Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 30 червня 2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 лютого 2006 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Львівгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за газ,
Відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) “Львівгаз» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_1.
У період з 1996 року до 24 квітня 2002 року відповідач не виконував свій встановлений законом обов'язок і не сплачував в повному обсязі вартість спожитого газу.
У зв'язку з цим, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість по оплаті за спожитий газ в сумі 1 032 грн. 49 коп.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 13 лютого 2006 року, позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ “Львівгаз» заборгованість по оплаті за газ в сумі 1 032 грн. 49 коп. та державне мито в розмірі 51 грн.
У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування зазначених судових рішень.
У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції та апеляційний суд, погоджуючись з ним, виходили з того, що позивач надав суду достатні докази на підтвердження своїх вимог, довів, що відповідач з 1996 року до 24 квітня 2002 року не виконував належним чином обов'язок щодо своєчасного внесення плати за газ, через що утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі, оскільки причину пропуску строку позовної давності слід вважати поважною у зв'язку з тривалою кризою в галузі і загрозливою ситуацією з енергозабезпечення галузей народного господарства і населення.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження в справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Львівгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за газ за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 3 лютого 2006 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.