04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" лютого 2014 р. Справа№ 910/16912/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Новікова М.М.
при секретарі Євдокимові В.О.
за участю представників
від позивача: Герасько М.Т., дов. № 91/2013/10/30-20
від 30.10.2013р.
від відповідача: Литвин В.В., дов. б/н від 07.10.2013р.
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні апеляційні
скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в
особі Структурного відокремленого підрозділу
"Київські теплові мережі" ПАТ "Киїенерго"
на рішення Господарського суду м. Києва
від 25.12.2013 р.
у справі № 910/16912/13 (суддя Босий В.П.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в
особі Структурного відокремленого підрозділу
"Київські теплові мережі" ПАТ "Киїенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медінвест
ріелестейт"
про зобов'язання вчинити певні дії
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" (надалі - ПАТ "Київенерго" в особі СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медінвест ріелестейт" (надалі - ТОВ "Медінвест ріелестейт") про зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконними діями відповідача, які полягають у розміщенні прибудови до приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 3, в межах охоронної зони теплової мережі, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати відповідача звільнити такі охоронні зони.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.12.2013р. у справі № 910/16912/13 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Киїенерго" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 25.12.2013р. у справі № 910/16912/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014р. у справі № 910/16912/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" прийнято до провадження та призначено на 20.02.2014р.
06.02.2014р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 25.12.2013р. у справі № 910/16912/13
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Судом встановлено, що 08.06.2011 р. на підставі наказу №345-В від 08.06.2011 р. Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ТОВ "Медінвест ріелестейт" було видано свідоцтво про право власності на майновий комплекс площею 10 235,30 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 3, та складається з будівлі літ. А площею 6 454,90 кв.м та прибудови до будівлі літ. А1 площею 3 780,40 кв.м.
Право власності відповідача на вказану будівлю було зареєстроване КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 25.06.2011 р., що підтверджується витягом №30426994 від 25.06.2011 р.
26.03.2013 р. Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві було здійснено огляд енергетичних об'єктів ПАТ "Київенерго", за результатами якого було складено акт здійснення заходу з державного енергетичного нагляду (контролю) №08/11-21-310 від 26.03.2013 р., яким встановлено факт порушення охоронної зони СТ-1 ТМ4 тк 413/13-2 - 413/13-3 за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 3.
За наслідками проведеного обстеження Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві винесено припис №08/11-21-175 від 26.03.2013 р., яким позивача зобов'язано вжити заходів щодо забезпечення охоронних зон електричних та теплових мереж ПАТ "Київенерго".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" охоронна зона теплових мереж - землі вздовж теплових мереж для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля; суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про теплопостачання" державний нагляд (контроль) у сфері теплопостачання здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі теплопостачання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що способом здійснення державного нагляду (контролю) у сфері теплопостачання є проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі теплопостачання, відповідних обстежень, перевірок, оглядів, інспектування теплових, тепловикористальних установок і мереж, енергетичного обладнання суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в порядку, визначеному Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до ст. 1 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про посилення контролю за режимами споживання електричної і теплової енергії" №929 від 07.08.1996 р. (надалі - "Положення") державний енергетичний нагляд за технічним станом та організацією експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок і мереж, режимами споживання електричної та теплової енергії суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд).
Частиною 6 статті 19 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об'єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель. Розміщення споруд та інших об'єктів в охоронних зонах електричних і теплових мереж без здійснення передбачених нормативними документами технічних заходів безпеки не допускається.
Частиною 6 статті 9 Закону України "Про електроенергетику" інспектори з державного енергетичного нагляду мають право видавати суб'єктам електроенергетики та споживачам енергії обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, теплових, тепловикористальних установок та мереж, а також стосовно приведення технічного стану електричних, теплових, тепловикористальних установок та мереж, засобів обліку, контролю і регулювання виробництва, постачання та споживання енергії, організації їх експлуатації у відповідність із вимогами нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання споживачів енергії, теплових, тепловикористальних установок та мереж.
Згідно з ч. 6 ст. 14 Закону України "Про теплопостачання" інспектори з державного енергетичного нагляду мають право, зокрема, видавати в межах своїх повноважень суб'єктам відносин у сфері теплопостачання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічного стану теплових, тепловикористальних установок та мереж, їх експлуатації, проектування та будівництва, користування енергією у сфері теплопостачання.
Відповідно до п. 11 Положення Держенергонагляд має право, зокрема, вимагати від суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії усунення порушень законодавства у сфері виробництва, постачання та споживання енергії та надавати (надсилати) суб'єктам електроенергетики, суб'єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії обов'язкові для виконання приписи, розпорядження та інші розпорядчі документи щодо усунення порушень законодавства у сфері виробництва, постачання та споживання енергії.
За наслідками проведеного обстеження Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві винесено припис №08/11-21-175 від 26.03.2013 р., яким позивача зобов'язано вжити заходів щодо забезпечення охоронних зон електричних та теплових мереж ПАТ "Київенерго".
Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві як уповноваженим органом на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері теплопостачання було винесено припис суб'єкту відносин у сфері теплопостачання - ПАТ "Київенерго" про усунення виявлених порушень чинного законодавства України.
При цьому, вказаний припис, по-перше, є обов'язковим для виконання виключно ПАТ "Київенерго", а по-друге, зобов'язує таку юридичну особу вжити заходи щодо забезпечення охоронних зон електричних та теплових мереж ПАТ "Київенерго".
Відповідно до положень п. 6.3.7 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики №71 від 14.02.2007 р., організацією, що експлуатує теплову мережу, має бути забезпечено справність огороджувальних конструкцій, що перешкоджають доступу сторонніх осіб до устатковання і до запірно-регулювальної арматури, та здійснено контроль за підтриманням в належному стані шляхів доступу до об'єктів мережі, а також за дорожніми покриттями і плануванням поверхонь над підземними спорудами.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що забезпечення охоронних зон теплових мереж згідно припису №08/11-21-175 від 26.03.2013 р. полягає у забезпеченні відповідачем справності огороджувальних конструкцій та здійснені контролю за підтриманням в належному стані шляхів доступу до об'єктів мережі.
Разом з цим, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання ТОВ "Медінвест ріелестейт" звільнити спірні охоронні зони теплових мереж.
Заявлена ПАТ "Київенерго" в особі СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" вимога про звільнення відповідачем охоронних зон за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 3, полягає у здійсненні перебудови та/або знесенні нерухомого майна ТОВ "Медінвест ріелестейт" (прибудови до будівлі літ. А1 площею 3 780,40 кв.м).
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Право власності відповідача на вказану будівлю було зареєстроване КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 25.06.2011 р., що підтверджується витягом №30426994 від 25.06.2011 р.
Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 7 статті 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Отже, у разі здійснення особою будівництва об'єкту з істотним порушенням будівельних норм (в тому числі тих, на які позивач посилається у позовній заяві), суд може постановити відповідне рішення про зобов'язання здійснити перебудову та/або знесення такого об'єкту. При цьому, позивачами за такими позовами можуть бути відповідний державний орган або орган місцевого самоврядування.
Як вбачається із листа Національної комісії регулювання електроенергетики України №05-34-11/1663 від 09.07.2001 р., Енергопостачальні компанії не мають право виконувати функції Державного енергетичного нагляду.
За таких обставин, місцевим судом правомірно встановлено, що позивач як енергопостачальна компанія не наділений повноваженнями здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері теплопостачання, а відтак заявлення ним вимог про зобов'язання відповідача звільнити охоронні зони теплових мереж є безпідставним.
Більш того, відповідно до п. 6 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1227 від 27.10.209 р. "Про затвердження Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві" (в редакції, чинній на момент видачі відповідачу свідоцтва про право власності на об'єкт спірного нерухомого майна) для оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна до відповідного органу подається заява по кожній адресі за зразком згідно з додатком 1 до цього Положення, а також матеріали поточної технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, оформлені Комунальним підприємством Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
Пунктом 8.1 вказаного положення визначено, що для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності додатково до документів, зазначених в пунктах 6 і 7 цього Положення, до Головного управління комунальної власності м. Києва, зокрема, надаються (на збудовані, перебудовані (переплановані), реконструйовані, реставровані нежитлові будівлі, їх частини (приміщення), споруди) дозвіл на виконання будівельних робіт та документи щодо прийняття об'єкта в експлуатацію (свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та акт готовності об'єкта до експлуатації (акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта).
Таким чином, для отримання свідоцтва про право власності на майновий комплекс площею 10 235,30 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 3, відповідачем подавались до Головного управління комунальної власності м. Києва всі дозвільні документи, передбачені таким положенням.
За таких обставин, прийняття Головним управлінням комунальної власності м. Києва наказу №345-В від 08.06.2011 р. про оформлення права власності ТОВ "Медінвест ріелестейт" на майновий комплекс площею 10 235,30 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 3 (в тому числі, і на спірну прибудову), а також видача свідоцтва про право власності від 08.06.2011 р., свідчить про встановлення уповноваженими органами відсутності порушення відповідачем будь-яких вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, що спростовує твердження позивача про зворотнє.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що позов є необґрунтованим, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правових підстав для зобов'язання відповідача звільнити охоронні зони теплових мереж, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 3.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 25.12.2013р. у справі № 910/16912/13 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" ПАТ "Киїенерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 25.12.2013р. у справі № 910/16912/13 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/16912/13 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Л.П. Зубець
М.М. Новіков