Провадження 204/1007/14-к
1-кп/204/127/14
26 лютого 2014 року Красногвардійський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, не працюючого, освіта середня, не одруженого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 06.02.1998 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 229-6 КК України (1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі. 15.05.2000 року звільнений по відбуттю строку покарання;
- 22.03.2001 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 196-1 КК України (1960 року) до 1 року позбавлення волі, перекваліфіковано на ст. 395 КК України (2001 року) призначено покарання у вигляді 6 місяців арешту. 01.11.2001 року звільнений за постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області по відбуттю строку покарання;
- 15.08.2002 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. 12.06.2004 року звільнений по відбуттю строку покарання;
- 23.01.2007 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ст. ст. 309 ч.2, 69 КК України до 1 року позбавлення волі. 10.02.2007 року звільнений по відбуттю строку покарання;
- 22.05.2009 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровськ за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, 22.11.2011 року звільнений по відбуттю строку покарання;
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 311 КК України, суд -
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову вчинив кримінальне правопорушення.
Так, 19.01.2014 року приблизно об 11.30 годині, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання прекурсорів з метою їх використання для виробництва психотропної речовини, знаходячись на вул. Уральській в м. Дніпропетровську, незаконно, всупереч ст. 4 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 року №863 (із змінами), а також ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року №62/95-ВР (із змінами), придбав у невстановленої слідством особи, у невстановленій кількості, але не менш ніж 2 таблетки лікарського препарату «Цирус», які містять прекурсор - псевдоефедрин, обіг якого обмежено, і стосовно якого встановлюються заходи контролю, які незаконно залишив зберігати при собі з метою подальшого незаконного виготовлення психотропної речовини.
У цей же день 19.01.2014 року, приблизно об 11.50 годині, поблизу будинку № 4/6 по вул. Філософська в м. Дніпропетровську, ОСОБА_4 був зупинений співробітниками міліції, за вживання алкогольних напоїв у громадському місці, після чого, у присутності двох понятих був проведений огляд його речей.
Під час проведення огляду, ОСОБА_4 , на пропозицію співробітника міліції дістав з правої зовнішньої кишені дублянки одягненої на ньому, частину конвалюти з надписом «Цирус», в якій містилось дві таблетки білого кольору, які відповідно до висновку хімічної експертизи № 70/10-203 від 03.02.2014 року, містять прекурсор псевдоефедрин, який віднесено до прекурсорів, обіг яких обмежено, і стосовно яких встановлюються заходи контролю, маса псевдоефедрину складає 0,00024 кг., який згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (із змінами) віднесений до Списку № 1 Таблиці III «Прекурсори, обіг яких обмежено, і стосовно яких встановлюються заходи контролю», а згідно Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» (із змінами), не відноситься до великих та особливо великих розмірів, який ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав при собі з метою використання для виготовлення психотропної речовини для особистого вживання.
Умисні дії ОСОБА_4 , що виразились у незаконному придбанні та зберіганні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст.311 КК України.
10 лютого 2014 року у даному кримінальному провадженні між прокурором прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора та підозрюваним ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до укладеної угоди ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 311 КК України в обсязі підозри. ОСОБА_4 зобов'язувався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
ОСОБА_4 повністю розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання, яке буде застосовано до нього в разі затвердження угоди, а саме за ч. 1 ст. 311 КК України, у вигляді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України із звільненням його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 3, 4 ст. 76 КК України, а саме: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Угоду щодо визнання винуватості з прокурором він уклав добровільно, без насильства, примусу чи погроз та без впливу будь-яких обставин, не обумовлених в угоді. Просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
В угоді передбачено, що у разі невиконання умов угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та про судовий розгляд кримінального провадження в загальному порядку.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 від 10 лютого 2014 року відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши викладені доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, раніше судимий, перебуває на обліку у лікаря нарколога, у лікаря психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем свого проживання, суд вважає, що узгоджена міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Угоду від 10 лютого 2014 року про визнання винуватості укладену між прокурором прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 - затвердити.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 311 КК України, за якою призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п. 3,4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- повідомляти органи кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази:
- медичний препарат ««Цирус»» у кількості 1 таблетки, який знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області (квитанція №-519) - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено законом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1