"21" січня 2014 р.справа № 200/2743/13-ц (2а/200/145/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про визнання протиправними дій, -
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської міської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 01.04.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі вул. Веселка в м. Дніпропетровську, зобов'язано Дніпропетровську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської міської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 01.04.2010 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі вул. Веселка в м. Дніпропетровську.
В апеляційній скарзі Дніпропетровська міська рада просить скасувати постанову суду першої інстанції, а в задоволенні позовної заяви позивача відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що в жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровської міської ради з заявою на отримання земельної ділянки в районі вул. Оранжевої та Фіалкової у м. Дніпропетровську. 12.10.2006 року заява була направлена до Головного архітектурно-планувального управління для розробки містобудівного обґрунтування щодо розміщення присадибної ділянки.
17.01.2008року Земельним управлінням міської ради було видано позивачу матеріали обґрунтування місця розташування об'єкта і формуляр погодження місяця розташування об'єкта відповідними службами зазначеними в формулярі. Отже, позивачем були отримані висновки відділу Державного управління охорони навколишнього середовища у Дніпропетровській області, головного лікаря міської санітарно-епідеміологічної станції, Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей та управління економіки міської ради.
У зв'язку зі змінами в Земельному кодексі України, за якими погодження місця розташування об'єкта та реєстрації територіальної зони виключено з процедури оформлення прав власності на земельну ділянку, позивач 01.04.2010 року звернувся до Дніпропетровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі вул. Веселка в м. Дніпропетровську разом з графічними матеріалами. Вказане клопотання було прийняте Дніпропетровською міською радою та зареєстровано за вхідним № 13/4570 від 01.04.201 року.
Як встановлено судом першої інстанції, до теперішнього часу Дніпропетровською міською радою не прийнято жодного рішення стосовно вказаного клопотання від 01.04.2010 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в районі вул. Веселка в м. Дніпропетровську.
Згідно п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 123 Земельного кодексу України зазначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою. Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній та комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Статтею 151 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у тижневий строк з дня реєстрації клопотання направляє його разом з додатками до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, у районі (місті) та до органів містобудування та архітектури у районі (місті), які протягом десяти днів з дня його одержання надають зазначеному органу висновок про погодження місця розташування об'єкта або відмову в такому погодженні.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко