33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"25" лютого 2014 р. Справа № 12/5007/40/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Розізнана І.В.,
судді Мельник О.В. ,
судді Грязнов В.В.
при секретарі Мухомеджанов Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу господарського суду Житомирської області від 16.01.14 р. у справі № 12/5007/40/11 на дії Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції
за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (м. Київ)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Бердичів)
про про стягнення 2446068,85 грн. (що еквівалентно 309174,99 доларів США)
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
від органу ДВС - не з'явився
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.01.2014р. у справі № 12/5007/40/11 (суддя Сікорська Н.А.) у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» від 06.12.2013р. на дії відділу ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції відмовлено.
Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції не виявив підстав для задоволення скарги стягувача, оскільки повважав, що державний виконавець при примусовому виконанні наказу № 12/5007/40/11 господарського суду Житомирської областіё дотримався вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому доводи викладенні у скарзі ПАТ «Універсал Банк» є безпідставними.
Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.01.2014р. у справі № 12/5007/40/11, публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 16.01.2014р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ПАТ «Універсал Банк» на дії відділу ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції.
Скаржник вважає, що при винесені оскаржуваної ухвали, судом неповно з'ясовано усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зазначає, що дана ухвала є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що дії державного виконавця відділу ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції не відповідають приписам статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема державним виконавцем не повідомлено ПАТ «Універсал Банк» про результати визначення вартості чи оцінки майна, окрім цього не проведено рецензування звіту про оцінку майна шляхом встановлення вимоги ПП «Україна-Експерт-Центр» щодо надання висновку про вартість майна, в наслідок чого не було встановлено дійсної ринкової вартості описаного нерухомого майна боржника.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.02.2014р. у справі № 12/5007/40/11 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» прийнято до провадження, справу призначено до слухання, зобов'язано відповідача та відділ державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції надати суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, документи в обґрунтування своїх заперечень, якщо такі є.
Представник публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» в судове засідання не з'явився. Заявою від 21.02.2014р., підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просить розгляд справи провести без участі представника банку.
Відповідач - ОСОБА_2 не забезпечив явку свого представника в призначене на 25.02.2014р. судове засідання, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.
Представник відділу ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.
Враховуючи приписи ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін та відділу ДВС Бердичівського МРУЮ.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 04.07.2011 року у справі № 12/5007/40/11 позов задоволено частково - стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (м. Київ) 1940543,50 грн. - заборгованість по сумі кредиту; 519495,46 грн. - відсотків; 12476,21 грн. - пені; 24725,15 грн. - державного мита; 235,47 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
На виконання рішення суду від 04.07.2011 року видано наказ № 12/5007/40/11 від 26.07.2011 року.
24.04.2012р. державним виконавцем відділу ДВС Бердичівського МРУЮ за заявою стягувача відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу: наказу № 12/5007/40/11.
У відповідності до ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем постановою від 24.04.2012р. накладено арешт на все майно боржника.
05.06.2012 р. державним виконавцем відділу ДВС Бердичівського МРУЮ складено акт опису й арешту майна, зокрема описані нежитлові приміщення казарми (4 поверхи) загальною площею 2403,6 кв. м., приміщення підвалу загальною площею 583,7 кв. м., які знаходяться за адресою по вулиці АДРЕСА_1 та перебувають в іпотеці ПАТ «Універсал Банк» згідно іпотечного договору, посвідченого 12.06.2008р. приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №3145. На описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним. Вартість описаного й арештованого майна боржника державним виконавцем не визначена, оскільки потребує експертної оцінки.
Державним виконавцем 08.04.2013р. винесено постанову, якою призначено ОСОБА_4 експертом у виконавчому провадженні та зобов'язано його надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань щодо визначення ринкової вартості нежилого приміщення казарми загальною площею 2403,6 кв. м. приміщення підвалу, загальною площею 583,7 кв. м., що знаходяться за адресою по АДРЕСА_1. Відповідно до вказаної постанови СПД ОСОБА_4 надав звіт № 494 від 19.08.2013р., згідно якого визначено ринкову вартість нежитлових будівель на загальну суму 2 853 815,00 грн.
