Справа № 1/381/11/13 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11/780/124/14 Доповідач у 2 інстанції Журба
Категорія 48 28.02.2014
Іменем України
25 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі :
головуючого, судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2013 року, якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.3 ст. 365 КК України повернуто прокурору Фастівської міжрайонної прокуратури для організації додаткового розслідування,
Органами досудового слідства ОСОБА_6 було інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України. В судовому засіданні адвокатами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було заявлено клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з підстав суттєвої неповноти досудового слідства, яке не може бути усунуте в судовому засіданні, оскільки слідчим не вжито всіх законом передбачених заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2013 року, кримінальну справу повернуто прокурору Фастівської міжрайонної прокуратури для організації додаткового розслідування.
На постанову суду прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Прокурор вважає, що досудовим слідством було вжито всіх необхідних заходів та зібрано достатньо доказів по справі. Крім того, суд не навів жодного обґрунтованого, належного, законного та вмотивованого висновку про необхідність направлення справи на додаткове розслідування. В апеляції прокурор зазначає, що постанова є передчасною, оскільки судом не досліджені та належним чином не перевірені всі обставини кримінальної справи та не вжито всіх передбачених кримінально-процесуальним законом заходів щодо встановлення істини у справі.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення обвинуваченого та його захисників, які заперечували проти апеляції й погоджувалися з рішенням суду, обговоривши доводи апеляції та вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до наступного:
Відповідно до ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на податкове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. При цьому повернення справи на додаткове розслідування вирішується ухвалою, постановою, яка обов'язково має бути вмотивованою.
Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо). Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону, і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді. У разі, якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. Дана позиція узгоджується з висновками Пленуму Верховного Суду України, викладеними у його постанові № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування».
Згідно п. 13 цієї ж постанови у таке рішення суду має містити обґрунтований висновок суду про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування.
З аналізу тексту оскаржуваної постанови вбачається, що наведені вище норми судом першої інстанції дотримані не були. Постанова не містить жодного висновку суду, який би мотивував прийняте рішення про направлення справи на додаткове розслідування. Фактично, постанова містить лише дослівне викладення тексту клопотання захисту, й не містить власної позиції суду з питань, щодо того, в чому полягають недоліки, неповнота та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засідання.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду про повернення кримінальної справи прокурору для проведення додаткового розслідування, не ґрунтується на вимогах закону, тому підлягає скасуванню з поверненням на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України (1960 року), колегія суддів
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2013 року, якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.3 ст. 365 КК України повернуто прокурору Фастівської міжрайонної прокуратури для організації додаткового розслідування, скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий :
Судді: