19 лютого 2014 р. Справа № 1423/10203/2011
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Алєйніков В.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Кравець О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про захист соціальних прав, щ передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», -
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про захист соціальних прав, щ передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2011 року та надалі.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено повністю. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 за період з 28 лютого 2011 року по 30 червня 2011 року, обчисливши її у ці періоди з урахуванням підвищення в розмірі 30% визначеної відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальної пенсії за віком, та виплатити визначену різницю.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції зміні з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції від 19.12.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
У 2011 році зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносились та її дія не зупинялась, тому нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії з 28 лютого 2011 року відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково визначено кінцеву дату виплати підвищення до пенсії, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України - до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Тобто, в розумінні КАС України порушення прав свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин може бути допущено з боку суб'єкта владних повноважень у вигляді будь-яких прийнятих рішень, вчинених дій чи допущеної бездіяльності. Відповідно під час розгляду спору суд може надати оцінку тим рішенням, діям чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які вже були прийняті, вчинені чи допущені на момент виникнення спору. Таким чином, КАС України не передбачає можливості зобов'язати відповідача вчиняти у майбутньому певні дії, виходячи тільки з теоретичної можливості допущення ним в подальшому порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Проте слід враховувати, що в даному випадку, судом першої інстанції вже в повному обсязі було надано оцінку діям відповідача, щодо здійснення перерахунку щомісячного підвищення до пенсії "дітям війни". За умови сталості нормативної бази, що регулює вищезазначені правовідносини, надана правова оцінка є обов'язковою для врахування відповідачем при виконанні ним своїх повноважень по відношенню до позивача. Відповідно, такий перерахунок має здійснюватись на постійній основі, за умови виникнення обставин, що його зумовлять та сталості нормативної бази, що регулює вищезазначені правовідносини, без обмеження терміну або строку його проведення.
До такого висновку зводиться правова позиція, висловлена Верховним судом в постановах від 23 квітня 2012 року №21-239а11 та від 19 березня 2013 року в №21-53а13, в яких зазначено, що з самого визначення поняття пенсії випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
Таким чином, достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача є саме визначення обов'язку проведення перерахунку належного йому щомісячного підвищення до пенсії з дати, з якої він має право та вимагає проведення перерахунку без обмеження кінцевого терміну або строку протягом якого такий перерахунок має здійснюватись.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення суду першої інстанції є помилковими лише в частині, колегія суддів на підставі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції.
Керуючись ч.10 ст.183-1, ст.ст. 195, 197, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва - задовольнити частково.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2013 року змінити, шляхом виключення з резолютивної частини кінцеву дату перерахунку пенсії, а саме "30 червня 2011 року".
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Л.П. Шеметенко
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець