Номер провадження № 22-ц/785/1520/14
Головуючий у першій інстанції Поліщук І.О.
Доповідач Троїцька Л. Л.
20.02.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Троїцької Л.Л.,
суддів - Таварткіладзе О.М., Фальчука В.П.,
при секретарі - Швець В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб: ОСОБА_5, Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2013 року, -
16.07.2012 року ОСОБА_2 в особі свого представника звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якому просила зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкод в користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання не знаходитись на цій земельній ділянці та не чинити перешкод у встановленні межових знаків та забору продовж меж земельної ділянки.
Позов обґрунтований тим, що їй та її доньці ОСОБА_5 належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на вказаній земельній ділянці, площею 0, 0573 га.
Останнім часом, співвласники сусіднього домоволодіння, відповідачі по справі, перешкоджають у користуванні нею. Неодноразово руйнували огорожу, яка розмежовує їхні ділянки, та зазіхають на частину її території, що знаходиться між їхніми будівлями, з намірами зробити там заїзд для автомобілю. На її вимоги відновити огорожу не реагують.
Посилаючись на те, що відповідачі порушують її права, як добросовісного користувача земельної ділянки, ОСОБА_2 просила задовольнити позовні вимоги (а.с.2-3).
Ухвалою суду від 31.10.2012 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Одеську міську раду (а.с.67).
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19.02.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено (а.с.101-102).
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати, направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, заперечень на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового, з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак вищевказаної нормі права рішення суду не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір з приводу користування суміжними земельними ділянками.
У позивачки відсутні будь-які документи, які підтверджують її право власності або право користування на земельну ділянку, тому відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України, вона не може вимагати усунення будь-яких порушень стосовно спірної земельної ділянки.
Між тим, з такими висновками суду колегія погодитись не може.
Матеріалами справи встановлено і не оспорюється сторонами, що на підставі витягу з рішення виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих від 5.05.1953 року №551 «Про відвід земельних ділянок під індивідуальне будівництво», батьку позивачки - ОСОБА_6 була відведена земельна ділянка за теперішньою адресою: АДРЕСА_1, площею 573 кв.м., яка була надана йому у безстрокове користування для індивідуального будівництва житлового будинку, що підтверджено договором на право будування будинку від 05.06.1953 року (а.с. 71-74; 75).
Згідно акту зазначення меж від 25.05.1953 року зроблено винос меж дільниці на місцевості, які булі закріплені геодезичними знаками у присутності ОСОБА_6 (а.с.76).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер (а.с.74).
Відповідно до свідоцтва про право власності на домоволодіння №010677 від 08.11.2000 року власницею нерухомого майна по АДРЕСА_1, яке складається з двох житлових будинків під літ. «А» і «З» з надворними спорудами, є дружина ОСОБА_6 - позивачка по справі ОСОБА_2 (а.с.4).
05.12.2000 р. ОСОБА_2 подарувала свої доньці ОСОБА_5 35/100 частин зазначеного домоволодіння (а.с.5).
Таким чином, домоволодіння АДРЕСА_1 належить двом співвласникам: позивачці ОСОБА_2 та третій особі ОСОБА_5
У фактичному користуванні позивачці і третій особи знаходиться земельна ділянка, площею 538 кв.м., що підтверджується оригіналом технічного паспорту на садибний житловий будинок, виготовлений станом на 01.11.2012 року, який був оглянутий в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Домоволодіння АДРЕСА_2 на теперішній час належить чотирьом співвласникам.
ОСОБА_7 і ОСОБА_4 належить по ? частини вказаного домоволодіння, розташованого на земельній ділянці, площею 186 кв.м. на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05.10.2011 року.
Інша частина будинку належить ОСОБА_8 (8/50 частин) і ОСОБА_9 (17/50 частин) (а.с.83;136-138).
На теперішній час у фактичному користуванні вказаних співвласників знаходиться площа земельної ділянки розміром 558 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на садибний житловий будинок, виготовлений станом на 18.11.2011 року.
Згідно другого примірника договору купівлі-продажу від 09.06.1962 року, будинок за вищевказаною адресою знаходився на земельній ділянці, площею 537 кв.м. (а.с.88-91).
Сторони по справі у встановленому законом порядку право власності на земельні ділянки не оформлювали.
Колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що позивачка ОСОБА_2 не є користувачем земельної ділянки і не має право згідно ч.2 ст.152 ЗК України на захист своїх порушених прав.
Такі висновки суперечать нормам земельного законодавства діючого на час відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку ОСОБА_6; нормам, діючим на час оформлення права власності на будинок за позивачкою після смерті її чоловіка - ОСОБА_6 (2000 рік) та рішенню Конституційного суду України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 92, п.6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005.
Колегія вважає, що позивачка є належним користувачем земельної ділянки, площею 573 кв.м., відведеної до її будинку у 1953 році.
Однак, відповідно до ст. 60 ЦПК України, нею не доведений факт порушення з боку відповідачів її прав на вказану земельну ділянку, а саме не надані докази про те, що вони порушили межі земельної ділянки, які були встановлені у 1953 році.
Про відновлення вказаних меж позивачкою вимоги не заявлялися.
Експертиза, яка призначалася судом апеляційної інстанції, експертною установою не проведена із-за відсутності першовідводу земельної ділянки, на якій в цілому знаходиться будинок АДРЕСА_2. Інші співвласники цього будинку до участі у справі позивачкою не залучалися і суду не було можливості витребувати у них необхідні документи на вказану земельну ділянку.
При викладених обставинах, колегія вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають за недоведеністю, а не з підстав, вказаних судом першої інстанції в рішенні.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2013 року скасувати.
В позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб: ОСОБА_5, Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
О.М.Таварткіладзе
В.П.Фальчук