Справа № 535/113/14-к
Провадження № 1-кп/535/15/14
27 лютого 2014 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Котельва кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Діброва Котелевського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, не працюючого, раніше судимого:
- 15.05.2012 року Котелевським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.185, ст.75 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком один рік шість місяців,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,
ОСОБА_4 умисно злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 28.08.2012 року коштів (аліментів) на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на користь ОСОБА_5 в розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повнолітнього віку, починаючи з 20.07.2012 року. Внаслідок невиконання рішення суду про стягнення аліментів з 28.08.2012 року по 01.01.2014 року виникла заборгованість по сплаті аліментів у сумі 6941,90 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю і пояснив, що жодного разу не сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_6 з часу винесення відповідного судового рішення й до 01.01.2014 року. Державним виконавцем йому було роз'яснено про порядок сплати аліментів та про наслідки ухилення від сплати аліментів, в тому числі й щодо притягнення до кримінальної відповідальності. З моменту винесення судом рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини розмір доходів, які він отримував від виконання робіт за цивільно-правовими договорами, становив близько 1,0 тис.грн. на місяць. Він мав можливість виділити частину коштів з отриманого доходу, але не робив цього. Близько шести місяців протягом періоду стягнення аліментів за рішенням суду він не працював і не мав доходу, але до центру зайнятості не звертався. У даний час теж виконує роботи за цивільно-правовим договором і вперше сплатив аліменти на утримання сина за рішенням суду особисто потерпілій 06.02.2014 року в сумі 800 грн. Про незаконність своїх дій знає, в скоєному щиро розкаюється.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому судом було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.1 ст. 164 КК України, оскільки він злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
При призначенні покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання суд вважає за необхідне визнати щире каяття обвинуваченого.
Згідно з вимогами ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів обставиною, яка обтяжує покарання.
За місцем проживання в с.Милорадове Котелевського району Полтавської області обвинувачений характеризується задовільно.
Згідно з медичним висновком Котелевської ЦРЛ про стан здоров'я та працездатність від 25.11.2013 року ОСОБА_4 здоровий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до вироку Котелевського районного суду Полтавської області від 15.05.2012 року ОСОБА_4 був засуджений по ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком один рік шість місяців.
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 20.11.2013 року ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання, призначеного вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 15.05.2012 року. Зазначена ухвала суду скасована за нововиявленими обставинами на підставі ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 20.12.2013 року.
Виходячи з вище викладеного, враховуючи, що обвинувачений скоїв злочин у період іспитового строку, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання, виходячи з санкції ч.1 ст.164 КК України, у виді обмеження волі, оскільки менш суворі види покарання будуть недостатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Остаточне покарання слід призначити з урахуванням вимог ст.ст.71, 72 КК України.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні. Цивільний позов по справі не заявлено. З метою забезпечення виконання вироку необхідно взяти обвинуваченого під варту в залі суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, і призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
Відповідно до ст.ст.71, 72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 15.05.2012 року, й призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді трьох років одного місяця позбавлення волі.
З метою забезпечення заходів кримінального провадження, до набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту в залі судового засідання.
Початок строку відбуття покарання рахувати з 27.02.2014 року.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя