Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.І.
суддів
Лавренюка М.Ю., Кривенди О.В.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 29 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Севастополя від 9 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 6 вересня 2005 року.
Зазначеним вироком суду засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
за ч.1 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі;
за ч.2 ст.307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, остаточно призначено покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків остаточно визначено 5 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 6 вересня 2005 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 13 січня 2002 року близько 13 години, в будинку АДРЕСА_1, незаконно без мети збуту придбав у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб - макову соломку, який незаконно зберігав у квартирі АДРЕСА_2, де виготовив наркотичну речовину - ацетильований та екстракційний опій , частину якої, вжив особисто.
Окрім цього ОСОБА_1 15 січня 2002 року близько 12 год. 40 хв. поблизу кіоску хлібо-булочних виробів, що біля будинку АДРЕСА_2, яке є місцем масового перебування громадян, незаконно збув ОСОБА_4 за 32 грн., наркотичний засіб - опій ацетильований об'ємом 3,6 мл., у перерахунку на суху речовину 0,6 гр..
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 не оскаржуючи юридичної оцінки та кваліфікації його дій щодо вчинених ним злочинів, вважає призначене покарання надмірно суворим. Зазначає, що у нього на утриманні є неповнолітня донька та матір пенсіонерка, просить пом'якшити призначене йому покарання.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинених злочинах, ґрунтуються на послідовних показаннях засудженого, який під час досудового слідства та судового розгляду визнав свою вину повністю, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами, яким суд у їх сукупності дав належну оцінку.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України є правильною.
Під час досудового і судового слідства істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на законність і обґрунтованість вироку не встановлено.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи винного.
Призначене покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення немає.
Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.
судді: