Справа: № 826/19407/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О. А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
19 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л. М.,
Міщука М. С.
при секретарі: Корінець Ю. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч.1 ст. 41 КАС України справу за апеляційною скаргою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» до Міністерства доходів і зборів України, Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Митного посту «Столичний» про визнання незаконним та скасування рішень, зобов'язання повернути кошти, -
У грудні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України, Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Митного посту «Столичний», в якому просив:
- рішення Митного посту «Столичний» № 100270000/2013/300184/2 від 01 серпня 2013 року про коригування митної вартості товарів визнати незаконним і скасувати;
- рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України № 14.1/2-26/5030 від 20 вересня 2013 року визнати незаконним і скасувати;
- рішення на бланку Міністерства доходів і зборів України від 07 листопада 2013 року вих. № 14878/6/99-99-24-02-05-15 визнати незаконним і скасувати;
- зобов'язати Митний пост «Столичний» та Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів і зборів України солідарно повернути позивачу надану в порядку розділу Х Митного кодексу України фінансову гарантію у розмірі 36735, 11 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 груд 2013 року позовну заяву залишено без руху.
Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
При постановлені ухвали про залишення позовної заяви без руху від 10 грудня 2013 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано вимоги статті 106 КАС України, що перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Зокрема, статтею 106 КАС України встановлено вимоги до позовної заяви, яких позивач повинен дотримуватись при зверненні до суду з адміністративним позовом.
Частиною 1 статті 108 КАС України передбачено, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що позивач не виконав вимоги п. 3 ч. 1 ст. 106 КАС України шляхом зазначення Митного посту «Столичний» Міндоходів - відповідачем.
Відповідно до частини 1 статті 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Проаналізувавши зазначене, колегія суддів вважає, що у разі, встановлення судом подання адміністративного позову не до тієї особи, яка повинна бути відповідачем, суддя може вирішити питання про заміну неналежного відповідача або залучення належного згідно ст. 52 КАС України.
Також, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем порушено вимоги п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України в кореспонденції з приписами ч. 2 та ч. 3 ст. 53 КАС України, а також п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України, а саме позов не містить клопотання про залучення третіх осіб до участі у справі та не зазначається на якій стороні слід залучити третіх осіб, з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 53 КАС України передбачено, якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Також, частиною 3 статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 110 КАС України суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може прийняти рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до справи.
З аналізу вказаних норм КАС України вбачається, що позивач має право зазначити у позовній заяві третіх осіб, а залучення їх у відповідну справу є повноваженням судді відповідно до вимог КАС України.
Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність достатнього обґрунтування позовних вимог відносно поширення юрисдикції суду щодо оскарження позивачем листів Київської регіональної митниці від 20.09.2013 року № 14.1/2-26/5030 та від 07.11.2013 року вих. 14878/6/99-99-24-02-05-15.
Пунктом 1 частиною 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Проаналізувавши адміністративний позов, колегія суддів вважає, що позивачем не порушено вимог п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України щодо обґрунтованості вимог позивача про оскарження зазначених листів.
Проте, у разі встановлення судом першої інстанції порушення позивачем вимоги п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України щодо юрисдикції адміністративних судів, то до таких вимог має застосовуватися положення п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.
Також, Київський апеляційний адміністративний суд вважає безпідставним твердження суду першої інстанції про створення перешкоди для відкриття провадження у справі з точки зору приписів п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України, у зв?язку з вимогою позивача зобов'язати Митний пост та Київську міжрегіональну митницю солідарно повернути позивачу фінансову гарантію у розмірі 36735, 11 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що для повного та всебічного захисту порушених, на його думку, прав саме відповідачі - Митний пост «Столичний» та Київську міжрегіональну митницю - повинні солідарно повернути позивачу фінансову гарантію у розмірі 36735, 11 грн.
На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що позивачем не порушено приписів п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України щодо зазначення вказаних вимог в адміністративному позові.
Отже, проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» відповідає вимогам, встановленим КАС України, а тому підстави для залишення позовної заяви без руху на підставі 106 КАС України у суду першої інстанції були відсутні.
Статтею 202 КАС України передбачено, що підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Виходячи з вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року про залишення позовної заяви без руху постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 202, 205, 206, КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея -ЛТД» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Л.В.Бєлова
Судді: Л.М. Гром,
М. С. Міщук
.
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.