Справа № 447/268/14-к
21.02.2014 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
озглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві кримінальне провадження, внесене в ЄРДР під № 12013150250001340 від 04.12.2013 р. про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Розділ Миколаївського району Львівської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, невійськовозобов'язаного, розлученого, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше судимого 04.10.2013 року Миколаївським районним судом Львівської області за ч.1 ст. 164 КК України до 100 годин громадських робіт
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-1 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи засудженим 04.10.2013 року вироком Миколаївського районного суду Львівської області за ч.1 ст. 164 КК України на підставі угоди про примирення із представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_4 від 22.08.2013 року, згідно якої зобов'язувався перераховувати кошти в сумі 1000 гривень на відомий йому банківський рахунок ОСОБА_4 щомісячно, починаючи з 01.10.2013 року і до відшкодування усієї суми заподіяних збитків в розмірі 7328,57 гривень, у визначений строк вказаних коштів не перераховував, чим умисно не виконав умови угоди про примирення. Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 389-1 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-1 КК України визнав повністю та пояснив суду, що з ним було укладено угоду про примирення щодо сплати потерпілій ОСОБА_4 заборгованості по сплаті аліментів в розмірі 7328,57 грн. Заборгованість по аліментах не сплачував, оскільки ніде не працював. Сплатив лише 400 грн в рахунок аліментів на утримання дитини. На даний час має роботу, а тому в подальшому буде сплачувати заборгованість , обіцяє найближчим часом.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні ствердила, що обвинувачений умови угоди про примирення не виконав, 02.11.2013 р. сплатив лише 400 грн. в рахунок погашення заборгованості. Обвинувачений дитину не провідує, від дитини втікає, вона змушена сама утримувати сина, просила обвинуваченого суворо покарати.
Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у скоєному, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-1 КК України повністю стверджується матеріалами кримінальної справи №447/2813/13-к, угодою про примирення 22.08.2013 року і вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 04.10.2013 року. Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами, не оспорювались в судовому засіданні ні обвинуваченим ОСОБА_5 , ні потерпілою ОСОБА_4 і знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-1 КК України повністю та об'єктивно доведена.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ст. 389-1 КК України, оскільки такий будучи засудженим на підставі угоди про примирення від 22.08.2013 року, умисно не виконав умов цієї угоди.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставиною, яка обтяжує покарання є рецидив злочинів, тому суд вважає, що покарання ОСОБА_5 слід обрати в межах санкції статті за якою він обвинувачується у виді обмеження волі.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.389-1 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
У відповідності з ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року шести місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 - особисте зобов'язання, залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1