"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/78870/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 02 жовтня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності та дій незаконними,
В серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності та дій незаконними.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 02 жовтня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України щодо здійснення реєстраційного запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10 листопада 2010 року № 10470816 про заборону відчуження об'єкту обтяження квартири АДРЕСА_1. Зобов'язано Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити реєстраційний запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10 листопада 2010 року № 10470816 про заборону відчуження об'єкту обтяження квартири квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 02 жовтня 2012 року залишено без змін.
ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 02 жовтня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року скасувати та закрити провадження у справі.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що відповідно до реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 грудня 2010 року, виданого КП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна "СМР, квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23 серпня 2007 року належить ОСОБА_2
08 листопада 2010 року за вих. № 68824 Ленінським районним судом м.Севастополя на адресу КФ ДП "Інформаційний центр" МЮУ було направлено заяву про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна по цивільній справі № 2-5669/2010 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання угоди недійсною.
Судами встановлено, що згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10 листопада 2010 року, ухвалою про забезпечення позову Ленінського районного суду м. Севастополя від 07 жовтня 2010 року (суддя Проценко О.І.) було накладено заборону відчуження на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2
Рішенням Апеляційного суду міста Севастополя від 14 червня 2012 року, в частині яка стосується предмету розгляду по вказаній адміністративній справі, встановлено відсутність ухвали від 07 жовтня 2010 року про забезпечення позову в матеріалах справи.
22 червня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Директора Кримської філії ДП "Інформаційний центр Міністерства юстиції України" із заявою про виключення квартири АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна.
Позивач не отримавши відповіді на свою заяву про виключення квартири з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна звернувся до суду.
Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України відповідно норм Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", наказу Міністерства юстиції України від 09 грудня 1997 року № 76/5 «Про утворення державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 року № 1272 «Про державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України», Статуту державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зі змінами та доповненнями, делеговані повноваження щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно. Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України є також адміністратором реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції.
Отже, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, про те, що адміністративна справа з приводу дій або бездіяльності органу реєстрації речових прав є справою адміністративної юрисдикції, та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року № 31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18 серпня 2004 року № 85/5), підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є: накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна. Заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна (додатки 1 - 3), що подається: судами (крім третейських судів) і слідчими органами - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).
Згідно з пункту 2.3 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстратор відмовляє у внесенні відомостей до Реєстру заборон, якщо: у заяві в паперовій, електронній формах відсутні або вказані не повністю, не чітко або не розбірливо відомості, передбачені пунктами 2.6.1 - 2.6.3 цього Положення; формат та засоби подання заяв в електронній формі не відповідають вимогам, установленим Адміністратором; у заяві в електронній формі відсутній електронний цифровий підпис або сертифікат (посилений сертифікат) відкритого ключа електронного цифрового підпису скасований або заблокований.
Пунктом 2.6 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, передбачено які відомості про обтяження вносяться до реєстру, а саме дані про підстави виникнення обтяження: назва документа, його номер та дата, повне найменування органу, що накладає обтяження; дані про обтяжувача та про особу (осіб), щодо майна якої (яких) встановлено обтяження: для фізичних осіб - громадян України - прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності останнього), ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (за наявності) та, за наявності, дата та місце народження, місце проживання, дані документа, що посвідчує особу (номер та серія, ким виданий), а також дані про об'єкт обтяження: ідентифікаційні номери об'єкта нерухомого майна та відомості про його місцезнаходження.
Суди обґрунтовано дійшли висновку про те, що у разі відсутності в заяві про реєстрацію обтяжень об'єкта нерухомого майна даних про підстави виникнення обтяження, а також у разі відсутності даних про прізвища, власне ім'я та по батькові, ідентифікаційного номеру згідно з Державним реєстром фізичних осіб, дати та місця народження, місця проживання, даних документа, що посвідчує особу (номер та серія, ким виданий) у фізичних осіб - громадян України, реєстратор відмовляє у внесенні відомостей до Реєстру заборон.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Ухвалою Ленінського районного суду від 01 лютого 2012 року, що набрала законної сили, відмовлено позивачу у скасуванні ухвали про забезпечення позову, в зв'язку з її відсутністю. Рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 14 червня 2012 року встановлено, що ухвала від 07 жовтня 2010 року про забезпечення позову в матеріалах цивільної справи № 2-5669/2010 року відсутня.
Оскільки, судами встановлено відсутність ухвали про забезпечення позову на підставі якої відповідачем внесено реєстраційний запис про накладення арешту на квартиру позивача, тому суди дійшли обґрунтованого про задоволення позовних вимог та зобов'язання вилучення вищевказаного запису від 10 січня 2010 року про заборону відчуження об'єкту обтяження.
Крім того, судами також встановлено, що у справі відсутні відомості про паспортні данні та ідентифікаційний номер власника майна. Проте, в порушення вимог пункту 2.3 Положення про Єдиний реєстр, відповідачем було внесено відомості до Реєстру заборон про накладення арешту на квартиру.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, та зобов'язання відповідача вилучити реєстраційний запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10 січня 2010 року про заборону відчуження об'єкту обтяження квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 02 жовтня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності та дій незаконними - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній