Справа № 192/177/14
Провадження № 1-кп/192/57/14
"28" лютого 2014 р. смт.Солоне
в складі:
головоючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно
ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у лісопункті Сплавний Коношського району Архангельської області Російської Федерації, громадянина України, з середньою освіту, невійськовозобов'язаного, одруженого, непрацевлащтованого, раніше засудженого Солонянським районним судом Дніпропетровської області:
1) 28.01.1980 року за ч.2 ст.140, ч.2 ст.141, ст.42 КК України 1960 р. до позбавлення волі строком на 5 років;
2) 27.04.1989 року за ст.17, ч.3 ст.81, ч.2 ст.140, ч.1 ст.206, ч.2 ст.188-1, 42 КК України 1960 р. до позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців з конфіскацією майна та штрафом 200 руб.;
3) 23.10.1997 року за ч.2 ст.140 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;
4) 05.03.2001 року за ч.3 ст.206, ч.3 ст.101, 42 КК України до позбавлення волі строком на 10 років. Звільнений 19.10.2010 року по закінченні строку покарання,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 20 вересня 2013 року близько 16-ї години, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, на порозі будівлі колишнього кінотеатру, розташованого в селищі Солоне Солонянського району Дніпропетровської області по вул.Радянська, 67, знайшов (тим самим незаконно придбав) згорток газети, у якому знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб: канабіс вагою 6,70 г, що в перерахунку на суху речовину становить 6,163 г.
У цей же день ОСОБА_4 знайдений ним наркотичний засіб переніс до себе додому в будинок АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав без мети збуту до 30 грудня 2013 року.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, фактичних обставин справи не оспорював та своїми показаннями підтвердив вищевикладені обставини скоєного ним злочину. Пояснив, що 30 грудня 2013 року під час обшуку у будинку за місцем його проживання працівники міліції у присутності понятих у шафі знайшли перетерте листя конопель, які є наркотиком - канабісом. Вказаний наркотик він знайшов 20 вересня 2013 року на порозі колишнього кінотеатру по АДРЕСА_2 , та забрав до себе додому. Наркотичні засоби він не вживає та мети збуту наркотику також не мав, але усвідомлює, що він приніс додому наркотичну речовину.
З протоколу обшуку (а.с.28) убачається, що 30 грудня 2013 року у коридорі будинку обвинуваченого за місцем його постійного проживання виявлено та вилучено газетний згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору
(а.с.28).
У висновку судового експерта від 11.01.2014 року зазначено, що вилучена під час обшуку у ОСОБА_4 речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом, вага якого в перерахунку на суху речовину - 6,163 г
(а.с.24-27).
Оскільки обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільними дослідження інших доказів.
Суд знаходить доведеною винуватість ОСОБА_4 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, його діяння кваліфікуються за ч.1 ст.309 КК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до середньої тяжкості, особу ОСОБА_4 , який характеризується задовільно, на обліку у лікаря-нарколога чи психіатра не перебуває, має зареєстроване місце проживання; обставини, що пом'якшують покарання: повне визнання своєї вини, щире каяття.
Обтяжує покарання рецидив злочинів.
Санкція ч.1 ст.309 КК України передбачає наступні види покарань: штраф, виправні роботи, арешт, обмеження та позбавлення волі.
Оскільки обвинувачений не працює, не має офіційного доходу, призначення йому покарання у виді штрафу буде недоцільним. З цих же підстав йому не може бути призначене покарання у виді виправних робіт.
Призначення покарання обвинуваченому у виді арешту, з урахуванням обставин справи, не відповідатиме меті покарання - виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
З урахуванням викладеного суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, вважає, що обвинувачений може бути виправлений без тримання його в кримінально-виконавчій установі, знаходячись під контролем органів, що відають виконанням вироку. Суд вважає доцільним звільнити ОСОБА_4 від покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим за ч.1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_4 звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, куди періодично з'являтися на реєстрацію.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий