Провадження № 22-ц/774/2762/14 Справа № 194/2685/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Корягін В. О. Доповідач - Єлізаренко І.А.
Категорія 26
27 лютого 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Єлізаренко І.А.
суддів - Гайдук В.І., Калиновського А.Б.
при секретарі - Сінченко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди у зв»язку з ушкодженням здоров»я на виробництві,-
У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди у зв»язку з ушкодженням здоров»я на виробництві.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він працював на підприємствах ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», де і захворів на професійні захворювання. За висновком МСЕК від 12 грудня 2005 року позивачу було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 50 % та визнано інвалідом третьої групи. Внаслідок втрати професійної працездатності йому було спричинено моральну шкоду, оскільки він втратив професійну працездатність, змушений постійно лікуватися, не може займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль, відчуває великі незручності при веденні домашнього господарства, знаходиться в депресивному стані. Тому позивач просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області на його користь 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, з 20 серпня 1975 року по 25 листопада 2005 року позивач знаходився у трудових відносинах з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» і працював на підземних роботах, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.8-11).
За час роботи на підприємстві в підземних, шкідливих умовах позивач захворів на професійні захворювання: радикулопатія шийна і попереково-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м»язово-тонічним синдромами, нейросенсорна приглухуватість, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання 17 жовтня 2005 року та медичними документами (а.с.12).
Згідно довідки МСЕК від 12 грудня 2005 року позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності первинно безстроково, та визнано інвалідом 3 групи (а.с.13).
Задовольняючи частково позов і стягуючи з відповідача 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно посилався на те що, позивач у зв»язку з тяжкими та шкідливими умовами праці втратив професійну працездатність, змушений постійно лікуватися, а тому у відповідності із ст. ст. 21 п. е, 28 ч. 3 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, в обов»язки відповідача, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці, входило своєчасно та в відшкодовування шкоди, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я, включаючи страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Вказаний факт заподіяння моральної шкоди позивачу ОСОБА_2 встановлений судом.
Посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що моральну шкоду повинен відшкодувати потерпілому роботодавець, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки фактично позивач отримав професійне захворювання у 2005 році, про що свідчить довідка МСЕК від 12 грудня 2005 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов»язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 лютого 2007 року.
За таких обставин суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що внаслідок втрати професійної працездатності позивачу було спричинено моральну шкоду, оскільки він постійно відчуває фізичний біль, багато часу знаходиться на стаціонарному лікуванні у лікарнях, відчуває загальну слабкість та підвищену втомлюваність, обмежений в русі, що порушує звичайний спосіб його життя.
Висновки суду першої інстанції є достатньо обґрунтованими і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства переоцінки висновків суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді