"13" лютого 2014 р. м. Київ К/800/2853/13
К/800/1390/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Київської регіональної митниці та Державної митної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської регіональної митниці, Державної митної служби України про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановила:
У липні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Київської регіональної митниці, Державної митної служби України про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними та скасовано наказ Державної митної служби України №656-к від 28.03.2012 в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці ОСОБА_2, поновлено позивача на займаній посаді з 30.03.2012. Стягнуто з Київської регіональної митниці на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з моменту з 30.03.2012 по день фактичного поновлення на роботі..
Київська регіональна митниця та Державна митна служба України подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з грудня 1999 року проходила службу в митих органах та прийняла Присягу державного службовця. З 19.01.2012 позивач обіймала посаду головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці.
Наказом Державної митної служби України від 28.03.2012 №656-к «Про припинення перебування на державній службі» за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу», припинено перебування на державній службі в митних органах України головного інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці ОСОБА_2
Підставою для видання вказаних наказів стали результати проведення перевірки, дотримання вимог митного законодавства під час визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Київської регіональної митниці, результатами якої були виявлені недоліки та упущення в роботі, що стали мол сливі внаслідок несумлінного виконання ОСОБА_2 своїх службових обов'язків.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Згідно статті 17 вищенаведеного Закону під прийняттям Присяги передбачено: вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.
Отже, виходячи з вищенаведеного, звільнення за порушення Присяги можливо лише в разі невиконання особою обов'язків, передбачених статтею 17 Закону України "Про державну службу".
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про державну службу" дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.
Обов'язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.
Застосувавши за вчинення дій, які кваліфіковані як неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, тобто є порушенням службової дисципліни відповідно до визначення статті 21 Дисциплінарного статуту митної служби України, положення пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги), відповідач тим самим позбавив позивача права на належний захист своїх законних прав та інтересів відповідно до положень розділу 4 Дисциплінарного статуту митної служби України.
При цьому неможливість застосування щодо позивача положень Дисциплінарного статуту митної служби України відповідачем не мотивовано.
Аналогічна правова позиція застосування норм матеріального права також висловлена Верховним Судом України в Постанові від 21 травня 2013 року по справі №21-403а12.
Судами встановлено, що в діях позивача відсутні порушення вимог Посадової інструкції та інших нормативних актів, а відтак припинення її державної служби за порушення Присяги є незаконним, оскільки відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження факту вчинення позивачем дій, які свідчили б про порушення Присяги.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо скасування оскаржуваного наказу Державної митної служби України №1656-к від 28.03.2012 про припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2 та поновлення її на посаді.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційні скарги Київської регіональної митниці та Державної митної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської регіональної митниці, Державної митної служби України про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді А.Ф. Загородній
М.М. Заїка