Справа: № 826/15247/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є. В.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
19 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.
Міщука М. С.
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України справу апеляційну скаргу позивача - Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Київської регіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішень, -
У вересні 2013 року Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці Міндоходів, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600658/2 від 16.05.2013 року та картку відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.05.2013 року № 100250000/2013/00790;
- присудити на користь Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (04212, м. Київ, вул. Богатирська, 3-Г, індетифікаційний код 24744461, р/р 2600730426 в ПАТ «ДІАМАНТБАНК» МФО 320854) судовий збір з Державного бюджету України.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 22 жовтня 2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в повному обсязі та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, мотивуючи свої вимоги тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством «Акрілат-Хімконтракт» та (далі-покупець, Україна) та «WEIFANG ENSIGN INDUSTRY CO.,LTD» (далі - продавець, Китай) укладено зовнішньоекономічний договір № LIQ130128B від 31 січня 2013 року на поставку продукції, а саме «ЛИМОННА КИСЛОТА моногідрат ВР2009/Е330 8-40 MESH, чистота (100,1 +-0,2%) у перерахунок на моногідрат, допоміжних речовин у складі не виявлені, для хімічних перетворень у харчовій промисловості, (С6Н807.Н20) рег.номер CAS 5949-29-1. Партія № 3MT1302069 - 46000кг, № 3MT1302050 - 50000кг, № 3MT1302062 - 4000кг, Країна виробництва: CN Виробник: WEIFANG ENSIGN INDUSTRY CO.,LTD. Торгова марка: ENSIGN» (а. с. 18-20).
Відповідно до умов контракту LIQ130128B від 31 січня 2013 року 400,00 т. вказаного товару складає суму у розмірі 306000,00 доларів США. Оплата відбувається покупцем в доларах США на умовах: 15 % передоплата, 85 % - після отримання копії Коносамента (а. с. 18-19).
В подальшому, 09 березня 2013 року між Приватним підприємством «Акрілат-Хімконтракт» та (далі-покупець, Україна) та «WEIFANG ENSIGN INDUSTRY CO.,LTD» (далі - продавець, Китай) було укладено Додаток № 2 до контракту LIQ130128B від 31 січня 2013 року про поставку 100 т. лимонної кислоти моногідрат вартістю 76,500 доларів США (а. с. 20).
16 травня 2013 року позивачем (декларантом) до Митного посту «Західний» Київської регіональної митниці було подано електронну митну декларацію за 100250000/2013/056696 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару (а. с. 14).
Відповідно до вказаної декларації, митна вартість товару заявлена позивачем до митного оформлення, відповідно до ст. 58 МК України, за першим методом (за ціною договору і склала 611464,50 грн. (76500,00 доларів США).
Для підтвердження визначення митної вартості товару, Приватним підприємством «Акрілат-Хімконтракт» надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 31 січня 2013р., інвойс/рахунок від 09 березня 2013р., міжнародну автомобільну накладну від 14 травня 2013р № 980/1, міжнародну автомобільну накладну від 14.05.2013р. № 980/2, коносамент HLCUTA 1130343043, сертифікат походження товару від 10 березня 2013р., експортну декларацію виробника від 09 березня 2013р.
Під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товару, відповідач дійшов висновку про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та є необхідним витребувати від позивача (декларанта) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, банківські платіжні документи, виписка з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації прайс-листи виробника, висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізовано експертною організацією, інші документи за бажанням декларанта. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язанні протягом 10 календарних днів надати (за наявності) надати вказані документи.
У зв?язку з неможливістю позивачем надати додаткові документи, 16 травня 2013 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №100250000/2013/600658/2 та картку відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.05.2013 року № 100250000/2013/00790 (а. с. 10-13).
В подальшому після отримання рішення від відповідача, Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» випустило товар, що задекларований, у вільний обіг шляхом надання гарантій.
06 червня 2013 року Приватним підприємством «Акрілат-Хімконтракт» надано додатковий пакет документів по заявленій декларантом митної вартості по митній декларації № 100250000/2013/056696 від 16 травня 2013 року.
За результатами розгляду додаткових документів, наданих декларантом, 18 червня 2013 року Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було відмовлено позивачу у перегляді рішення про коригування митної вартості товарів від 16 травня 2013 року № 100250000/2013/600658/2 (а. с. 53-55).
При винесені оскаржуваної постанови, суд першої інстанції виходив з того, що митна вартість імпортованих товарів не могла бути визначена за ціною договорів щодо товарів, які імпортуються, оскільки Митницею під час здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, використаних при обчислені митної вартості, було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначеної митної вартості та містили розбіжності.
Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги, не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з вимогами ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Частиною 2 вказаної вище статті Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а відповідно до ч. 3, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Як визначено в ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Зокрема, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Крім того, частиною 3 вищезазначеної статті передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 7 статті 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Частиною 8 статтею 55 МК України встановлено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Також, приписами статті 55 МК України передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
У вищевказаній статті також зазначено, якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості № 100250000/2013/600658/2 від 16 травня 2013 року позивачем було надано додатковий пакет документів, а саме:
- копія зовнішнього економічного контракту № LIQ130128B від 31 січня 2013 року;
- копія додатку № 2 від 09 березня 2013 року;
- копія платіжного доручення № 1082 від 15 лютого 2013 року;
- копія платіжного доручення № 1155 від 08.05.2013 року;
- копія інвойс/рахунку № FLIQ 130128 B2 від 09 березня 2013 року;
- копія міжнародної автомобільної накладної № 980/1 від14 травня 2013 року;
- копія міжнародної автомобільної накладної № 980/2 від 14 травня 2013 року;
- копія коносамент (Bill of Lading) HLCUTA1130343043;
- копія страхового полісу А1837990;
- копія сертифікату походження товару № ССІТ 124113457 від 10 березня 2013 року;
- копія експертної декларації виробника № 060022047 від 09 березня 2013 року;
- копія висновків про якісні та вартісні характеристики товарів ТПП № Ц-212/1 від 08 квітня 2013 року;
- сертифікат якості від 19 березня 2013 року;
- копія пакувального листа;
- копія сертифіката китайської торгово-промислової палати, щодо підтвердження ціни № 133700ВО/02536;
- копія прайс-листа;
- бухгалтерські документи (податкові накладні № 1050, 1262, 1414 від 04 квітня 2013 року, 18 квітня 2013 року, 26 квітня 2013 року).
Проте, на підставі наданих позивачем додаткових документів,18.06.2013 року митний орган відмовив у перегляді рішення про коригування митної вартості товарів від 16 травня 2013 року № 100250000/2013/600658/2, у зв?язку з тим, що передплата здійснена на інших умовах ніж передбачено зовнішньоекономічним контрактом та інвойсом; прайс-лист адресований конкретному покупцеві, а також в експертному висновку не здійснено аналіз якісних характеристик відповідного товару.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком митного органу, що переплата декларантом здійснена на інших умовах, ніж передбачено зовнішньоекономічним контрактом та інвойсом.
Зокрема, позивачем сплачено 45 900, 00 доларів США (підтверджується платіжним дорученням № 1082 від 15 лютого 2013 року ), що становить 15 % від загальної суми контракту - 306 000, 00 доларів США. 85 % від загальної суми контракту - 260 100, 00 доларів США- оплачуються після одержання копії документів. Проте «WEIFANG ENSIGN INDUSTRY CO.,LTD» (продавець, Китай) здійснив поставку не на 400 т., а на 100 т. відповідно до Додатку № 2 контракту № LIQ130128B від 31 січня 2013, а тому позивачем здійснено оплату у розмірі 65025,00 доларів США, що становить 85 % вартості 100 т. продукції згідно Додатку № 2 контракту № LIQ130128B від 31 січня 2013 року. Останнє підтверджується платіжним дорученням № 1155 від 08 травня 2013 року (а. с. 21,22).
Отже, оплата товару здійснена на умовах передбачених зовнішньоекономічним контрактом та Додатком № 2 до контракту, інвойсом, що наявні в матеріалах справи.
Колегія суддів критично відноситься до твердження відповідача щодо адресації прайс-листа необмеженій кількості потенційних покупців, так як національним законодавством України не встановлено типової форми прайс-листів, а тому вона викладається у довільній формі.
Таким чином, прайс-лист виробника товару б/н від 28 січня 2013 року може бути адресований конкретному покупцеві, що не порушує вимоги національного законодавства України.
Отже, вказане вище не може бути підставою для відповідача у відмові в перегляді рішення про коригування митної вартості товарів від 16 травня 2013 року за № 100250000/2013/600658/2.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови митним органом визначено невідповідність експертного висновку вимогам законодавства України.
Зокрема, у листі від 18 червня 2013 року за 14.1/4-24/700 зазначено, що в експертному висновку Київської торговельно-промислової палати від 08 квітня 2013 за № Ц-212/1 не здійснено аналіз якісних характеристик відповідного товару.
Проте, відповідно до статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Київська торгова-промислова палата і регіональні палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
Отже, Київська торгово-промислова палата є спеціалізованою експертною організацією, яка надає висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що вказаний експертний висновок відповідає вимогам митного законодавства України та є документом, який підтверджує якісні та вартісні характеристики товару.
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів не може погодитись з доводами відповідача про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості з огляду на виявлені невідповідності у поданих позивачем документах, оскільки всі подані позивачем разом з митною декларацією додаткові документи оформлені належним чином та є достатніми для визначення митної вартості товару за першим методом.
Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої митної вартості товарів, судом не встановлено.
Оскільки відповідачем не було допустимими доказами спростовано твердження позивача, що надані позивачем в сукупності документи фактично підтверджують контрактну ціну імпортованого товару та підтверджують правильність визначення за вказаною ціною його митної вартості, підстави для висновку апеляційного суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару за ціною договору є заниженою чи необ'єктивною, відсутні.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Крім того, Київський апеляційний адміністративний суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відповідачем пропущено строк, встановлений частиною 10 статті 55 МК України.
Згідно з частиною 10 статті 55 МК України, якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав пакет додаткових документів 11червня 2013 року, а надав відповідь 18 червня 2013 рок, тобто на п'ятий день з дотриманням встановленого строку.
Підсумовуючи вищевказане, дослідивши матеріали та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що при прийняті оскаржуваних рішень, відповідачем порушено вимоги митного законодавства, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 16 травня 2013 року за № 100250000/2013/600658/2 та картка відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 100250000/2013/00790 є протиправними та підлягають скасуванню.
Також, апеляційний суд вважає, що вимога позивача про стягнення судового збору на користь Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» підлягає задоволенню, з наступного.
В матеріалах справи наявні платіжні доручення від 24 вересня 2013 року № 3299 у сумі 31,41 грн та від 29 жовтня 2013 року № 3530 у сумі 17,20 грн .
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Виходячи з вищезазначеного апеляційний суду дійшов висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, а тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» необхідно задовольнити.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу позивача - Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2013 - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2013 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Київської регіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішень.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600658/2 від 16 травня 2013 року та картку відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16 травня 2013 року № 100250000/2013/00790.
Стягнути на користь Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (ідентифікаційний номер 24744461) судовий збір у розмірі 51,61 (п'ятдесят одна гривня 61 коп.) за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Л.М. Гром,
М. С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.