Справа: № 826/17730/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
19 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Столиці" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ "Хліб Столиці" звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві від 12.07.13р. № 0003602220 та від 19.07.13 р. № 0000842201.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС було проведено документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб столиці" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р. За результатами перевірки складено акт від 27.06.2013 р. за №451/22.2.09/32313105 (надалі по тексту Акт перевірки).
В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: пп. 14.1.228 п. 14.1 ст.14 п.138.1, п. 138.2, п.п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 50114грн., в тому числі по періодах: у II кварталі 2012 року на суму 13636грн., у III кварталі 2012року на суму 15908грн., у IV кварталі 2012 року на суму 20570грн.; пп.14.1.36. п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 3795054грн., в тому числі: у липні 2011- 222716грн., у серпні 2011-460372грн., у вересні 2011- 502180грн., у жовтні 2011- 37715грн., у листопаді 2011 - 422467 грн., у грудні 2011 - 87675грн., у лютому 2012 - 161977 грн., у березні 2012 - 203574грн., у квітні 2012 - 519512грн., у травні 2012 - 430486 грн., у червні 2012- 325332 грн., у липні 2012 - 349978 грн., у грудні 2012 - 71070 грн.; п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п. 168.1 ст. 168, ст. 171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб у сумі 8448,05грн.
На підставі висновків акту перевірки Податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0003602220 від 12.07.2013 р., за яким ТОВ «Хліб столиці» донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 75171 грн., в тому числі за . основним платежем - 50114 грн. та за штрафною(фінансовою) санкцією - 25057 грн.; № 0003612220 від 12.07.13 р., за яким ТОВ «Хліб столиці» донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5692581 грн., в тому числі за основним платежем - 3795054 грн. та за штрафною (фінансовою) санкцією - 1897527 грн.
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем було подано скаргу до Головного управління Міністерства доходів та зборів у м. Києві, за результатом розгляду Скарги ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято рішення від 06.09.2013 р. №4129/10/26-15-10-04-05, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003612220 від 12.07.13 р. у частині сплати грошового зобов'язання у розмірі 2 217,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 108,50 грн. в іншій частині залишено без змін, а скаргу задоволено частково.
Податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000842201 від 19 вересня 2013 року, за яким ТОВ «Хліб столиці» донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 689 256грн., в тому числі за основним платежем - 5 792 837 грн. та за штрафною (фінансовою санкцією) - 1 896 419 грн.
Позивачем було подано скаргу до Міністерства доходів та зборів України, за результатом розгляду скарги Міністерства доходів та зборів України було прийнято рішення від 09.10.2013 р. №12830/6/99-99-10-01-15, яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, з урахуванням Рішення ГУ Міндоходів у м. Києві, а скаргу без задоволення.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що договірні взаємовідносини позивача з контрагентами були укладені з метою настання реальних обставин, а висновки Акту перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.
Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
У відповідності до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (який набрав чинності в цій частині з 01 квітня 2011 року та діяв в період взаємовідносин позивача з контрагентами) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.
При цьому, підпунктом є) підпункту 138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.
Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.
У відповідності до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Визначення терміну «господарська діяльність» міститься в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин). Так, згідно п.1.32 ст.1 вищезазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Між ТОВ «Хліб столиці» (Орендар), з однієї сторони та ТОВ «Норта Транс» (Орендодавець), з іншої сторони було укладено наступні договори оренди транспортних засобів: Договір оренди автотранспортного засобу № 15-А від 15 вересня 2011 р., за умовами Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування автомобіль марки: SKODA OKTAVIA TOUR 1.6I, державний номер: АА9036АН, 2006 року випуску, Передача Автомобіля в оренду оформляється актом приймання-передачі, який був укладений 16 вересня 2011 року; Договір оперативної оренди автомобіля № 14-А від 22.12.2011 р., за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування наступний об'єкт оренди: Автомобіль марки: ТОYОТА AVENSIS 1.8т, 2006 року випуску; сірого кольору; державний номер: АА7515АМ, номер кузова: SB1BR56L60Е164096, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС 497121 виданого в м. Києві, МРЕВ-9, 26 вересня 2006г., акт приймання-передачі автомобіля підписаний 22.12.2011 року; Договір оперативної оренди автомобіля № 15-А від 22.12.2011 р., за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування наступний об'єкт оренди: Автомобіль марки: SKODA SUPERB ELEGANCE 1.8 т, 2006 року випуску; чорного кольору; державний номер: АА7511АМ, номер кузова: TMBBL23U26B047943, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС 467037 виданого в м. Києві, МРЕВ-9, 27 червня 2006р., акт приймання-передачі автомобіля підписаний 22.12.2011 року; Договір оперативної оренди автомобіля № 16-А від 22.12.2011 р., за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування наступний об'єкт оренди: Автомобіль марки: SKODA OKTAVIA 1.6 т, 2006 року випуску; чорного кольору; державний номер: АА7514АМ, номер кузова: ТМВВА41Z16В072509, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС 467036 виданого в м. Києві, МРЕВ-9, 27 червня 2006р., акт приймання-передачі автомобіля підписаний 22.12.2011 року.
