Головуючий у 1 інстанції - Міросєді А.І.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
25 лютого 2014 року справа №233/6001/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Казначеєва Е.Г., Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Карабан Т.М., позивача ОСОБА_2, представника відповідача Каратиш Ю.В., за довіреністю від 25.12.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2013 року у справі № 233/6001/13-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії, стягнення заборгованості та моральної шкоди, -
Позивач звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому з урахуванням доповнень до позовних вимог, просив визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку його пенсії з 1 липня 2012 року неправомірними, стягнути на його користь з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суму не виплаченої пенсії за період з 1 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року включно у розмірі 6482,52 грн., стягнути на його користь з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у відшкодування моральної шкоди 3000 грн, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області постійно і щомісячно нараховувати і виплачувати йому пенсію у розмірі 3804, 82 грн. до наступного можливого перерахунку пенсій військово службовців.
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправомірність дій відповідача при перерахунку його пенсії по постанові КМУ №355 від 23.04.2012 року, обмеженням максимальним розміром пенсій в 80 % від грошового забезпечення, оскільки відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3668 від 8 липня 2011 року обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Позивача в судовому засіданні доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач з 1 січня 2007 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років, яка відповідачем була перерахована у 2008 році із розрахунку 90 % від суми грошового забезпечення за нормами чинними на 1.01.2008 року.
З 1 липня 2012 року позивачеві на підставі довідки ГУМВС України в Донецькій області від 2 червня 2012 року №26975 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №355 від 23.04.2012 року було збільшено пенсію до 3397,99 грн. (з яких: основний розмір пенсії 90 % грошового забезпечення 2450,88 грн. станом на 1.01.2008року, сума доплати до попереднього основного розміру пенсії 485,18 грн., підвищення за вказаною постановою КМУ (11% від основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення 2450,88 грн.) у розмірі 269,60 грн., доплата до розміру пенсії з урахуванням індексації 42,33 грн., доплата до розміру пенсії зафіксованої індексації 150,00 грн.)
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач при розрахунку пенсії правильно розрахував підвищення пенсії позивачу на підставі постанови КМ України № 355 від 23.04.2012 року, виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного постановою КМ України №1294 від 7 листопада 2007 року з чим не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 вказаного Закону.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у звязку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
На підставі цього рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, МНС, Мінтрансзв'язкe, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПА, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзвязку, Адміністрація Держприкордонслужби, Державний департамент з питань виконання покарань (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Пунктом 1 Постанови КМУ № 355 від 23.04.2012 року «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( далі постанова КМУ № 355) встановлено, що з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків.
При цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону, виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з а відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
Законом України від 8 липня 2007 року №3668-IV «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Попередня ж редакція цієї статті передбачала 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з цим, відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» ( далі Закон 3668) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
З аналізу Закону №3668, вбачається, що обмеження пенсії максимальним розміром 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення може бути застосовано до осіб яким пенсія призначена після 1 жовтня 2011 року.
Разом з цим, відповідно до матеріалів справи пенсія позивачу за вислугу років була призначена до 1 жовтня 2011 року та розраховувалась відповідачем, виходячи з максимального розміру пенсії, який не повинен перевищувати 90 відсотків грошового забезпечення, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції яка діяла на момент попереднього перерахунку пенсії у 2008 році.
З огляду на зазначені норми закону та обставини справи, колегія суддів зазначає, що відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивача, шляхом її підвищення відповідно до постанови КМУ №355 від 23.04.2012 року безпідставно було застосовано максимальний розмір пенсії обмежений 80 відсотками грошового забезпечення.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача, що фактично перерахунок пенсії позивачу не здійснювався, а відбулось лише підвищення до пенсії позивача відповідно до постанови КМУ №355. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем, підвищення до пенсії позивача відбулось на підставі довідки по пенсійній справі № 26975 про грошове забезпечення для нарахування (перерахунку) позивачу пенсії відповідно до постанови КМ України від 07.11.07 №1294 грошового забезпечення за нормами чинними на 01.04.2012 року, виданої ГУМВС України в Донецькій області 2 червня 2012 року, яке складає 4013,88 грн.. Відповідачем при розрахунку підвищення до пенсії були використані показники саме цієї довідки.
Тобто, з огляду на зазначені норми та вказану довідку ,максимальний розмір пенсії позивача з урахуванням підвищення до пенсії повинен складати 90% від 4013,88 грн. - документально підтвердженого грошового забезпечення станом на 01.04.2012 року.
Відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначення та перерахунок пенсій здійснюються органами Пенсійного фонду України.
З урахування зазначеного, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 1 липня 2012 року з розрахунку 90 відсотків грошового забезпечення на підставі зазначеної довідки про грошове забезпечення від 2 червня 2012 року з урахуванням виплачених сум.
Водночас колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача виплачувати йому підвищення до пенсії у розмірі 28,40 грн., як непрацюючому пенсіонерові, оскільки пункти 1 та 2 постанови КМУ №198 від 11.03.2009 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою було передбачено вказане підвищення до основного розміру пенсії непрацюючого пенсіонера втратили чинність відповідно до постанови КМУ від 05.05.2010 року №331. Постанова КМУ №198 втратила чинність 03.10.2013 року. Крім того зазначене підвищення було можливе тільки до чергового перерахунку пенсії.
Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, з наступних підстав.
Нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Стаття 23 ЦК України закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди як способу захисту суб'єктивних цивільних прав. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
З огляду на зазначені норми та доводи позивача стосовно заподіяної йому моральної шкоди, колегія суддів вважає, що позивач не довів чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача, що вказує на відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди.
Крім того відповідно до матеріалів справи відповідач здійснив дії в межах своїх повноважень, щодо підвищення пенсії позивача відповідно до вимог діючого законодавства, сама по собі помилка в застосуванні норм діючого законодавства не може свідчити про неправомірність дій відповідача по перерахунку пенсії й немає наслідком відшкодування моральної шкоди.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, та скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України необхідно стягнути судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ч. 6 ст. 94, ч.1 ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст.202, ст. 205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2013 року у справі № 233/6001/13-а задовольнити частково.
Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2013 року у справі № 233/6001/13-а скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.07.2012 року з розрахунку 90% грошового забезпечення на підставі довідки ГУМВС України в Донецькій області про грошове забезпечення від 02.06.2012 року №26975, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 532,06 грн.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст постанови виготовлено та підписано колегією суддів 27 лютого 2014 року
Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв
Судді: В.Г.Яманко
І.А.Васильєва