27 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а/489/345/13
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Кокорєв В.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії:
головуючого -Яковлєва О.В.,
суддів -Бойко А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 20 серпня 2013 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва про стягнення коштів, -
Постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 20 серпня 2013 року задоволено позов та стягнуто з відповідача заборгованість з перерахунку пенсії за червень 2013 року, у розмірі 5900,40 грн.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено матеріальні та процесуальні норми права та вважає, що судом першої інстанції неправомірно стягнуто дані кошти, оскільки відсутнє фінансування даних виплат з Державного бюджету України та порушено порядок виконання судового рішення.
Судова колегія, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 05.07.2010 року зобов'язано пенсійний орган здійснити перерахунок та виплатити позивачу перераховану пенсію, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, за період з 01.06.2010 року.
Пенсійним органом здійснено перерахунок даної пенсії, проте у червні 2013 року виплати не проведено через відсутність бюджетного фінансування, а тому позивач звернувся до суду з новим позовом про стягнення даних сум, у розмірі 5900,40 грн.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, з яким не погоджується судова колегія з наступних підстав.
За правилами ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» - виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу.
Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» - у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» - за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України - за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Зазначена норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.157 КАС України - суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Судовою колегією встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 05.07.2010 року, у справі №2-а-3965/2010, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити заборгованість з пенсії позивача, як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, з 01.06.2010 року, проте вказані кошти не виплачено, у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування. Не погоджуючись з вказаними обставинами позивач звернувся до суду із новим позовом про стягнення даних коштів.
З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що подання нового позову із вимогою про стягнення коштів, які нараховані відповідно до рішення у іншій судовій справі - не є належним способом захисту порушених прав, оскільки позовні вимоги про виплату перерахованої пенсії вже врегульовано іншим судовим рішенням. У разі відмови пенсійного органу від сплати нарахованої пенсії, позивач може звернутись із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, але тільки в рамках первинної справи №2-а-3965/2010, після відкриття виконавчого провадження у справі та у разі не виконання боржником рішення суду, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, як того вимагає ч.2 ст.7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
За таких підстав апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 157, 195, 197, 198, 203, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 20 серпня 2013 року - скасувати та прийняті по справі ухвалу, якою закрити провадження у справі №2-а/489/345/13, за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва про стягнення коштів.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Яковлєв О.В.
Судді: Бойко А.В.
Танасогло Т.М.