29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"25" лютого 2014 р.Справа № 924/1282/13
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Крамар С.І., розглянувши матеріали справи
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЦЕНТР КИЇВ" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ" м. Хмельницький
про порушення справи про банкрутство (заява Зайцева Михайла Михайловича, м. Київ про грошові вимоги до ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький на суму 40172,21грн.)
Представники сторін:
від кредиторів: Огородник В.В. - представник ПАТ "УніКредитбанк" згідно довіреності від 05.12.2013р.;
від боржника: Коломієць М.О. - представник ТОВ "Євро Лізинг" згідно довіреності №5 від 09.12.2013р.;
розпорядника майна: не з'явився
08.10.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЦЕНТР КИЇВ", м. Київ звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький у зв'язку з неспроможністю останнього погасити прострочену заборгованість у сумі 478792,47грн.
Ухвалою господарського суду від 14.10.2013р. заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ" прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 22.10.2013р., зобов'язано визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Головачева І. М. подати заяву про участь у справі.
Ухвалою господарського суду від 28.10.2013р. порушено провадження у справі №924/1282/13 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький арбітражного керуючого Головачева Ігоря Миколайовича (м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, буд. 27-А, кв. 347; ідентифікаційний номер 2124500398; ліцензія серія АВ600752 від 23.04.2012р.; свідоцтво №221 від 21.02.2013р.; E-mail 2124500398@mail.gov.ua) та призначено попереднє засідання суду.
В газеті "Урядовий кур'єр" від 07.11.2013р. №205 (5091) ініціюючим кредитором розміщено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький.
В газеті "Урядовий кур'єр" від 07.11.2013р. №205 (5091) ініціюючим кредитором розміщено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький.
Згідно п. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
11.12.2013 року на адресу суду надійшла заява Зайцева Михайла Михайловича, м. Київ про визнання кредитором ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький з грошовими вимогами на суму 40172,21грн. з невиплаченої заробітної плати, яка ухвалою суду від 12.12.2013 року призначена до розгляду в судовому засіданні з викликом повноважних представників сторін. В поданій заяві заявник просить визнати грошові вимоги в розмірі 40172,21 грн. (з розрахунку 8900,00 грн. щомісячної заробітної плати), з яких - компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 19 019,18 грн. (106 800,00 (заробітна плата сплачена за останній рік) / 365 = 299,00 грн. * 65 днів), грошові кошти за 16 днів відряджень, а саме: 27.06.2013р., 30.06.2013р., 01.07.2013р., 02.07.2013р., 07.07.2013р., 08.07.2013р., 09.07.2013р., 14.07.2013р., 15.07.2013р., 16.07.2013р., 26.07.2013р., 28.07.2013р., 29.07.2013р., 30.07.2013р., 31.07.2013р., 09.08.2013р. Добові у відрядженнях виплачувалися з розрахунку 100,00грн. за одну добу, на загальну суму 1600,00 грн. Також, кредитором заявлені вимоги стосовно несплати компенсації за роботу у вихідні та святкові дні, а саме: 15 днів - 21.07.2012р., 22.07.2012р., 12.08.2012р. 19.08.2012р., 21.10.2012р., 20.01.2013р., 09.02.2013р., 16.02.2013р., 23.02.2013р., 03.03.2013р., 28.04.2013р., 30.06.2013р., 07.07.2013р., 14.07.2013р., 28.07.2013р.
За роботу у вихідні та святкові дні, як вказує заявник, ТОВ "Євро Лізинг" повинно було заплатити 12 136,36грн. = 8 900,00грн.(заробітна плата за один місяць)/22 дні (кількість робочих днів у місяці) * 15днів (відпрацьовані вихідні та святкові дні).
Також, кредитором заявлені вимоги по виплаті за кожен день затримки виплати повного розрахунку ТОВ "Євро Лізинг", які склали 7416,67грн. = 8900,00грн./24 день (кількість робочих днів у жовтні 2013р.)*20 днів (робочі дні в жовтні 2013р. до порушення провадження по справі про банкрутство).
Відповідно до п. 6 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Повноважний представник кредитора в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, витребуваних судом доказів не подав, хоча належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням від 16.12.2013 року.
Розпорядник майна в судове засідання не з'явився, на виконання вимог суду подав письмову позицію щодо поданої кредитором - Зайцевим Михайлом Михайловичем, м. Київ заяви з грошовими вимогами до боржника, згідно якої повідомив, що заяву з грошовими вимогами до ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький на загальну суму 40172,21 грн. розпорядником майна розглянуто та визнано частково. В обґрунтування часткового визнання грошової вимоги конкурсного кредитора зазначив, що за інформацією боржника на дату порушення справи про банкрутство ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ" існує заборгованість щодо оплати компенсації за не використану відпустку перед Зайцевим М.М. в розмірі 20465,90 грн.. Заявлені грошові вимоги Зайцева М.М. ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ" підтверджує лише стосовно 20465,90 грн. Щодо інших грошових вимог Зайцева М.М., ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ" заперечує та вважає такими, що не мають документального підтвердження і є необґрунтованими.
Боржник в наданих заперечень зазначив, що на адресу ТОВ "Євро Лізинг" надійшла заява про визнання грошових вимог від Зайцева Михайла Михайловича, м. Київ про визнання кредитором ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький з грошовими вимогами на суму 40172,21грн. Стверджує, що на дату порушення справи про банкрутство ТОВ "ЄВРО ЛІЗИНГ" існує заборгованість щодо оплати компенсації за не використану відпустку перед Зайцевим М.М. в розмірі 20465,90 грн.
Розглянувши заяву з грошовими вимогами, господарським судом враховується наступне:
Відповідно до наказу ТОВ "Євро Лізинг" №123-к від 02.10.2013 року Зайцева М.М. було звільнено з посади провідного юрисконсульта юридичного управління 02.10.2013 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
Станом на день звільнення в Зайцева М.М. залишилися 65 днів невикористаної відпустки.
Після звільнення працівника, ТОВ "Євро Лізинг" не виплатило Зайцеву М.М. компенсацію за 65 днів невикористаної відпустки.
Положеннями ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно п. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009р. №15, (п. 14), при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
Відповідно до ст. 94 Кодексу законів про працю України , ч.1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст. 2 Закону України "Про оплату праці", структура заробітної плати складає основну, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
До складу заробітної плати, згідно ст.2 Закону України "Про оплату праці", включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час. Отже, виплата за час простою та затримки розрахунку при звільненні, пов'язані з трудовими правовідносинами, є оплатою праці та їх слід віднести до структури заробітної плати. (Аналогічна правова позиція також викладена у постанові ВГСУ від 19.03.2013р. по справі №14/60).
Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом при цьому враховується, що обов'язок виплати компенсації за порушення строків сплати заробітної плати є одним з різновидів матеріальної відповідальності підприємства перед працівником. Підставою відповідальності підприємства відповідно до ст.ст. 116, 117 КЗпП України є склад правопорушення, який включає два юридичних факти - порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника. Затримка розрахунку з працівником за відсутності спору про розмір належних працівникові сум тягне обов'язок власника провести на користь працівника виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. Пред'являючи таку вимогу до власника, працівник не зобов'язаний доводити наявність будь-яких шкідливих наслідків затримки розрахунку при звільненні. При наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник зобов'язаний виплатити працівникові середню заробітну плату за весь час затримки розрахунку, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо ж спір вирішено на користь працівника частково, працівникові провадиться відшкодування за період затримки розрахунку, розмір якого визначає суд.
Нарахування відповідної суми можливе за проміжок часу виключно з моменту звільнення працівника по день фактичного розрахунку, котрий повинен обчислюватись з врахуваннями особливостей провадження у справах про банкрутство суб'єктів господарювання та положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У поданій до суду заяві Зайцев М.М. просить суд визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 40172,21грн., з яких 19019,18грн. - компенсація за 65 днів невикористаної відпустки (з розрахунку 299,00 грн. середньоденного розміру заробітної плати), 1600,00грн. - грошові кошти за відрядження (добові), 12136,36грн. компенсація за роботу у вихідні та святкові дні та 7416,67грн. - середній заробіток за весь час затримки.
Наявність невиплаченої компенсації за 65 днів відпустки визнається та підтверджується наданими в матеріли справи письмовими запереченнями боржника - ТОВ "Євро Лізинг". В поданій заяві кредитор здійснює нарахування компенсації за невикористану відпустку в межах сум, можливих до стягнення у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100, тому Зайцевим М.М. правомірно заявлено 19019,18грн. компенсації за невикористану відпустку.
