"24" січня 2014 р.справа № 2-а/2922/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення, -
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо не проведення перерахунку та не виплаті щорічної грошової допомоги на оздоровлення та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу суму недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008-2010 роки в розмірах, передбачених ст..48. ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2011 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та постановити нове рішення в якому позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У відповідності до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Доводи апелянта про те, що на спірні правовідносини не поширюється позовна давність апеляційний суд вважає неспроможними та такими що ґрунтуються на невірному розумінні норм права.
Згідно довідки виданої ОСОБА_1.(а.с.8), виплати допомоги на оздоровлення були виплачені за 2008 рік - 13.06.2008, за 2009 рік - 16.02.2009, за 2010 рік - 28.01.2010 у розмірах 90,00 грн,
Отже, саме з моменту виплати починається відрахування строку для звернення до суду.
Доводи апелянта про необхідність застосування до спірних правовідносин ч. 1 ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки норма цієї статті поширюється на вимоги про відшкодування ядерної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, проте предметом розгляду в даній справі є правомірність дій відповідача при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення, що виключає можливість застосування ч. 1 ст. 76 Закону до спірних правовідносин.
Оскільки адміністративний позов був поданий до суду 10 березня 2011 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами до 01.01.2011 року.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на суб'єктивній оцінці обставин справи, а також на невірному тлумаченні норм процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були повно досліджені обставини справи та надана їм правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов