Справа № 1519/23026/12
Провадження № 2/521/147/14
Іменем України
25 лютого 2014 року
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Гуревського В.К.,
при секретарі Погрібній Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справа за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про розірвання кредитного договору та відшкодування збитків, -
05 січня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк» про розірвання кредитного договору та відшкодування збитків, посилаючись на те, що 08 липня 2008 року між ним та відповідачем було укладено Кредитний договір № 3/05, відповідно до п. 1.1. якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію на поповнення обігових коштів з лімітом 465000,00 доларів США. В зв'язку з укладенням договору позивачем були здійснені витрати по сплаті відповідних комісій, оплачені послуги нотаріуса, здійснені страхові платежі по договорам страхування життя та предметів іпотеки, що були укладені на виконання кредитного договору, в загальній сумі 69564,46 грн., проте жодного траншу кредиту він так і не отримав через відмову відповідача, яка на думку позивача є необґрунтованою, в зв'язку із чим просить кредитний договір розірвати та стягнути на його користь завдані відповідачем збитки.
В процесі розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог в частині відшкодування збитків до 98 828,77 грн., що обґрунтовує зміною курсу долара США.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, посилаючись на їх безпідставність, свої доводи виклав у запереченні від 19.02.2013 року, за якими посилався на таке.
Вимагаючи розірвання кредитного договору №3/05 від 08.07.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та АБ «Укргазбанк», позивач посилається на ч. 2 ст. 651 ЦК України, яка визначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Дана правова норма не може бути застосована у спірних правовідносинах. Відповідно, до частини 1 цієї ж статті, Цивільний кодекс України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Із змісту кредитного договору також випливає те, що внесення змін до договору, або його розірвання також допускаються лише за згодою сторін. Згідно п. 4.3. кредитного договору, якщо позичальник сплатить заборгованість по процентах та кредитній лінії, а також іншу заборгованість, штрафні санкції та витрати банку, що випливають з цього договору, зміна зобов'язань, встановлених банком в односторонньому порядку, може здійснюватись лише за письмовим погодженням сторін та з одночасним внесенням відповідних змін до договорів, що укладені в забезпечення виконання Позичальником умов цього договору.
Пунктом 3.4.3. кредитного договору, встановлено, що позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів відкликати свою згоду на укладення кредитного договору. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі позичальнику примірника цього договору.
У межах зазначеного періоду позичальник не відкликав свою згоду на укладення кредитного договору. Більш того, необхідно зазначити, що першим та взагалі єдиним зверненням позичальника до банку про видачу траншу у межах кредитної лінії, після укладення кредитного договору була заява ОСОБА_2, яка подана до банку лише 04.02.2009 року, тобто, більше півроку з моменту укладення кредитного договору.
Виходячи з того, що у банку на час звернення позивача були відсутні вільні кредитні ресурси, керуючись п. 1.1. кредитного договору, згідно якого встановлено, що кредитна лінія, яка надається позичальнику ОСОБА_2 є відкличною, 09.02.2009 року, банком була надана відповідь позивачу, згідно якої банк вимушений тимчасово відкликати надання траншу заявнику в розмірі, що зазначався у його заяві. Згідно п. 1.2 розділу 4 глави 1 постанови Національного банку України від 25.01.2012р. №23 зазначено, що під відкличними зобов'язаннями розуміється безумовне право банку без попереднього повідомлення боржника в односторонньому порядку відмовитись від подальшого виконання взятих на себе зобов'язань.
Позивач посилається також на ч. 5 ст. 653 ЦК України, відповідно до якої, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Дана норма не підлягає застосуванню при вирішенні питання про стягнення збитків, оскільки із суті самої норми випливає, що сторона може вимагати відшкодування збитків, які їй завдані безпосередньо зміною або розірванням договору. А, з огляду на те, що позивач ОСОБА_2 стверджує, що збитки були завдані йому до розірвання договору, а також враховуючи те, що ці збитки не пов'язані із підприємницькою діяльністю, його вимога про стягнення збитків є незаконною і такою що не підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 08 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», який на сьогоднішній день перейменовано в Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 3/05 (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору, Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію на поповнення обігових коштів з лімітом 465000,00 доларів США. Кредитна лінія надається на строк з 08 липня 2008 р. по 07 липня 2018 р., із сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи з 14,5% річних. Відповідно до п. 3.1.2. Договору, Банк зобов'язується надання кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснювати окремими частинами (траншами). Підставою для видачі кожного окремого Траншу є письмова Заява Позичальника. Строк розгляду Банком Заяви не може перевищувати 2 (двох) банківських днів.
04 лютого 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Директора Другої ОФ ВАТ АБ «Укргазбанк» з заявою про видачу на підставі п. 3.1.2. Договору першого Траншу в рамках кредитної лінії в розмірі 10 000 доларів США, однак листом за вих. № 214-21-1/0191 за підписом Директора Другої ОФ ВАТ АБ «Укргазбанк» від 09.02.2009 року позивача було повідомлено про відмову у видачі Траншу з посиланням на тимчасову відсутність у Банку вільних коштів.
Крім того, у судовому засіданні представником Банку визнано, що ОСОБА_2 неодноразово звертався із заявою про видачу йому кредитних коштів, на підтвердження чого було надано копію заяви позивача від 12 листопада 2010 року на ім'я заступника начальника Відділення № 255/15 АБ «Укргазбанк» Іващенко С.А. Доказів того, що Банком у відповідь на дану заяву надсилалась та була отримана позивачем будь-яка письмова відповідь не надано. Також представник відповідача зазначила, що виконати умови укладеного із позивачем Договору на сьогоднішній день Банк також не має можливості.
Представник відповідача також звертала увагу суду, що Банком пропонувалось позивачу підписати додаткову угоду до Договору, що надало б можливості Банку виконати умови Договору. Однак доказів, які б підтвердили факт надання позивачу додаткової угоди до укладеного сторонами Кредитного договору № 3/05 від 08 липня 2008 року, та факт відмови позивача від підписання такої угоди, Банком суду надано не було.
В судовому засіданні представником відповідача не доведено наявності передбачених умовами укладеного між сторонами Договору або нормами чинного законодавства підстав для односторонньої відмови Банку від надання позивачеві кредиту, що на думку суду свідчить про неправомірність дій відповідача.
Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому, згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно приписів ч. 1 ст. 1056 ЦК України, кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.
До того ж, постановою Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року у справі за № 3-74гс11, яка згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність до його рішення, встановлено, що відмова Банку в видачі траншу за договором відкличної кредитної лінії з посиланням на тимчасову відсутність вільних грошових коштів не є форс-мажорною обставиною та не звільняє банк від встановленої законом та договором відповідальності.
Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що під збитками сторони розуміють неодержані доходи (втрачена вигода), які сторона мала право одержати у разі належного виконання зобов'язань за цим договором іншою стороною (нараховані проценти за цим договором); витрати, здійснені сторонами за цим договором; заборгованість за цим договором в повному об'ємі (сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія, неустойка, будь-яка інша заборгованість Позичальника за цим договором).
З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку, що Банк допустив істотне порушення умов укладеного між сторонами Договору, внаслідок чого Позичальник значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при його укладенні, в зв'язку із чим Договір підлягає розірванню.
Крім того, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві збитки, пов'язані з розірванням Договору, а саме: комісію, сплачену ОСОБА_2 на виконання п. 1.2. Договору в розмірі 2,0% від суми ліміту кредитної лінії - 9300 доларів США, що на момент укладення Договору було еквівалентно 45012,93 грн. (9300 Х 4,8401 = 45012,93).
При цьому суд бере до уваги те, що згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Частинами 1 та 2 ст. 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.
Наведена правова позиція також висловлена Верховним Судом України в постанові від 04 липня 2011 року.
Таким чином, позивач правомірно вимагає повернення сплачених на підставі п. 1.2. Договору грошей в розмірі 9300 доларів США в гривні по курсу НБУ станом на день розгляду справи (798,68 грн. за 100 доларів США), а саме: 74277,24 грн.(9300 Х 7,9868 = 74277,24).
Крім того, з відповідача підлягають стягненню сплачені позивачем: комісія згідно п. 1.3. Договору в розмірі 2700,00 грн.; 5300,00 грн. - за здійснення нотаріальних дій приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5; 6751,93 грн. - страховий платіж за Договором добровільного страхування життя № 011512-9701 від 08.07.2008 року, укладеного на виконання п. 3.3.12. Договору; 2189,60 грн. - страховий платіж за Договором № 04-1501-0400 добровільного страхування заставного майна від 04.07.2008 року, укладеного на виконання п. 3.3.12. Договору; 7610,00 грн. - страховий платіж за Договором № 04-1501-0401 добровільного страхування заставного майна від 04.07.2008 року, укладеного на виконання п. 3.3.12. Договору, а всього: 98 828,77 грн. (74277,24 + 2700,00 + 5300,00 + 6751,93 + 2189,60 + 7610,00 = 98828,77 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст. 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 10.7 Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 31 серпня 2001 року № 375, ст. 524, 526, частинами 1 та 2 ст. 533, ст. 627, ч. 1 ст. ст. 628, 651, 653, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 10, 58, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,суд -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Розірвати кредитний договір № 3/05, укладений 08 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», в особі начальника Управління продажів клієнтам малого та середнього бізнесу Другої ОФ ВАТ АБ «Укргазбанк» Яриш О.О., з однієї сторони, та ОСОБА_2, з іншої сторони.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ: 23697280) на користь ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: 65036, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) завдані збитки в розмірі 98828 грн. (дев'яносто вісім тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 77 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ: 23697280) на користь ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: 65036, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 988 (дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 29 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя