Справа № 181/729/13-ц
Провадження № 2/181/18/14
"14" лютого 2014 р. смт. Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді Літвінової Л.Ф.,
при секретарі: Чупіковій В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Межова цивільну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням,
31 липня 2013 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Межівського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач проходив службу в органах внутрішніх справ України курсантом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 09 серпня 2010 року з ОСОБА_1 було укладено договір про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. Розділ 3 та 4 цього договору передбачають підстави, розмір та порядок відшкодування вартості навчання в разі дострокового розірвання договору. Згідно наказу ректора ДДУВС №42ос від 31 липня 2010 року відповідач зарахований курсантом на навчання до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Згідно наказу ректора ДДУВС №173ос від 20 червня 2013 року відповідач відрахований з університету та звільнений в запас Збройних сил України за п.63 «ж» (за власним бажанням). Дострокове розірвання договору про підготовку фахівця У ДДУВС у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання - є однією з підстав відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі МВС України.
Просить суд стягнути з відповідача витрати пов'язані з навчанням в розмірі 21 413,29 гривень та судові витратив сумі 229,40 гривень.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав заяву про слухання справи за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином згідно вимог статей 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими поштовими відправленнями, які надсилалися відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав. Суду були надані заперечення, в яких він не визнав позовні вимоги.
В зв'язку з тим, що суд не має відомостей про причину неявки відповідача, який був повідомлений належним чином, і який про причини своєї неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав, суд, відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), так як вважає, що є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, і потреба дачі особистих пояснень відповідачем відсутня.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних чи доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з тим, що представник позивача не заперечує проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача, суд з його згоди ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Судом досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні:
- договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, яким підтверджується факт укладення договору між сторонами щодо підготовки за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямом «Правознавство» /а.с. 11/;
- облікова картка (а.с. 13) та витяг з Наказу ДДУВС №42ос від 31 липня 2010 року, яким підтверджується факт прийняття на службу в органи внутрішній справ та зарахування відповідача курсантом ДДУВС з 09 серпня 2010 року /а.с. 14/;
- витяг з Наказу ДДУВС №173ос від 20 червня 2013 року, яким підтверджується факт звільнення відповідача із органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) з п.63 «ж» (за власним бажанням) та відрахування його з навчання /а.с. 14/;
- довідка-розрахунок, яким підтверджуються розмір всіх фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у ДДУВС за період з 09 серпня 2010 року по 20 червня 2013 року в сумі 21 413,29 гривень /а.с. 4/;
- довідка-розрахунок фактичних витрат на продовольче забезпечення курсанта ОСОБА_1 у ДДУВС за період з 2010 року по 2013 рік в сумі 6 534,58 гривні /а.с. 5/;
- довідка-розрахунок фактичних витрат за теплоенергію курсанта ОСОБА_1 у ДДУВС за період з 2010 року по 2013 рік в сумі 3 449,02 гривень /а.с. 6/;
- довідка-розрахунок фактичних витрат за водопостачання та водовідведення курсанта ОСОБА_1 у ДДУВС за період з 2010 року по 2013 рік в сумі 1 076,16 гривень /а.с. 7/;
- довідка-розрахунок фактичних витрат електропостачання курсанта ОСОБА_1 у ДДУВС за період з 2010 року по 2013 рік в сумі 2 375,13 гривень /а.с. 8/;
- довідка-розрахунок грошового утримання курсанта ОСОБА_1 у ДДУВС за період з 2010 року по 2013 рік в сумі 7 376,31 гривень /а.с. 9/;
- довідка-розрахунок фактичних витрат на медикаменти курсанта ОСОБА_1 у ДДУВС за період з 2010 року по 2013 рік в сумі 12,90 гривень /а.с. 10/;
- довідка-розрахунок №22 від 20 червня 2013 року вартості речового майна на утримання рядового міліції ОСОБА_1, зарахованого наказом від 09 серпня 2010 року №420о/с, звільненого наказом від 20 червня 2013 року №173о/с, в сумі 589,19 гривень /а.с. 12/.
Суд, дослідивши та перевіривши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що дійсно 09 серпня 2010 року між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, і відповідно до п.2.3.6 договору у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відповідач зобов'язався відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті.
Пунктом 3.1 передбачено, що однією з підстав відшкодування витрат на підготовку є дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання.
Як встановлено судом, з 09 серпня 2010 року відповідач був прийнятий на службу в органи внутрішній справ і зарахований курсантом 1-го курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. З 20 червня 2013 року відповідач був відрахований з навчання та звільнений у запас Збройних сил за п.63 «ж» за власним бажанням.
Розділи 3 та 4 Договору передбачають підстави відшкодування вартості навчання в разі дострокового розірвання договору.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Обов'язок випускника відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання, встановлений ст.2 Указу Президента України від 23 січня 1996 року №77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», відповідно до якої особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації відпрацювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до Державного бюджету повну вартість навчання.
Виходячи із положень п.п.8,14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року №992, який діяв на момент вступу ОСОБА_1 до університету, випускник вищого навчального закладу зобов'язаний відпрацювати за місцем призначення не менш трьох років, а в разі неприбуття за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням звільнення його за ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до Державного бюджету вартість навчання.
На момент укладання угоди про навчання між ДДУВС та ОСОБА_1 порядок підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування регулювався наказом МВС України від 14 травня 2007 року №150, відповідно до якого на ректорів вищих навчальних закладів МВС України після зарахування осіб на навчання за державним замовленням покладався обов'язок укласти з ними угоду.
Типова форма договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, про яку йдеться у п.3 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах МВС України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року №313, була затверджена 14 травня 2007 року наказом МВС України №150.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, - підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що у добровільному порядку відповідач свої зобов'язання за договором про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України не виконав, суму витрат на його утримання під час навчання не відшкодував, тобто фактично відмовився від виконання своїх зобов'язань, що суперечить чинному цивільному законодавству.
Таким чином, у зв'язку з тим, що відповідач достроково розірвав договір з ДДУВС у зв'язку з небажанням продовжувати навчання і звільнився з органів внутрішніх справ, він повинен відшкодувати позивачу фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті, розмір яких, згідно розрахунку, становить 21 413,29 гривень.
Згідно п.7 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах МВС України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №313 від 01 березня 2007 року, - сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету.
Належить стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір в сумі 214,60 гривень, так як відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На підтвердження понесених витрат позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору (а.с. 2).
На підставі викладеного, керуючись Указу Президента України від 23 січня 1996 року №77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», наказом МВС України від 14 травня 2007 року №150, постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року №992, постановою Кабінету Міністрів України №313 від 01 березня 2007 року, ст.52 Закону України «Про освіту», ст.ст.11, 509, 525-527, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету на рахунок Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446, р/р 31257272210008 - витрати, пов'язані з навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в розмірі 21 413 (двадцять однієї тисячі чотириста тринадцяти) гривень 29 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету на рахунок Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446, р/р 31257272210008 понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати при розгляді справи в суді (судовий збір) в розмірі 229 (двохсот двадцяти дев'яти) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Л. Ф. Літвінова