"11" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/47507/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.,
та секретаря Бруя О.Д.
за участю представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держкомзему у Запорізькій області, начальника Головного управління Держкомзему у Запорізькій області Циброва Олександра Сергійовича, начальника відділу кадрової політики, професійної підготовки та підвищення кваліфікації Головного управління Держкомзему у Запорізькій області Багаурі (Сіда) Тетяни Валеріївни про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держкомзему у Запорізькій області, начальника Головного управління Держкомзему у Запорізькій області Циброва Олександра Сергійовича, начальника відділу кадрової політики, професійної підготовки та підвищення кваліфікації Головного управління Держкомзему у Запорізькій області Багаурі (Сіда) Тетяни Валеріївни про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року залишено без змін.
ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши наведені доводи в касаційних скаргах, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 20.06.2000 була прийнята на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку до Запорізького обласного управління земельних ресурсів, де і прийняла Присягу державного службовця. Наказом від 31.07.2008 ОСОБА_3 переведена на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку, фінансів та звітності Головного управління Держкомзему у Запорізькій області.
28 лютого 2011 року наказом Головного управління Держкомзему у Запорізькій області № 51/08-09к було припинено державну службу начальника відділу бухгалтерського обліку, фінансів та звітності Головного управління Держкомзему у Запорізькій області ОСОБА_3 з 28.02.2011 згідно пункту 2 статті 30 Закону України «Про державну службу» та звільнено її з займаної посади.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність винесення оскаржуваного позивачем наказу з огляду на наступне.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2010 у справі № 3-4083/10 ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого пунктом «г» частини 3 статті 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»(в редакції чинній на момент накладення стягнення). Вказана постанова суду засвідчує, що особою, уповноваженою на виконання функцій держави, недотримані вимоги, пов'язані із проходженням державної служби, передбачені статтею 16 Закону України «Про державну службу», в частині вчинення дій, передбачених статтями 1 і 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією». Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 24.12.2010 ОСОБА_3 було відмовлено у поновлені строку на апеляційне оскарження. Таким чином постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2010 у справі № 3-4083/10 набрала законної сили 24 грудня 2010 року.
Іншою підставою для прийняття рішення щодо припинення державної служби позивача є акт від 15.02.2011 за висновками службового розслідування, проведеного з метою перевірки факту порушення начальником відділу бухгалтерського обліку, фінансів та звітності ОСОБА_3 статті 16 Закону України «Про державну службу».
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну службу», основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Частиною 1 статті 16 вказаного Закону (в редакції чинній на момент звільнення) передбачено, що державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування, зокрема, у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки. Пунктом 2 Порядку передбачено, що рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником органу державної влади (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.
Судами встановлено, що 15 грудня 2010 року наказом Головного управління Держкомзему у Запорізькій області № 193 «Про проведення службового розслідування» прийнято рішення в термін з 15.12.2010 по 14.02.2011 провести службове розслідування щодо вчинення начальником відділу бухгалтерського обліку, фінансів та звітності Головного управління ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом «г» частини 3 статті 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
15 лютого 2011 року за висновками службового розслідування було складено акт, яким запропоновано припинити державну службу начальнику відділу бухгалтерського обліку, фінансів та звітності ОСОБА_3 згідно пункту 2 статті 30 Закону України «Про державну службу» за недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону та звільнити з займаної посади.
Відповідно до пункту 2 статті 30 Закону України «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону.
Закон України «Про боротьбу з корупцією», визначає організаційні засади запобігання корупції, виявлення та припинення її проявів, усунення наслідків корупційних діянь за вчинення корупційних діянь та не передбачає накладення дисциплінарних стягнень. Водночас вчинення дій передбачених статтею 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» є підставою для припинення державної служби відповідно до Закону України «Про державну службу».
Згідно табелю обліку робочого часу Головного управління Держкомзему у Запорізькій області в період з 01.01.2011 по 28.02.2011 включно, ОСОБА_3 на робочому місці була відсутня, оскільки вважала, що була звільнена ще згідно наказу від 15.10.2010 № 156/02-09к.
Відповідно до пункту 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 №58, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Судом першої інстанції встановлено, що 28 лютого 2011 року комісією від Головного управління Держкомзему у Запорізькій області було здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_3: АДРЕСА_1 для ознайомлення з актом службового розслідування від 15.02.2011, наказом «Про звільнення ОСОБА_3»від 28.02.2011 та вручення трудової книжки. Однак, вхідні двері квартири, в якій проживає позивач, ніхто не відчинив та на телефонні дзвінки за номер, який належить позивачу і встановлено в її квартирі, не відповідали, про що вказаною комісією складено відповідний акт № 32/08-64 від 28.02.2011. Листом від 18.08.2011 ОСОБА_3 надала свою згоду на направлення поштою своєї трудової книжки, остання (трудова книжка) супровідним лист.
На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, стосовно того, що бездіяльність з боку відповідача щодо невидачі в день звільнення ОСОБА_3 трудової книжки відсутня.
Також судами встановлено, що згідно табелю обліку робочого часу Головного управління Держкомзему у Запорізькій області ОСОБА_3 в період з 04.10.2010 по 05.11.2010 перебувала в учбовій відпустці; з 06.11.2010 по 31.12.2010 знаходилась на лікарняному (нараховувалася допомога з тимчасової непрацездатності), а з 01.01.2011 по 28.02.2011 не з'являлась на робоче місце, відповідно заробітна плата за цей час не нараховувалась та не виплачувалась. Згідно довідки від 16.01.2012 за вих. № 08-09-21/0233 та розрахункових документів (листів) за вересень-грудень 2010 року всі лікарняні, учбова відпустка були оплачені відповідачем в повному обсязі та перераховані на пластикову картку.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що ОСОБА_3 було правомірно звільнено Головним управлінням Держкомзему у Запорізькій області з займаної посади начальника відділу бухгалтерського обліку, фінансів та звітності Головного управління Держкомзему у Запорізькій області та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держкомзему у Запорізькій області, начальника Головного управління Держкомзему у Запорізькій області Циброва Олександра Сергійовича, начальника відділу кадрової політики, професійної підготовки та підвищення кваліфікації Головного управління Держкомзему у Запорізькій області Багаурі (Сіда) Тетяни Валеріївни про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді А.Ф. Загородній
М.М. Заїка