Стягував, ПАТ «Універсал Банк», звернувся до ВДВС Бердичівського МРУЮ із запереченням від 10.09.2013р. проти результатів оцінки (висновку та звіту № 494 про оцінку ринкової вартості арештованого майна). В запереченні просив призначити рецензування звіту № 494 про оцінку ринкової вартості арештованого майна, а саме: частини нежитлової будівлі казарми загальною площею 2403,6 кв. м. та приміщення підвалу загальною площею 583,7 кв. м., встановивши вимогу про надання висновку про вартість зазначеного майна шляхом проведення його оцінки в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна з наданням звіту про оцінку майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів.
Державним виконавцем 23.10.2013р. винесено постанову, якою призначено ПП «Україна-Експерт-Центр» експертом у виконавчому провадженні та зобов'язано його надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань проведення рецензування звіту №494 від 19.08.2013р. виконаного СПД ОСОБА_4 щодо визначення вартості казарми загальною площею 2403,6 кв. м., приміщення підвалу, загальною площею 583,7 кв. м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.
На підставі постанови державного виконавця від 23.10.2013р. рецензентом ОСОБА_5 проведено рецензування вищевказаного звіту, про що свідчить рецензія від 11.11.2013р.
Скаржник вважає, що діяльність відділу ДВС Бердичівського МУЮ є незаконною та такою, що не відповідає приписам статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не проведено рецензування звіту шляхом надання висновку про вартість майна, внаслідок чого не встановлено дійсної ринкової вартості майна для подальшого його примусового продажу.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
У відповідності до п. 21 ч. 1 ст. 106 вказаного кодексу, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби.
Згідно статті 115 ГПК України рішення господарського суду, набувши законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2, п.12 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Частиною 1 ст. 13 зазначеного Закону передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Згідно з пп. 9.10 п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначення вартості, оцінка майна боржника (ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження») є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України.
У розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам ст.ст. 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Визначення ринкової вартості майна боржника регулюється статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, у відповідності до ст. 58 Закону, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна; для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно частин 1,3,4 статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності; незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання; процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна . Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Згідно статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440 затверджено Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», який згідно пункту 1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна і майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
Пунктами 56 - 61 вказаного Національного стандарту № 1 передбачені загальні вимоги до складання звіту про оцінку та підготовки висновку про вартість майна, а пунктами 62 - 67 - загальні вимоги до рецензування звіту про оцінку майна.
За результатами своєї роботи рецензент готує рецензію у письмовій формі ,яку скріплює підписом. Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об'єкта оцінки. Будь які судження про вартість об'єкта оцінки, виражені у грошовій формі, можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів. Якщо у письмовому запиті про необхідність рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість об'єкта оцінки, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна.
У відповідності до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Відділ ДВС Бердичівського МРУЮ у відзиві від 14.01.2014р. на скаргу ПАТ «Універсал Банк» вказав на те, що державним виконавцем в постанові від 23.10.2013р. зазначено надання письмового висновку з питань проведення рецензування звіту, а не надання висновку про вартість майна. Тобто вимога щодо надання висновку про вартість майна у постанові від 23.10.2013р. не встановлювалась.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 58 Закону обов'язком державного виконавця є призначення рецензування звіту про оцінку майна, що останнім і було зроблено.
Судом приймаються до уваги, що відповідно до приписів ч.4 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження», сторони мають право оскаржити в судовому порядку оцінку, визначену за результатами рецензування.
Згідно вищеперерахованого спеціального законодавства у сфері оціночної діяльності будь- які судження про вартість об'єкта оцінки відображаються виключно у формі звіту про оцінку майна. Оскільки звіт про оцінку майна за результатами рецензування не складався, тому відсутній предмет оскарження в розумінні ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилання скаржника на те, що в постанові від 23.10.2013р. ПП «Україна-Експерт-Центр» не попереджено про відповідальність за відмову або ухилення від дачі висновку не приймаються судом до уваги, оскільки дане ствердження не відповідає дійсності. У п.3 постанови ВДВС Бердичівського МРУЮ зазначено: «Попередити експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ПП «Україна-Експерт-Центр», що він за відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку несе відповідальність згідно із законодавством України».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги стягувача ПАТ «Універсал Банк» на дії відділу ДВС Бердичівського МРУЮ. Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що ухвалу господарського суду Житомирської області від 16.01.2014 р. у справі №12/5007/40/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 32, 33, 43, 99, 101, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» на ухвалу господарського суду Житомирської області від 16.01.2014р. у справі №12/5007/40/11 на дії відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції по виконанню наказу господарського суду Житомирської по справі №12/5007/40/11- залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.
3. Справу повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Грязнов В.В.