26 лютого 2014 року Справа № 15698/13/876
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Ліщинського А.М. та Савицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської обл. на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської обл. від 06.12.2013р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Лікарсько-консультаційна комісія Міжгірської районної лікарні Закарпатської обл., про визнання протиправними та скасування рішення про відмову в призначенні дострокової пенсії та висновку лікарсько-консультативної комісії, спонукання до вчинення певних дій, -
25.11.2013р. позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати за нею право на призначення дострокової пенсії за віком; визнати незаконним та скасувати рішення відповідача Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської обл. про відмову в призначенні їй дострокової пенсії від 29.05.2013р. (протокол № 18); визнати незаконним та скасувати висновок Лікарсько-консультаційна комісія Міжгірської районної лікарні Закарпатської обл. № 1539 (протокол № 78 від 15.07.2013р.); зобов'язати пенсійний орган призначити їй дострокову пенсію за віком згідно з ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; судові витрати покласти на відповідача (а.с.2-8).
Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської обл. від 06.12.2013р. позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення відповідача Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської обл. № 18 від 29.05.2013р. про відмову в призначенні дострокової пенсії по віку ОСОБА_2; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської обл. визнати за ОСОБА_2 право на це, призначити ОСОБА_2 дострокову пенсію за віком (вік - 50 років, стаж - не менше 15 років) як матері дитини-інваліда з дитинства; стягнуто з пенсійного органу на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 68 грн. сплаченого судового збору (а.с.89-90).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.92-95).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при вирішенні спору судом не враховані приписи п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р., якими передбачено призначення спірної пенсії у разі виховання жінкою дитини-інваліда, при цьому медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом повинні виникнути до досягнення нею шестирічного віку. Також відшкодування судових витрат з пенсійного органу не відповідає вимогам процесуального закону.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 12.02.2013р. позивач ОСОБА_2, як мати інваліда з дитинства, що виховала дитину-інваліда до шестирічного віку, звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської обл. про призначення дострокової пенсії по віку (а.с.64).
Крім документів про стаж роботи, нею надано медичний висновок № 44 від 05.11.1997р. та витяг із Акту огляду МСЕК серії 7-66 КА № 0099552 від 25.01.2005р. (а.с.65).
Листом № 1124/03 від 28.02.2013р. пенсійним органом повідомлено позивача щодо необхідності представлення висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, оскільки дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку (а.с.68).
Через непредставлення такого висновку 29.05.2013р. Комісією про призначення (перерахунок) пенсій Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської обл. прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_2 дострокової пенсії по віку, як матері інваліда з дитинства, яка виховала дитину-інваліда до шестирічного віку, що зафіксовано протоколом № 18 від 29.05.2013р. (а.с.9); причиною такої відмови вказано визнання дитини інвалідом у 8 років, а висновок ЛКК про захворювання дитини, яке призвело до інвалідності, що мало місце до 6-тирічного віку, є відсутнім.
Відповідно до виписки із протоколу лікарсько-консультаційної комісії № 1539 від 15.07.2013р. та листа Відділу охорони здоров'я Міжгірської районної державної адміністрації № 356/01-25 від 22.07.2013р. захворювання, яке призвело до інвалідності дитини (ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1) мало місце 05.05.1996р. у восьмирічному віці після оперативного втручання лікарів (а.с.50-51, 72).
Приймаючи рішення про задоволення заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що дочка позивача ОСОБА_3, 1988р.н., є інвалідом з дитинства, через що позивач має право на дострокове призначення пенсії за віком; такий висновок підтверджується приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також з пенсійного органу підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по справі.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального та процесуального права, що стверджується наступним.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.
Пунктом 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Матеріалами справи стверджується, що позивач має доньку, яка народилася 07.12.1988р.н., якій встановлена 05.05.1996р. інвалідність з дитинства, тобто у віці 8 років. Крім того, позивач досягла віку та має необхідний стаж для призначення дострокової пенсії за віком.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконливого висновку про неправомірність відмови відповідачем в призначенні ОСОБА_2 дострокової пенсії за віком, оскільки наявні всі умови, передбачені п.3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, правові підстави для скасування висновку Лікарсько-консультаційної комісії Міжгірської районної лікарні Закарпатської обл. № 1539 (протокол № 78 від 15.07.2013р.) є відсутніми, оскільки такий відображає достовірну інформацію, виданий належною медичною установою, зміст останнього відповідає фактичним обставинам справи.
Зміст позовних вимог позивача полягає у визнанні незаконною відмови пенсійного органу в призначенні дострокової пенсії за віком та зобов'язанні останнього призначити таку пенсію, тому обов'язок по призначенню пенсії слід покласти на відповідача, починаючи з часу звернення ОСОБА_2 до відповідача з відповідною заявою.
При цьому матеріалами справи достовірно стверджується, що саме 12.02.2013р. позивач звернулася із відповідною заявою про призначення пенсії до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської обл., яка була залишена останнім без задоволення (а.с.64).
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської обл. щодо відмови в призначенні дострокової пенсії ОСОБА_2 згідно п.3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як матері дитини-інваліда з дитинства, яка викладена у протоколі Комісії про призначення пенсій № 18 від 29.05.2013р.; зобов'язання відповідача призначити позивачу дострокову пенсію за віком відповідно до п.3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як матері дитини-інваліда з дитинства, якого вона виховала до шестирічного віку (за умови досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу), з моменту звернення за призначенням пенсії, - 12.02.2013р., підлягають задоволенню.
В частині вимог про визнання за позивачем права на призначення дострокової пенсії за віком, які також були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що такі вимоги відповідно до ст.ст.2, 3, 105 КАС України не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З врахуванням наведеного, провадження в частині позовних вимог про визнання права на призначення дострокової пенсії за віком підлягає закриттю.
Решта позовних вимог задоволенню не підлягає за безпідставністю.
При цьому у порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 68 грн. сплаченого судового збору.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів, а також із закриттям провадження в частині вимог про визнання права на призначення дострокової пенсії за віком.
Керуючись ст.94, п.1 ч.1 ст.157, ст.ст.160, 195-197, п.п.3, 4 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.1 ст.203, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської обл. задоволити частково.
Постанову Міжгірського районного суду Закарпатської обл. від 06.12.2013р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської обл. щодо відмови в призначенні дострокової пенсії ОСОБА_2 згідно п.3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як матері дитини-інваліда з дитинства, яка викладена у протоколі Комісії про призначення пенсій № 18 від 29.05.2013р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської обл. призначити ОСОБА_2 дострокову пенсію за віком відповідно до п.3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як матері дитини-інваліда з дитинства, якого вона виховала до шестирічного віку (за умови досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу), з моменту звернення за призначенням пенсії, - 12.02.2013р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 права на призначення дострокової пенсії за віком, - провадження у справі закрити.
Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. сплаченого судового збору із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської обл.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: А.М.Ліщинський
Н.В.Савицька