Чернігівської області
м. Чернігів тел./факс: 774-462
просп. Миру, 20 тел.:698-166
Іменем України
18 лютого 2014 року Справа № 927/1643/13
За позовом: Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут",
вул. Автозаводська, 78 А, м. Київ, 04114
до відповідача: Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області,
вул. Шевченка, 51 а, м. Чернігів, 14013
Предмет спору: про стягнення 6973,59грн.
Суддя Селівон А.М.
Від позивача: Гапон В.П. - завідувач відділу управління майном, дов. № 2252 від 29.10.2013 р.
Від відповідача: Корнієнко М.П. - представник, дов. № 74.01/09-326 від 14.01.14 р.
Від відповідача: Приходько І.М.. - завідувач сектору юридичного забезпечення, дов № 74.01/08-1 від 08.01.14 р.
Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судових засіданнях з 15.01.14 р. по 21.01.14 р. та з 12.02.14 р. по 18.02.14 р. на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про стягнення 6973,59 грн., а саме 6429,80 грн. відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, 443,91 грн. пені, 99,88 грн. відсотків річних, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.12.13 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 927/1643/13, розгляд справи призначено на 15.01.14 р.
Ухвалою суду від 21.01.14 р. розгляд справи відкладався на 12.02.14 р.
В судові засідання 12.02.14 р. та 18.02.14 р. з'явились уповноважений представник позивача та представники відповідача.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на те, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 6/200 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 13.06.12 р. відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, внаслідок чого за розрахунком позивача утворилась заборгованість в сумі 6973,59 грн., в т.ч. 443,91 грн. пені та 99,88 грн. відсотків річних.
В поданих представником позивача в судовому засіданні 15.01.14 р. письмових поясненнях б/н від 13.01.14 р. зазначається, що загальна площа приміщень що опалюються від централізованої системи опалення в будинку за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12 складає 3618,44 кв.м. Площа приміщень, що не опалюються, за відсутності в них приладів централізованої системи опалення будівлі та відключені заглушками (технічні, технологічні, підвальні) складає 930,42 кв. м.
Згідно договору від 13 червня 2012 року № 136-12 відповідач орендував нежитлові приміщення (кімнати №№ 21, 22) загальною площею 50,46 кв. м., які в січні - лютому 2013 року опалювалися від централізованої системи опалення будівлі. Частка займаної орендарем площі від загальної опалювальної складає 1,39452% (50,46 кв.м./3618,44 кв.м.*100%), відповідно до якої орендарю нараховано відшкодування витрат на опалення за січень 2013 року в розмірі 1499,05 грн. (1249,21 грн. без ПДВ).
Посилаючись на ст. 901 Цивільного кодексу України, згідно якої послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, позивач зазначає, що для обчислення розподілу витрат на інші потреби з утримання будівлі в розрахунках у січні та лютому 2013 року використовувалась загальна площа обслуговування 2844,38 кв.м., яку займали співробітники балансоутримувача та орендували орендарі. За висновками позивача, вільні, невикористані площі не несуть за собою вагомих витрат, за виключенням опалення. Крім цього, споживання комунальних та інших послуг, крім опалення, пов'язано з певною діяльністю орендарів, що визначена договорами оренди.
Як зазначає позивач, згідно Додатку № 1 до договору № 41 від 23.10.12 р., укладеного між ДП УкрДГРІ, КП "АТП-2528"та ПП "Гранпласт", вартість послуг по вивезенню твердих побутових відходів (ТПВ) на місяць складає 223,76 грн. без ПДВ, вартість послуг по прийому та знешкодженню ТПВ - 101,89 грн., разом - 325,65 грн.
Вартість послуг по вивезенню ТПВ в сумі 223,76 грн. була розподілена позивачем між балансоутримувачем орендарями пропорційно до займаної площі по відношенню до площі обслуговування. Частка відповідача у цих витратах у січні 2013 року складає 1,77402% (50,46 кв. м./2844,38 кв.м.*100%) або 3,97 грн. (без ПДВ), вартість послуг по прийому та знешкодженню ТПВ в сумі 101.89 грн. балансоутримувачем не розподілялась.
Згідно тверджень позивача, профілактична дезінфекція за договором № 184 від 01.11.12 р. та додатком №1 в січні та лютому 2013 року проводилася виключно в будинку камерально-лабораторного корпусу (КЛК) за адресою: м. Чернігів, вул.Щорса, 12, тому витрати в сумі 76,00 грн. на проведення цих заходів віднесено балансоутримувачем на витрати по будівлі КЛК, та розподілено між орендарями та балансоутримувачем. Частка відповідача у цих витратах складає 1,77402% або 1,35 грн. (без ПДВ).
Стосовно витрат балансоутримувача на водопостачання, каналізацію та стічні води в січні 2013 року позивач пояснює, що вони склали 1387,36 грн. (аванс 1278,26 грн. згідно акту-рахунку № 1037 від 03.01.13 р. та 109,10 грн. донараховано по факту споживання). Частка відповідача у цих витратах складає 1,77402% або 24,61 грн. (без ПДВ).
Витрати на утримання будівлі, прилеглої території, місць загального призначення в сумі 76,00 грн. в січні 2013 р. включені до розрахунків разом із витратами за стічні води (акт № 1037 від 04.02.13 р. в сумі 188,06 грн.), разом 264,06 грн.
Витрати балансоутримувача на водопостачання, каналізацію та стічні води в лютому 2013 року склали суму 1055,60 грн. (акт-рахунок № 1037 від 04.02.13р.). Частка відповідача цих витратах складає 1,77402% або у грошовому вираженні 18,73 грн. (без ПДВ).
Як зазначає позивач в своїх поясненнях, згідно з розпорядженням директора ДП УкрДГРІ № 98-р від 27.12.2012 частка витрат на оплату праці працівників УкрДГРІ, пов'язаних з організацією і обслуговуванням орендної діяльності камерально-лабораторного корпусу за адресою: м. Чернігів, Щорса, 12, в січні 2013 року розподілена із розрахунку до загальної площі обслуговування 2844,38 кв.м. Частка відповідача у цих витратах в січні 2013 року складає 1,77402%.
Згідно з розпорядженням заступника директора ДП УкрДГРІ 26 березня 2013 р., частка витрат на оплату праці працівників УкрДГРІ, пов'язаних з організацією і обслуговуванням орендної діяльності камерально-лабораторного корпусу за адресою: м.Чернігів, вул. Щорса, 12, і частка витрат на планові накопичення для проведення поточних ремонтів в лютому 2013 року розподілена із розрахунку до загальної площі будівлі 4548,86 кв.м. Частка відповідача у цих витратах в лютому 2013 року складає 1,10928% (50,46 кв. /4548,86 кв.м.*100%).
До початку судового засідання 12.02.14 р. представником позивача через канцелярію суду подані письмові пояснення б/н від 06.02.14 р., які долучені судом до матеріалів справи.
В поясненнях позивач зазначає, що в додатку договору № 41/СБ1218-00 від 23.10.12 р. вказана юридична адреса розташування 3-х контейнерів для побутових відходів - Щорса 8. Для збирання сміття із будинку Щорса, 12 завжди використовувались 2 контейнера, для збирання сміття із будинку Щорса, 8 використовувався один контейнер. Таким чином, загальні витрати балансоутримувача на вивезення, прийом та знешкодження побутових відходів розподіляються у співвідношенні 2/3 - Щорса, 12 і 1/3 - Щорса, 8.
Щодо витрат на водопостачання та водовідведення в січні 2013 р., як повідомляє позивач, відповідно до акту № 1037 від 03.01.13 р. згідно тарифів вартість цієї послуги без ПДВ складає 1191,32 грн. (764,72 грн.+426,60 грн.). Вартість відводу стічних вод з двору складає 86,94 грн. Донараховано за фактом споживання 109,10 грн. Всього за місяць 1387,36 грн. Згідно довідки про використання площ від 29.01.13 - балансоутримувач і орендарі займають площу 2844,38 кв.м., а отже частка відповідача складає 1,77% або 24,61 грн. (без ПДВ).
Згідно пояснень позивача, лічильників активної електроенергії у орендаря не було. Спожита електроенергія визначалася розрахунковим шляхом. Із загальної кількості спожитої активної електроенергії (29533 кВт/г) згідно рахунку № 158_02-2013 від 21.03.13 р. позивачем віднімалась електроенергія, яку орендарі спожили згідно лічильників, та електроенергія, яка використовується на утримання будівлі та приміщень загального користування (13017 кВт/г), залишок ділився на площу, яку займають балансоутримувач та орендарі без лічильників (1779,75 кв.м.) (згідно доданих розрахунків). Вартість послуги для орендаря в лютому 2013 р. склала 447, 45 грн.
Кількість спожитої реактивної електроенергії за січень-лютий 2013 р. згідно рахунків № 158_01-2013 від 21.01.13 та № 158_02-2013 від 21.02.13 р. в будинку по вул.Щорса, 12 склала в гривнях 234,54 грн. та 297,40 грн. відповідно. Вартість даної послуги для відповідача склала за січень 2013 р.: 234,54грн.: 2844,38м2 х 50,46м2 = 4,55 грн. без ПДВ та за лютий 2013 р.: 297,40 грн.: 2844,38м2 х 50,46м2 = 5,55 грн. без ПДВ. В січні 2013 року була помилково вказана сума витрат балансоутримувача в розмірі 324,00 грн., тому різницю враховано у лютому та виставлено до сплати у лютому вартість послуг в сумі 3,34 грн.
Крім того, позивачем зазначено, що при визначенні території асфальтового покриття, з якого стічні води потрапляють у каналізаційні мережі через каналізаційні колодязі у період дощів та сніготанення, представники Балансоутримувача і КП "Чернігівводоканал" встановили можливість потрапляння стічних вод в каналізаційні колодязі, розташовані на території, на якій знаходиться будинок по вул.Щорса 12. При цьому, акти- рахунки за відведення стічних вод виставляються на юридичну адресу: м. Чернігів, вул.Щорса, 8. Вартість відведення стічних вод за січень-лютий 2013 р. згідно актів-рахунків № 1037 від 03.01.13 р. та № 1037 від 04.02.13 р. включена в рахунок за січень місяць. Вартість згідно акту-рахунку від 03.01.13 врахована в витратах на воду, каналізацію, стічні води. Вартість згідно акту-рахунку від 04.02.13 врахована в витратах на утримання будівлі, прилеглої території, місць загального призначення.
В січні місяці у витрати на утриманні будівлі, прилеглої території, місць загального призначення включені витрати на дератизацію та стічні води згідно акту № 184/1 від 08.01.13 на суму 76 грн. і акту-рахунку № 1037 від 04.02.13 на суму 188,06 грн. Всього на суму 264,06 грн.
При обчисленні розміру витрат на опалення, Балансоутримувач враховував додаток № 1 до договору № 106 від 01.11.12 р. щодо визначеної площі опалення в 4082 м. кв., акт від 27.11.12 р., складений представником КЕП "Чернігівська ТЕЦ" про відключення від опалювання 158,25 м.кв та акт від 17.01.13 р. обстеження опалювальних площ в будинку КЛК щодо фіксації відключення 305,31 м.кв площ у зв'язку з несправністю системи опалювання. На підставі цих документів за висновками позивача, загальна площа опалювання становить: 4082 м.кв -158,25м.кв -305,31м.кв = 3618,44 м.кв.
Позивачем для обчислення розподілу витрат на інші потреби з утримання будівлі в розрахунках у січні та лютому 2013 року використовувалась загальна площа обслуговування 2844,38 м.кв, яку займали співробітники Балансоутримувача та орендували орендарі, оскільки споживання комунальних та інших послуг, крім опалення, пов'язано з певною діяльністю орендарів, що визначена договорами оренди та персоналу Балансоутримувача. Оскільки власником будинку за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12 є держава, а Орендодавцем - Фонд державного майна України по Чернігівській області, отже дохід, який може бути спрямований на покриття нерозподілених витрат (збитків) відсутній. На думку позивача, не може бути справедливим та законним одноосібне несення Балансоутримувачем нерозподілених витрат по утриманню державного майна, у разі якщо витрати будуть розподілятися також на вільні, не займані площі. Тому сумарні витрати на утримання будинку по вул. Щорса 12 розподілялись між користувачами пропорційно до займаної ними площі в цій будівлі, у відповідності п. 1.1 Договору № 6/200 від 13.06.12 р.. В січні та лютому 2013 р. займана площа в будівлі Щорса 12 склала 2844,38 м".
У зв'язку із санітарно-гігієнічною необхідністю, профілактична дезінфекція по договору № 184 від 01.11.12 р. та додатку № 1 в січні та лютому 2013 року проводилася виключно в будинку камерально-лабораторного корпусу (КЛК) за адресою: вул. Щорса 12, тому витрати в сумі 76 грн. на проведення цих заходів віднесено Балансоутримувачем на витрати по будівлі КЛК, та були розподілені між орендарями та Балансоутримувачем.
Оскільки загальні фактичні витрати Балансоутримувача з утримання майна та плата за комунальні послуги та енергопостачання змінюються щомісячно, балансоутримувач щомісячно розраховував витрати та плату по окремим послугам, що припадають на один квадратний метр займаної (орендованої) споживачами цих послуг площі. За твердженнями позивача, надані орендарю рахунки і акти і є засобом інформування орендаря про зміни його витрат згідно п. 2.1.3 договору № 6/200 від 13.06.12 р., а розпорядження № 98-р від 27.12.12 р. є внутрішнім документом Балансоутримувача, впорядковує облік і розподіл коштів між підрозділами в госпрозрахункових відносинах. Комунальні витрати на утримання будівлі, тарифи на послуги не змінилися - тому Балансоутримувач не вважав себе зобов'язаним повідомляти орендаря про розпорядження № 98-р від 27.12.12 р.
В судовому засіданні 15.01.14 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву (без вихідних реквізитів) з доданими документами, який судом долучений до матеріалів справи.
У відзиві відповідач не погоджується з фактами, викладеними позивачем в позовній заяві, оскільки згідно п.1.1 Договору № 6/200 від 13.06.12 р. Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул. Щорса, 12, загальною площею 4548,86 кв.м. а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.
Вартість спожитої електричної енергії обчислюється за встановленими тарифами та показаннями лічильника, а в разі його відсутності вартість спожитої електроенергії буде здійснюватися пропорційно до займаної "Орендарем" площі в будівлі.
Згідно абз.3 п. 2.1.1 Договору № 6/200 від 13.06.12 р. розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоутримувачу житлово- експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні послуги та інші послуги Балансоутримувача.
Пунктом 2.1.2 Договору № 6/200 від 13.06.12 р. передбачений обов'язок Балансоутримувача надавати Орендарю комунальні послуги за діючими розцінками та тарифами, пунктом 2.1.3 - інформувати Орендаря про зміни витрат на утримання Будівлі і тарифу на послуги.
За висновками відповідача, УДМС України в Чернігівській області користується нежитловими приміщеннями загальною площею 50,46 кв.м., отже питома вага витрат Орендаря складатиме 1,109% від загальних витрат Балансоутримувача.
Приймаючи до уваги, що позивач надіслав відповідачу за січень - лютий 2013 року акти на відшкодування витрат без надання відповідних документів та розрахунків (кошторису витрат) та враховуючи їх різке збільшення, останній листом від 12.04.13 р. №74.01-3884 звернувся до директора Українського державного геологорозвідувального інституту з проханням надати документи та розрахунки, що підтверджують правомірність наданих за січень-лютий 2013 року актів по відшкодуванню витрат.
Листом від 28.05.13 р. № 978 позивач з посиланням на непередбаченість умовами Договору № 6/200 від 13.06.12 р. документів та розрахунків, які просив надати відповідач, відмовився від їх надання.
Як зазначає відповідач, лише після повторних звернень листами від 18.07.13 р. № 74.01/09-7508 та від 06.08.13 р. № 74.01/09-8252 позивачем були надані окремі документи, в яких розмір відшкодувань не відповідає вимогам п.1.1. Договору № 6/200 від 13.06.12 р. Зокрема, відповідно до акту Чернігівської ТЕЦ "ТОВ фірма "ТехНова" від 31.01.13 р. приміщенню за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, було надано послуг з теплопостачання у вигляді гарячої води на суму 69720,34 грн. (включаючи ПДВ), відповідно сума відшкодування Орендарем повинна була становити 773,20 грн. (69720,34 грн. х 1,109%), а в Акті № 266 здавання-прийняття наданих послуг (виконаних робіт) витрати на теплоенергію завищені майже в 2 рази та зазначено суму 1499,05 грн. На думку відповідача, аналогічні розходження є й по інших платежах, деякі документи взагалі не мають відношення до будівлі, в якій знаходиться Орендар.
Відповідач у відповіді від 15.08.13 р. № 74.01/09-8631 на претензію від 11.07.13 р. № 1425 на підставі наданих документів орієнтовно обрахував витрати, які б можливо було відшкодувати та звернувся до позивача щодо надання дозволу на проведення звірки розрахунків за надані послуги та визначення остаточної суми відшкодування. Вказаний лист залишений позивачем без відповіді, УкрДГРІ не надано жодних розрахунків у відповідності до вимог абз. 3 п.2.1.1 Договору № 6/200 від 13.06.12 р..
Крім того, до початку судового засідання 12.02.14 р. позивачем через канцелярію суду подане письмове клопотання б/н від 06.02.14 р. про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.
В судовому засіданні 12.02.14 р. представником відповідача подане письмове клопотання б/н від 12.02.14 р. про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.
Зокрема, відповідачем надані копії платіжних доручень від 26.12.13 р. № 600 на суму 2000,00 грн., № 601 на 1000,00 грн., № 602 на суму 850,72 грн. та № 603 на суму 1264,78 грн.
Представником позивача в судовому засіданні 18.02.14 р. надані письмові пояснення б/н від 17.02.14 р., які долучені судом до матеріалів справи.
В даних поясненнях позивач в доповнення до пояснень б/н від 06.02.14 р. повідомляє, що для обліку витрат електроенергії згідно рахунку № 158_02-2013 від 21.02.13 р. відповідачем використовуються точки обліку 5 і 7. Електроенергія, яка пройшла через точку обліку 8 в розрахунку не використовується, так як врахована в розрахунку іншого орендаря. Обчислення вартості електроенергії здійснювалось у відповідності до п.1.1. Договору № 6/200 від 13.06.12 р. пропорційно до займаної орендарем площі в будівлі.
Також, в судовому засіданні 18.02.14 р. представником позивача подане письмове клопотання б/н від 17.02.14 р. про долучення до матеріалів справи додаткових документів, зокрема, копій наказу № 52 від 16.03.09 р. з додатками №№ 1, 2, 3.
Згідно п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами і доповненнями) (далі - Постанова № 18) у випадку коли копії документів не засвідчені належним чином, але господарським судом при дослідженні витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, то суд долучає копії до матеріалів справи, зазначивши про таку відповідність в описовій частині рішення або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.
Враховуючи вищевикладене, оскільки судом в судовому засіданні 18.02.14 р. встановлена відповідність наданих копій додатків №№ 1, 2, 3 до наказу № 52 від 16.03.09р. їх оригіналам, клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.
В судовому засіданні 21.01.14 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.01.14 р. підтримав заперечення проти позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Подані представниками позивача та відповідача письмові клопотання від 15.01.14р. та 21.01.14 р. про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволені. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Представники позивача та відповідача в судовому засіданні повідомив суд, що права та обов'язки сторонам зрозумілі.
Відводу судді представниками сторін не заявлено.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд
Згідно з ч. 1, п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає. що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
13 червня 2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (Орендодавець за Договором) та Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області (Орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 136-12 (Договір № 136-12).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору № 136-12 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування, без приватизації, передачі в суборенду державне нерухоме майно - нежитлові приміщення (кімн. №21. №22) на 3-му поверсі дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу (реєстровий номер 01432032.5.РФІІІЮМС026) загальною площею 50,46 кв. м., розміщене за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, що перебуває на балансі Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з актом оцінки станом на 01.05.2012 і становить: 11448,37 грн.. Майно передається в оренду для розміщення установи.
Пунктом 2.1. Договору № 136-12 передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
Згідно п. 5.10 Договору № 136-12 орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договіру укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю.
Пунктами 10.9 та 10.10 Договору № 136-12 передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря.
Умовами п.10.1 Договору № 136-12 передбачено строк чинності останнього, а саме з 13 червня 2012 р. до 11 червня 2015 р. включно.
На забезпечення виконання умов Договору № 136-12 між Українським державним геологорозвідувальним інститутом через структурний підрозділ Чернігівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту (Балансоутримувач - позивач по справі) та Управлінням державної міграційної служби України (Орендар за договором, відповідач по справі) було укладено договір № 6/200 від 13.06.12 р. про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (Договір № 6/200).
Угодою б/н від 01.11.12 р. до Договору № 6/200 від 13.06.12 р. про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю сторони погодили, що у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту та переходом будівлі за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 12 на баланс Українського державного геологорозвідувального інституту, змінено відповідні пункти договору в частині зазначення Балансоутримувача - Український державний геологорозвідувальний інститут.
Зміни вступають в силу з 01.11.12 р. і діють до закінчення терміну дії договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 136-12 від 13.06.12 р.
Відповідно до п.1.1 Договору № 6/200 Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, загальною площею 4548,86 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а Орендар (відповідач у справі) бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.
Орендар користується нежитловими приміщеннями (кімн. № 21, № 22) (далі - Приміщення), перелік і вид елементів якого зазначено в акті обстеження та перевірки об'єкта оренди, що належить до державної власності від 13.06.12 р., загальною площею 50,46 кв. м, розміщене на третьому поверху в будівлі, вартість якого визначена згідно з актом оцінки станом на 01.05.12 р. і становить 11448,37 грн.
Приміщення використовується для цілей, передбачених договором оренди від 13.06.12 р. № 136-12, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Чернігівській області та Орендарем.
Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1. Договору № 6/200 Балансоутримувач зобов'язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних із обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності орендарю і його співробітникам, згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Перелік робіт та послуг встановлюються Додатком №1, а порядок і умови їх оплати - цим Договором.
Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування і ремонт будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача.
Згідно Додатку № 1 до Договору № 6/200 затверджено перелік робіт та послуг, що підлягає відшкодуванню Орендарем Балансоутримувачу, а саме: зарплата працівників групи обслуговування; відрахування на соціальні заходи; витрати по обслуговуванню та ремонту інженерного обладнання; витрати по обслуговуванню та ремонту пожежного обладнання; витрати по капітальному та поточному ремонту покрівлі, приміщень (в тому числі і орендованих за індивідуальних проханням орендаря), коридорів, санвузлів; витрати по прибиранню коридорів, санвузлів та при будинкової території; витрати по пропускному режиму; витрати по наданню обов'язкових додаткових послуг; витрати по утриманню приміщень по договорах - з дератизації, на ремонт обладнання, на вивіз сміття, на утримання ліфтів, на озеленення; комунальні послуги - електрична енергія, опалення, водопостачання і каналізація; інші витрати - податок на землю, накладні витрати, податок на додану вартість.
Згідно п.п.2.1.3.п.2.1 Договору № 6/200 на Балансоутримувача покладено обов'язок інформувати орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги.
Орендар, в свою чергу, відповідно до п.п. 2.2.3 п.2.2 Договору № 6/200 зобов'язаний не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним, на рахунок Балансоутримувача будівлі вносити плату за фактично виконані роботи, комунальні та інші послуги згідно рахунку та акту-виконаних робіт.
При несвоєчасному або не в повному обсязі перерахуванні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від проіндексованої несплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно п.5.1 Договору № 6/200 цей договір є чинним за умови дії договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 136-12 від 13.06.12 р.
Угодою про розірвання договору оренди № 136-12 від 13.06.12 р. нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.02.13 р. за взаємною згодою сторін вищевказаний Договір оренди було розірвано з 01 березня 2013 року.
Відповідно до Акту прийому-передачі з оренди нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12 від 28.02.13 р., майно - нежитлові приміщення (кім. №№ 21, 22) на третьому поверсі дев'ятиповерхової будівлі камерально-лабораторного корпусу площею 50,46 кв.м., передано Орендарем Балансоутримувачу в задовільному стані.
Факт надання послуг з водопостачання, постачання електричної енергії, теплової енергії в гарячій воді, водопостачання та водовідведення, послуг з вивезення, прийому та знешкодження побутових відходів, виконання дезінфекційних робіт та технічного обслуговування і ремонту ліфтів у спірний період, на думку позивача, підтверджується наявними в матеріалах справи окремими актами та рахунками, складеними підприємствами, якими надавались позивачу зазначені послуги та виконувались роботи згідно укладених Балансоутримувачем договорів з відповідними підприємствами, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.28-58).
Згідно матеріалів справи на виконання умов Договору № 6/200 ДП „УДГРІ" було виставлено до сплати відповідачу рахунки-фактури за січень - лютий 2013р. на загальну суму 6429,80 грн. а саме: рахунок-фактура № 266 від 07.03.13 р. на суму 3811,00 грн. (з ПДВ) та рахунок - фактура № 406 від 25.03.13 р. на суму 2618,80 грн. (з ПДВ).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем заперечувався обсяг фактичних витрат Балансоутримувача за січень - лютий 2013 р. на утримання 9-ти поверхової будівлі камерально - лабораторного корпусу, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, а також частка участі Орендаря у витратах Балансоутримувача, яка підлягає відшкодуванню за вказаний період.
Відповідач листом № 74.01-3884 від 12.04.13 р. звертався до УкрДГРІ з проханням про надання документів та розрахунків на підтвердження правомірності наданих за січень - лютий 2013 р. витрат.
УкрДГРІ листом № 978 від 28.05.13 р. повідомив відповідача, що вказані документи та розрахунки, які він просить надати, умовами Договору № 6/200 не передбачені.
Оскільки рахунки за січень - лютий 2013 р. не були сплачені орендарем та акти не були підписані, 29.05.2013 р. позивач надіслав відповідачу зазначені рахунки та акти цінним листом, що підтверджується наявною в матеріалах справи копіями опису до цінного листа № 0411403606634 від 29.05.13 р. та фіскального чека № 5094 за 29.05.13 р.
В зв'язку з несплатою виставлених рахунків 11 липня 2013 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 1425 про погашення заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення в сумі 6793,17 грн., а саме 6429,80 грн. основного боргу, 302,81 грн. пені та 60,56 грн. відсотків річних.
У відповіді № 74.01/09-8631 від 15.08.13 р. на претензію про погашення заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання нежитлового приміщення від 11.07.13 р. № 1425 на суму 6793,17 грн. УДМС України в Чернігівській області відповідач надав власний розрахунок сум, належних до відшкодування, та погодився відшкодувати витрати в сумах, зазначених в даній відповіді.
Крім того, відповідач звертався до УкрДГРІ з листами № 74.01/09-7508 від 18.07.13р. та № 74.01/09-8252 від 06.08.13 р. щодо надання документів та розрахунків на підтвердження правомірності розмірів належних до відшкодування витрат за січень - лютий 2013 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником «бов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має гаво вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не впливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, юридичні факти.
Враховуючи те, що Договором № 6/200 встановлений термін виконання боржником обов'язку по внесенню плати за фактично виконані роботи, комунальні та інші послуги, згідно додатку №1 до Договору, не пізніше 25 числа, наступного за звітним місяцем, проте не встановлений порядок та термін отримання ним відповідного рахунку на оплату таких послуг, а також приймаючи до уваги той факт, що доказів іншого надсилання рахунків позивачем суду не надано, у разі отримання Орендарем рахунку на оплату після спливу встановленого договором терміну, боржник повинен виконати свій обов'язок (сплатити рахунок) у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги (вручення рахунку на оплату).
Отже, датою початку порушення зобов'язання вважається наступний день після спливу семи днів від 03.06.2013 р., а саме 11.06.2013 р.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем, відповідач порушив терміни відшкодування витрат Балансоутримувача по утриманню нерухомого майна в обумовлений Договором № 6/200 строк та не здійснив відшкодування витрат УкрДГРІ на утримання майна, станом на день подання позову у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором, яку позивач просив стягнути у позовній заяві в розмірі 6429,80 грн. відповідно до поданих розрахунків.
Проте, надавши правову оцінку поданими позивачем матеріалам судом встановлено, що при визначенні розміру витрат Балансоутримувача з обслуговування, експлуатації та ремонту 9-ти поверхової будівлі камерально - лабораторного корпусу, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, а також утримання при будинкової території, позивачем невірно визначався розмір участі Орендаря у цих витратах (частка), оскільки при здійсненні розрахунку позивач застосовував різні розміри розрахункової площі для розподілу витрат, а саме: 4548,86 м.кв - загальна площа будівлі, 3618,44 м.кв - в якості опалювальної площі, 2844,38 м.кв - в якості площі, яка використовується Балансоутримувачем та орендарями, 1876,17 м.кв - в якості площі, яку займають орендарі.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на п. 11 Методики №786, яким, зокрема передбачено, що витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, розподіляються між ними.
Крім того зазначає, що балансоутримувач щомісячно розраховує витрати та плату по окремим послугам, що припадають на один квадратний метр займаної (орендованої) споживачами цих послуг площі. Внаслідок зменшення загального розміру площі, що орендується (через звільнення в будівлі приміщень орендарями та працівниками балансоутримувача у зв'язку з ліквідацією Чернігівського відділення ДП УкрДГРІ) та внаслідок застосування позивачем з початку 2013 року під час розрахунків вимог п.11 Методики №786, відбувся перерозподіл витрат на утримання майна в бік зростання частки, що підлягає відшкодуванню орендарями у загальному обсязі витрат балансоутримувача.
За висновками суду, застосування при розрахунку частки різних площ суперечить п.1.1 Договору № 6/200, згідно якого Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних в Додатку № 1 робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі.
Інший порядок розрахунку розміру вказаних витрат Договором № 6/200 не передбачений.
Відповідно, відсоток участі Орендаря у витратах Балансоутримувача був визначений позивачем невірно (1,39; 1,77; 2,69), і за підрахунками суду, з урахуванням приписів п.1.1 Договору № 6/200, становить 1,1092889.
Що стосується розміру окремих видів витрат Балансоутримувача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Витрати на постачання теплової енергії в гарячій воді підтверджено договором № 106 від 01.11.12 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді, повними розрахунками по абонентському договору № 106 та актами прийому -передачі за січень - лютий 2013 р.
Позивачем при визначенні розміру витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем, в розрахунку за січень 2013 р. врахована загальна сума вартості наданої постачальником теплової енергії згідно акту прийому - передачі від 31.01.13 р. та повного розрахунку по абонентському договору № 106 2013.01 в розмірі 89579,70 грн., за двома адресами: м. Чернігів, вул. Щорса, 8 та вул. Щорса, 12.
Проте, судом зазначено, що згідно вказаних документів сума фактичних витрат позивача на теплову енергію за адресою м. Чернігів, вул., Щорса, 12 за січень 2013 р. складає 58100,28 грн., відповідно відшкодуванню відповідачем підлягає 644,50 грн.
За лютий 2013 року сума витрат Балансоутримувача на теплову енергію у відповідності до акту прийому - передачі від 28.02.13 р. та повного розрахунку по абонентському договору № 106 2013.02 визначена позивачем вірно в розмірі 51014,88 грн., відповідно відшкодуванню підлягає 565,90 грн.
Згідно п.1.1 Договору № 6/200 вартість спожитої електричної енергії обчислюється за встановленими тарифами та показаннями лічильника орендаря для нежитлових приміщень, а для приміщень загального користування - пропорційно до займаної площі із застосуванням коефіцієнта витрат електроенергії в залежності від поверху. У разі відсутності лічильника обчислення вартості спожитої електроенергії буде здійснюватись пропорційно до займаної орендарем площі в будівлі.
Обсяг витрат УкрДГРІ з оплати послуг щодо постачання електричної енергії за Договором № 460 про постачання електричної енергії від 24.07.08 р. в січні - лютому 2013р. підтверджується рахунками № 158_01-2013 від 21.01.13 р., № 158_02-2013 від 21.02.13 р.,
Кількість спожитої реактивної електроенергії за січень-лютий 2013 р. згідно рахунків № 158_01-2013 від 21.01.13 та № 158_02-2013 від 21.02.13 р. в будинку по вул.Щорса, 12 склала в гривнях 234,54 грн. та 297,40 грн. відповідно, проте позивачем при розрахунку взято до уваги інший розмір даних витрат.
Розмір витрат на активну електроенергію за лютий 2013 р. позивачем завищений, оскільки при визначенні їх розміру позивачем із загальної кількості спожитої електроенергії відраховано кількість електроенергії, спожитої орендарями згідно лічильників, та електроенергії, використаної на утримання будівлі та приміщень загального користування - 13017кВт/г, залишок розподілений між споживачами з урахуванням площі 1779,75 м.кв, яку займають Балансоутримувач та орендарі без лічильників, за відсутності доказів на підтвердження розміру вказаних площ.
Розрахований судом розмір витрат позивача за активну електроенергію за лютий 2013 р. становить 28236,50 грн. Отже, відшкодуванню відповідачем підлягає 313,22 грн.
За висновками суду, витрати на вивіз сміття, враховані позивачем в розрахунку витрат на утримання приміщень в будинку камерально-лабораторного корпусу за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 12, за січень - лютий 2013 р., позивачем документально не підтверджені, оскільки згідно наявної в матеріалах справи копії Договору № 41 про надання послуг з вивезення, прийому та знешкодження побутових відходів від 23.10.12 р. , зокрема, Додатку № 1 до нього, адресою об'єкта „Споживача" визначено вул. Щорса, 8.. Аналогічна адреса зазначена і в наявних в матеріалах справи копіях рахунків-фактур № 43 за січень 2013 р., № 1603 за лютий 2013 р., актах № 43 за січень 2013 р. та № 1603 за лютий 2013 р.
За відсутності зазначення в Договорі № 41 про надання послуг з вивезення, прийому та знешкодження побутових відходів від 23.10.12 р. адреси нерухомого майна, яке перебувало в оренді відповідача - м. Чернігів, вул. Щорса, 12, відсутні підстави для віднесення вказаних витрат до сум відшкодування, належних до сплати УДМС України в Чернігівській області за січень - лютий 2013 р.
При цьому судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що загальні витрати Балансоутримувача на вивезення, прийом та знешкодження побутових відходів розподіляються у співвідношенні 2/3 - Щорса, 12 і 1/3 - Щорса, 8, як не підтверджені належними та допустимими доказами.
Інших доказів надання послуг з вивезення, прийому та знешкодження побутових відходів за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12 суду не надано.
Згідно Договору № 184 на виконання дезинфекційних робіт, укладеному позивачем з ТОВ „Деолик" м. Чернігів 01.11.12 р. позивачу, в січні 2013 р. надавались послуги з дератизації, що підтверджується наявним в матеріалах справи актами виконаних робіт (послуг) № 184/1 від 08.01.13 р. на суму 76,00 грн. та № 184/2 від 06.02.13 р. на суму 76,00 грн.
Оскільки в Додатку № 1 до Договору № 184 на виконання дезинфекційних робіт від 01.11.12 р. зазначено 2 об'єкти за адресою м. Чернігів: Щорса, 8, та Щорса, 12, розмір площ розподілений у співвідношенні 50%/50% (475 м.кв.+475 м.кв), позивачем помилково віднесено вказані витрати до відшкодування відповідачем в повному обсязі, оскільки відшкодуванню відповідачем витрати з дератизації підлягають також в розмірі 50%, тобто 38,00 грн. за кожен місяць відповідно.
Крім того, в січні 2013 р. у витрати на утримання будівлі, прилеглої території, місць загального призначення позивачем помилково включені витрати на відведення стічних вод за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 8, згідно акту-рахунку № 1037 від 04.02.13 на суму 188,06 грн. за період з 01.12.12 р. по 31.12.12 р., а також у витрати на воду, каналізацію, стічні води витрати в сумі 86,94 грн. за відведення стічних вод згідно акту - рахунку № 1037 від 03.01.13 р. за період з 01.11.12 р. по 30.11.12 р.
На підтвердження витрат щодо оплати послуг з водовідведення та водопостачання згідно договору № 1037 на водопостачання та водовідведення від 25.09.12 р. позивачем надані копії актів - рахунків № 1037 від 03.01.13 р. та від 04.02.13 р.
При цьому в акті - рахунку № 1037 за січень 2013 р. зазначені показання використання води по водолічильникам за період з 05.12.13 р. по 03.01.13 р., а в акті - рахунку № 1037 за лютий 2013 р. - за період з 04.01.13 р. по 04.02.13 р. Показання з використання води по водолічильникам за лютий 2013 р. в матеріалах справи відсутні, отже, враховуючи визначений позивачем період, за який підлягають відшкодуванню витрати з водовідведення та водопостачання стягненню підлягають тільки витрати в сумі 1055,60 грн. за січень 2013 р.
На підтвердження розміру понесених Балансоутримувачем витрат з податку на землю позивачем надані податкові декларації з плати за землю за січень лютий 2013 року., згідно яких витрати позивача складають за січень 2013 р. 6542,00 грн., за лютий 2013 р. 3236,00 грн.
За висновками суду, позивачем необґрунтовано завищений розмір витрат з податку на землю за січень 2013 р., який повинен прийматись до уваги за вказаний місяць в сумі 3236,00 грн., тобто тільки за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 12.
Включені позивачем до обсягу фактичних витрат за січень - лютий 2013 р., які підлягають відшкодуванню відповідачем, витрати на оплату праці персоналу, який забезпечує утримання будівлі в сумі 53260,00 грн. та планові накопичення для проведення поточних ремонтів в сумі 27732,00 грн. щомісячно, судом при визначенні розміру фактичних витрат до уваги не приймаються з наступних причин.
В обґрунтування своєї позиції щодо змін у порядку обрахунку нормативів компенсування витрат балансоутримувача, позивач посилається на внутрішнє розпорядження УкрДГРІ № 98-р від 27.12.2012, яким, зокрема, встановлено:
1. Для обліку трудовитрат працівників УкрДГРІ, пов'язаних з організацією і обслуговуванням орендної діяльності, з метою наступного їх відшкодування з боку орендарів, встановлено з 01.01.2013 перелік працівників, робота яких безпосередньо пов'язана з питаннями оренди в м. Чернігів - таблиця 1.
2. У зв'язку з тяжким фінансовим станом УкрДГРІ і пов'язаною з цим неможливістю виконання невідкладних поточних ремонтів в будинку камерально-лабораторного корпусу за адресою: м.Чернігів, вул. Щорса, 12, з метою забезпечення накопичення коштів на проведення цих ремонтів, включити в розрахунок витрат на утримання приміщень для орендарів статтю «Планові накопичення для проведення поточних ремонтів» на період з 01.01.203 по 31.05.2013 р.
В письмових поясненнях б/н від 06.02.14 р. представником позивача підтверджено той факт, що розпорядження № 98-р від 27.12.2012 - внутрішній документ балансоутримувача, який впорядковує облік і розподіл коштів між підрозділами в госпрозрахункових відносинах.
Отже, дане розпорядження є локальним підзаконним нормативним актом, який діє тільки в межах конкретної установи, приймається його керівником в межах наданих повноважень з метою регулювання службової і трудової діяльності.
Чинним законодавством України унормовано, що підзаконні нормативно-правові акти мають меншу юридичну силу ніж закони. У випадку виявлення суперечностей між нормами підзаконних нормативно-правових актів і законів, вони завжди вирішуються на користь останніх.
Пунктом 5.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» визначено, що зміна економічної ситуації є комерційним ризиком сторін договору, а тому ці обставини не можуть вважатися підставами для зміни або розірвання договору оренди (найму) або для невиконання зобов'язань за ним.
З врахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що включення позивачем до спірних рахунків сум витрат на оплату праці персоналу, який забезпечує утримання будівлі та на планові накопичення для проведення поточних ремонтів без попереднього врегулювання цього питання з орендарем шляхом внесення в законодавчовизначеному порядку змін до договору оренди, є порушенням права орендаря.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.5.2. Договору № 6/200 сторонами було визначено, що зміни або доповнення до договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншою стороною.
Пунктом 5.4 Договору № 6/200 передбачено, що реорганізація балансоутримувача чи орендаря, або перехід права власності на приміщення чи будівлю до інших осіб, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і зберігає свою чинність для нового власника приміщення (їх правонаступників), якщо інше не передбачається цим договором або чинним законодавством.
У відповідності до ст. 651 Цивільного кодексуу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно приписів ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).
Натомість, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ним вищевказаних дій щодо внесення змін до договору. Зокрема, представником позивача в письмових поясненнях та наданих у судових засіданнях усних поясненнях підтверджено не вчинення належних дій УкрДГРІ щодо внесення відповідних змін до Договору № 6/200.
Суд зазначає, що здійснення перерозподілу витрат на утримання майна в бік зростання частки, що підлягає відшкодуванню орендарями у загальному обсязі витрат балансоутримувача, було можливим за умови дотримання позивачем встановленої чинним законодавством України процедури внесення змін до договору.
Отже, витрати на оплату праці персоналу, який забезпечує утримання будівлі, при визначенні судом розміру витрат Балансоутримувача в цій частині приймаються до уваги в розмірі, підтвердженому документально, а саме згідно наказу № 52 від 16.03.09 р. „Про відшкодування витрат Чернігівському відділенню УкрДГРІ на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарям в розмірі 3696,75 грн. (Додаток № 3), чинному на момент укладення Договорів № 136-12 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 13.06.12 р. та № 6/200 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 13.06.12 р.
Надання послуг з обслуговування та ремонту ліфтів за договором № 1089 на часткове технічне обслуговування і ремонт ліфтів від 26.10.12 р. підтверджується наявними в матеріалах справи актів № 1089 приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів за січень-лютий 2013 р. на суму 598,64 грн. щомісячно.
Розмір фактичних витрат Балансоутримувача, належних до відшкодування відповідачем, з обслуговування ліфтів, становить 598,64 грн. щомісячно при здійсненні розрахунків за січень - лютий 2013 р. позивачем взятий у вірному розмірі.
У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2,4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження повної відсутності боргу, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги в повному обсязі.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Надані відповідачем в судовому засіданні 12.02.14 р. копії платіжних доручень від 26.12.13 р. № 600 на суму 2000,00 грн., № 601 на 1000,00 грн., № 602 на суму 850,72 грн., № 603 на суму 1264,78 грн. не можуть бути віднесені судом в рахунок сплати відповідачем заборгованості з відшкодування витрат Балансоутримувача за січень - лютий 2013 р. зважаючи на зазначене в них призначення платежу та відсутність будь - яких доказів щодо можливості їх віднесення до предмету даного спору.
Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором № 6/200, розмір заборгованості визначений судом на момент вирішення спору відповідає фактичним обставинам та на час прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним Договором підлягає частковому задоволенню в сумі 2390,64 грн.: 1230,98 грн. за січень 2013 р. та 1159,66 грн. за лютий 2013 р.
Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, згідно ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.1 ст. 546, ст. 547 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 Цивільного кодексу).
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 2.2.3 Договору № 6/200 передбачено, що при несвоєчасному або не в повному обсязі перерахуванні плати, Орендар зобов'язаний сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку від несплаченої суми за кожен день прострочення, уключаючи день оплати.
Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо відшкодування витрат на утриманні будівлі у терміни, визначені умовами Договору № 6/200, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в розмірі 443,91 грн. за період з 11.06.13 р. по 16.12.13 р. включно, та три відсотки річних в сумі 99,88 грн. за період з 11.06.13 р. по 16.12.13 р., які він просить стягнути з відповідача відповідно до наданого розрахунку.
Як передбачено п.1.12 Постанови № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення пені та відсотків річних судом встановлено наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки позивачем було помилково визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за січень - лютий 2013 р., розмір пені за несвоєчасну оплату рахунків-фактур за Договором № 6/200, перерахований судом у відповідності вимог цивільного законодавства за період з 11.06.13 р. по 11.12.13 р. включно становить 160,80 грн., розмір відсотків річних за період з 11.06.13 р. по 16.12.13 р., становить 37,14 грн., а отже є меншими, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, тому позовні вимоги в частині стягнення пені та відсотків річних за несвоєчасне відшкодування витрат витрат Балансоутримувача з обслуговування, експлуатації та ремонту 9-ти поверхової будівлі камерально - лабораторного корпусу, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, а також утримання при будинкової території за Договором № 6/200, підлягають частковому задоволенню в сумі 160,80 грн. пені та 37,14 грн. відсотків річних.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 525, 526, 530, 546-549, 599, 610, 612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (вул. Шевченка, 51 А, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 37804450) на користь Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" (вул. Автозаводська, 78 А, м. Київ, 04114, код ЄДРПОУ 01432032, п/р 26005283701 в ПАТ „Інтеграл-банк" у м. Києві, МФО 320735) 2390,64 грн. боргу, 160,80 грн. пені, 37,14 грн. відсотків річних та 638,65 грн. витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складений та підписаний 24 лютого 2014 року.
Суддя А.М.Селівон