Стосовно вимоги про стягнення 7416,67грн. компенсації за затримку виплати розрахунку, суд приходить до висновку, що до виплат, що не належать до фонду оплати праці, визначених розділом 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за № 114/8713, зазначені в заяві виплати не відносяться.
Отже, виплати за затримку розрахунку при звільненні, пов'язані з трудовими правовідносинами, є оплатою праці та їх слід віднести до структури заробітної плати.
Тому, вимога кредитора щодо сплати йому боржником середньої заробітної плати за час затримки розрахунку в сумі 7416,67грн. є нормативно та документально обґрунтованими, що підтверджується приписами ч.3 ст.38, ст.44, ст.ст. 116-117 КзПП України, Законом України "Про оплату праці" (ст.ст. 2, 24, 34), Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою КМУ від 21.02.201 №159 та документами, доданими до заяви кредитора (у т.ч., витягом з трудової книжки, довідками боржника тощо).
При цьому компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення, оскільки ці нормативні акти не містять будь-якого виключення.
Вищенаведеним спростовується заперечення боржника щодо неможливості провести розрахунки із Зайцевим М.М. через арешт рахунків товариства. Таким чином, грошова вимога в частині стягнення 7416,67грн. компенсації за затримку розрахунку підлягає задоволенню.
Виходячи зі змісту ст. 14 Закону про банкрутство кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.
При цьому, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України по справі №5011-15/16741-2012 від 17.12.2013р).
У поданій до суду заяві Зайцевим М.М. не надано доказів на підтвердження залучення останнього до роботи у вихідні та святкові дні та перебування у відрядженнях, а також підтвердження нарахування коштів за вказані періоди. Ухвалами по справі №924/1282/13 суд також неодноразово зобов'язував заявника надати необхідні докази на підтвердження даних вимог, проте, Зайцев М.М. вимог ухвали суду не виконав. У наданих боржником Табелях обліку використаного робочого часу не відмічено залучення Зайцева М.М. до роботи у вихідні та святкові дні та не вбачається перебування останнього у відрядженням у вказані ним дати. Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та вищенаведені положення законодавства, суд не знаходить підстав для визнання грошових вимог Зайцева М.М. за відрядження та роботу у вихідні та святкові дні в сумі 13736,36 грн.
Таким чином, дослідивши подані докази, враховуючи те, що вимоги кредитора частково обґрунтовані, заявлені у встановлений Законом строк, суд вважає за необхідне грошові вимоги заявника в сумі 26435,85грн. визнати та зобов'язати розпорядника майна внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Євро Лізинг" грошові вимоги Зайцева Михайла Михайловича в сумі 26435,85 грн.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції), у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.
На підставі ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції) грошові вимоги кредитора - Зайцева Михайла Михайловича в сумі 26435,85 грн. підлягають задоволенню в першу чергу.
Згідно ч.1 п.1 ст.5 Закону України „Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються: позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
З врахуванням викладеного, витрати по сплаті судового збору слід покласти на боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький у розмірі 1147,00грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00коп.).
Керуючись ст. ст. 1, 23, 25, 45 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції), ст.ст. 41,86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Зайцева Михайла Михайловича, м. Київ з грошовими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький в сумі 40172,21 грн. задовольнити частково.
Визнати грошові вимоги Зайцева Михайла Михайловича, м. Київ, вул. Мілютенка, 38, кв.103, ІПН 3017614619 до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький в сумі 26435,85грн. (двадцять шість тисяч чотириста тридцять п'ять грн. 85 коп.), які підлягають задоволенню в першу чергу.
Покласти на боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ЛІЗИНГ", м. Хмельницький витрати по сплаті судового збору у розмірі 1147,00грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00коп.).
Копію ухвали надіслати на адреси: заявника, ініціюючого кредитора, боржника та розпорядника майна.
Суддя Крамар С.І.
Віддруковано 6 прим.:
1- до справи;
2 - ініціюючому кредитору (просп. Перемоги, б. 67, Святошинський р-н, м. Київ, 03062)простим;
3 - боржнику (вул. Проскурівська, б.23/1, кв.2, м. Хмельницький);
4 - розпоряднику майна - арбітражному керуючому Головачеву І. М. (м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, буд. 27-А, кв. 347)простим;
5 - заявнику - Зайцеву М.М. (м.Київ, вул.Мілютенка, 38, кв.103, 02166) - рек.;
6 - Головному управлінню юстиції у Хмельницькій області- простим.