Головуючий у 1 інстанції - Зайченко С.В.
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
26 лютого 2014 року справа №253/14216/13-а
Приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Лях О.П., Шишов О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 грудня 2013 р. у справі № 253/14216/13-а за позовом ОСОБА_2 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 грудня 2013 р. у справі № 253/14216/13-а позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Центрально-міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні, нарахуванні та виплаті сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку нижче прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років в частині періоду з 07 травня 2013 року до 07 листопада 2013 року.
Зобов'язано Центрально-міське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області здійснити перерахунок та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років з 07 травня 2013 року до 07 листопада 2013 року.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
З постановою суду першої інстанції сторони не погодились, подали апеляційні скарги, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Позивач вказує, що вона має право отримувати прожитковий мінімум на дитину до досягнення нею трирічного віку для дітей віком до 6 років на період дії статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у зобов'язанні її позовних вимог.
Апеляційна скарга відповідача ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014 року залишена без руху у зв'язку з несплатою останнім судового збору.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.02.2014 року апеляційну скаргу Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 грудня 2013 р. у справі № 253/14216/13-а повернуто апелянту.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 грудня 2013 р. у справі № 253/14216/13-а задоволено частково.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 грудня 2013 р. у справі № 253/14216/13-а - скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з 28 жовтня 2011 року по 06.05.2013 року та залишено зазначені позовні вимоги без розгляду.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, встановила наступне:
Позивач згідно свідоцтву про народження /а.с. 11/ є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача з 10.11.2011 року та отримує грошову допомогу відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі 130 грн. /а.с. 15/.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", і Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не встановлювалось на 2011 р., 2012 р., 2013 р., 2014 р. іншій, ніж у Законі № 2240-III розмір допомоги, а положення постанови КМУ № 1751 "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" від 27.12.2001 р. було затверджене саме на виконання Закону № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (п. 1).
Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 25 грудня 2012 року.
За приписами частини другої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Позивач просить провести перерахунок та призначити допомогу по догляд за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.
До 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом № 2811-ХII, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами.
Зокрема, частиною першою статті 15 Закону № 2811-ХII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХII та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХII, його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі й пункту 25 розділу II цього Закону щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з 01 січня 2009 року відновили свою дію статті 13-15 Закону № 2811-ХII.
З аналізу наведених норм вбачається, що виплата допомоги по догляду за дитиною в період з 07.05.2013 року позивачу як особі, яка не застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювалася нормами спеціального закону, яким є Закон № 2811-ХII.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, а тому враховуючи той факт, що позивачці в порушення вимог Закону № 2811-ХII призначена та виплачується відповідачам щомісячна допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та нею заявлені позовні вимоги про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно не задоволені її позовні вимоги до досягнення її дитиною трирічного віку, задовольняючи позовні вимоги по 07.11.2013 року суд першої інстанції, звузив її права на отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та часткового задоволення апеляційної скарги позивача.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 грудня 2013 р. у справі № 253/14216/13-а - скасувати.
Визнати неправомірними дії Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зобов'язати Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради здійснити нарахування та виплату за рахунок Державного бюджету України ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на поточний рік за період з 07.05.2013 року до досягнення її дитиною трирічного віку, з урахуванням фактично виплачених сум.
Постанова апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів С.В. Жаботинська
О.П. Лях
О.О. Шишов