Справа: № 826/15422/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
19 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л. М.,
Міщука М. С.
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України справу за апеляційною скаргою позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 . ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та нечинним акту в частині, зобов'язання вчинити певні дії , -
У вересні 2013 року позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просили:
- визнати незаконним та нечинним Акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком від 26.06.2013 року (форма Н-5*) МВС України в частині надання соціальної та матеріальної допомоги колишній дружині загиблого ОСОБА_5 ОСОБА_3 , та зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України вчинити дії щодо внесення змін до зазначеного Акту від 26.06.2013 року (форма Н-5*) відносно загиблого ОСОБА_5 виключивши з нього відомості стосовно колишньої дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внесення до Акту спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком від 26.06.2013 року (форма Н-5*) МВС України відомостей стосовно батьків загиблого ОСОБА_5 - батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - пенсіонерів щодо надання соціальної та матеріальної допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 .
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмолено повністю.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, позивачами подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року та ухвалити по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 25 грудня 2012 року в місті Олександрія Кіровоградської області стався нещасний випадок, в результаті якого загинув капітан ОСОБА_5 . Смерть сталась у період проходження останнім військової служби та пов'язана з виконанням службових обов'язків.
У період з 25 грудня 2012 року по 25 червня 2013 року комісією, призначеною наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 грудня 2012 року, проведено спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 25 грудня 2012 року, за наслідками якого 26 червня 2013 року складено акт за формою Н-5*, у якому у складі сім'ї ОСОБА_5 зазначено дружину - ОСОБА_3 ; сина ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 .
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на момент загибелі ОСОБА_5 його шлюб з ОСОБА_3 був розірваний у судовому порядку, що підтверджується копією рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2011 року (а.с. 22).
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1346 від 27 грудня 2002 року було затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, який направлений на врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.
Так, відповідно до пункту 4.1 зазначеного Порядку спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, випадки загибелі працівників та групові нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я.
Згідно пункту 4.3. вказаного вище Порядку спеціальне розслідування групового нещасного випадку, нещасного випадку зі смертельним наслідком, випадку зникнення працівника підрозділу організовує наказом (розпорядженням) керівник органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ.
До складу комісії із спеціального розслідування включаються заступник керівника органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ (голова комісії), та представники: служб внутрішньої безпеки та розслідувань, державного нагляду за охороною праці системи МВС України, управління (відділу) роботи з персоналом, органу, до сфери управління якого належить підрозділ, керівник підрозділу, де стався випадок. У разі необхідності до складу комісії включаються представники інших підрозділів.
Пунктом 4.6 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України визначено, що за результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5* (додаток 4), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).
В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який стався внаслідок аварії, зазначаються категорія аварії та розмір заподіяної під час цієї аварії матеріальної шкоди.
Згідно пункту 4.13 Порядку до матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) належать, зокрема, акт спеціального розслідування нещасного випадку та копія акта за формою Н-1* (НТ*) на кожного потерпілого окремо.
Відповідно до абзацу третього пункту 4.14 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України потерпілому або членам його сім'ї, довіреній особі надсилається затверджений акт за формою Н-1* (НТ*) разом з копією акта спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5*.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на час складення акту спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5* у відповідача була відсутня копія рішення Кіровоградського районного суду м. Кіровоград від 21 грудня 2011 року про розірвання шлюбу, а тому ОСОБА_3 було зазначено в акті спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком від 26 червня 2013 року у складі сім'ї ОСОБА_5 .
Разом з тим, порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 зазначеного Порядку, у разі загибелі (смерті) під час виконання обов'язків військової служби військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного чи резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям - у розмірі десятирічного грошового забезпечення зазначеного військовослужбовця за останньою посадою, яку він займав на день загибелі (смерті), виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Абзацом п'ятим пункту першою зазначеного вище Порядку встановлено, що члени сім'ї, батьки та утриманці визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.
Одноразова грошова допомога виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її одержання. У разі відмови однієї з осіб від одержання одноразової грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її одержання (абз. 6 п. 1 Порядку).
Згідно частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Відповідно до пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року, особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, подають до уповноваженого органу такі документи: заяви кожного повнолітнього члена сім'ї, а в разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) під час виконання обов'язків військової служби військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); копію документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; копію свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста; довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста; копію свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам у разі відсутності сім'ї у загиблого (померлого) та окремого проживання батьків; документи, що підтверджують факт перебування особи на утриманні військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, - для виплати одноразової грошової допомоги утриманцям у разі відсутності сім'ї у загиблого (померлого); копію свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; копію свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); копії сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копії довідок про присвоєння ідентифікаційного номера всіх повнолітніх членів сім'ї; копію посвідчення про призначення особи опікуном чи піклувальником (у разі здійснення опіки чи піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста).
Пунктом 7 зазначеного Порядку встановлено, що керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 липня 2013 року ОСОБА_3 звернулась із заявою до командира В/Ч НОМЕР_1 , в якій просила виплатити своєму синові ОСОБА_8 одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби його батька ОСОБА_5 .
Також, 26 липня 2013 року ОСОБА_4 звернулась із заявою до командира В/Ч НОМЕР_1 , в якій просила виплатити своєму синові ОСОБА_9 одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби його батька ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу № 100 від 31 серпня 2013 року засідання комісії Головного управління внутрішніх військ МВС України по виплаті одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися після 01 січня 2007 року було розглянуто документи на виплату одноразової грошової допомоги, зокрема сину - ОСОБА_8 та сину - ОСОБА_9 10-річного грошового забезпечення рівними частками у сумі 206 820 грн кожному.
В подальшому, 06 вересня 2013 року командиром В/Ч НОМЕР_1 , де проходив службу ОСОБА_5 винесено наказ № 536 «Про виплату грошової допомоги», в якому зазначено, що члени сім'ї ОСОБА_5 , а саме: ОСОБА_9 (син від першого шлюбу) та ОСОБА_8 (син від другого шлюбу) мають право на одноразову грошову допомогу в розмірі десятирічного грошового забезпечення.
Відповідно до платіжних доручень № 1916 та № 1917 від 09 вересня 2013 року перераховано одноразову грошову допомогу згідно наказу № 536 від 09 вересня 2013 року дітям загиблого ОСОБА_5 в розмірі 206 820,00 грн.
В матеріалах справи також міститься заява матері загиблого - ОСОБА_2 від 06 вересня 2013 року до командира В/Ч НОМЕР_1 , в якій остання просила розглянути питання щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю сина ОСОБА_5 , у відповідь на яку позивач отримала відповідь, в якій зазначено, що оскільки капітан ОСОБА_5 на момент смерті проживав сам, не перебував у шлюбі, але мав двох неповнолітніх дітей від двох шлюбів, вони вважаються його сім'єю і мають право на отримання одноразової грошової допомоги рівними частками в першу чергу. Таким чином, позивач, як мати втрачає право отримання одноразової грошової допомоги.
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме діти ОСОБА_5 є членами його сім'ї та мають право на одержання одноразової допомоги відповідно до пункту 1 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року, та що лише у разі відсутності членів сім'ї, згідно з пунктом 1 цього ж Порядку, така допомога виплачується батькам та утриманцям.
Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що Акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 25 грудня 2012 року від 26 червня 2013 року не встановлював права будь-яких осіб на одержання одноразової грошової допомоги й не може бути визнаний нечинним.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2013 року прийнята судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції - не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -
Апеляційна скарга позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Л. М. Гром,
М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.