Відповідно до умов вищезазначених Договорів на ТОВ «Хліб столиці», як на Орендаря покладався обов'язок підтримання автомобілів у технічно справному стані, здійснювати профілактичне обслуговування та поточний ремонт.
ТОВ «Хліб столиці» було укладено Договори на обслуговування транспортного засобу з наступними контрагентами: з ТОВ «Шоукар Гараж» було укладено Договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу № 311 від 30.11.2011 р.; з ТОВ «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР» Договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу № 226 від 23.02.2012р; з ТОВ «АТЛ» Договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу № 312-10/12 від 31 жовтня 2012 року; з ТОВ «Альфа-Левел» угоду про надання послуг №М 02/11/89 від 24.02.2011 р.
ТОВ «Хліб столиці», згідно з вимогами Наказу Держкомстату від 17.02.1998, № 74 "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування", здійснювало оформлення подорожніх листів (копії містяться в матеріалах справи).
Згідно з п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, підрозділ Державтоінспекції видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що отримання тимчасового реєстраційного талону є правом, а не обов'язком і його відсутність не означає, що орендовані ТОВ «Хліб столиці» транспортні засоби використовувались неправомірно чи без належних правових підстав.
Однією зі сфер діяльності ТОВ «Хліб столиці» є забезпечення дочірніх підприємств ПАТ «Київхліб» харчовою сировиною, яка використовується ними для виготовлення хлібобулочних та кондитерських виробів.
У 2011 р. та 2012 р. між ТОВ «Хліб Столиці» та дочірніми підприємствами ВАТ «Київхліб» було укладено договори доручення.
На підставі договорів доручення, укладених між ТОВ «Хліб столиці» (Повірений) та ДП ПАТ «Київхліб» (Довіритель), ТОВ «Хліб столиці» зобов'язувалось укладати договори на закупку товарів та виконання доручень наданих Довірителями.
На підставі договорів доручення та для виконання вищезазначених договорів ТОВ «Хліб Столиці» (Покупець), з одного боку та ТОВ «Укрзерногруп» (Постачальник), з іншого боку було укладено договори поставки № 256 від 29 червня 2011 р. та № 89 Д від 01 січня 2012 року.
Відповідно до умов договору поставки № 256 від 29 червня 2011 р. Постачальник (ТОВ «Укрзерногруп») зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець (ТОВ «Хліб столиці») прийняти та оплатити товар - харчову сировину, згідно із специфікаціями.
Пунктом 1.3, Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ місто Київ за адресою, зазначеною Покупцем у графіку поставки.
Пунктом 2.3. вищезазначених договорів визначено, що товар передається Постачальником і приймається Покупцем відповідно до видаткових накладних.
Між ТОВ «Хліб столиці» (Покупець), з однієї сторони та ТОВ «ЕНЗІМ ТЕХНОЛОГІ» (Постачальник), з іншого боку було укладено договір поставки № 37 від 03 січня 2012 р.
Згідно з п. 11 Договору № 37, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар-харчову сировину. За договором поставлявся грецький горіх, який потім продавався на дочірні підприємства ПАТ «Київхліб».
ТОВ «Хліб столиці» (Покупець) було укладено з ТОВ «Оптовик плюс» (Постачальник) Договір поставки № 57 від 01.01 2012 р., за яким Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар-харчову сировину. За договором поставлявся тмин, ізюм, фундук, мак, які потім продавалися на дочірні підприємства ПАТ «Київхліб».
Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується: актами здачі-приймання робіт, нарядом замовленням, накладними, актами здачі-приймання виконаних робіт, подорожніми листами, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями (оригінали були дослідженні в судовому засіданні, а копії залучені до матеріалів справи).
На момент вчинення господарських правовідносин, позивач та контрагент, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платником податку на додану вартість.
За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що вищезазначені договірні взаємовідносини були укладені з метою настання реальних обставин.
Посилання відповідача на акти перевірок та акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів не можуть бути належними доказами на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства, оскільки під час їх складання не досліджувались фінансово-господарські відносини між позивачем та контрагентами.
Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Вищевказана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві податкових повідомлень-рішень від 12.07.13р. № 0003602220 та від 19.07.13 р. № 0000842201.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді:Л.М. Гром, М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.