апеляційний суд черкаської області
Справа №11-272/2008 року Головуючий по 1 інстанції
Категорія ч. 1 ст. 286 КК Ротаєнко Д. С
України Доповідач в апеляційній інстанції
Євтушенко В. Г.
22 квітня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Демиденка А. І.
суддів Євтушенка В. Г., Цинди Р. М.
за участі:
прокурора Гришанової Н. Д.
адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Монастирищенського районного суду від 18 лютого 2008 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Микитівна
Красногвардійського району Білгородської області РФ, судимості немає,
засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України вирішено звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та зобов'язаннями згідно ст. . 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінальної системи.
Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 11935 грн. 61 коп. на відшкодування матеріальної і
моральної шкоди.
2
Також вирішені питання про судові витрати на проведення експертиз (57, 68 грн. і 405, 65 грн.) та речові докази у справі.
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 6 листопада 2007 року о 15 год. 10 хвилин в м. Монастирище Черкаської області, керуючи автомобілем "РАФ 2203" д. н. з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, рухався по вул. . Тетіївська з перевищенням швидкості, не справився з керуванням, заснув за кермом і в районі перехрещення - примикання до головної дороги по вул. . Павлика Морозова виїхав на смугу зустрічного руху, порушивши таким чином п. п. 1.2, 2.9, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху і внаслідок чого сталося зіткнення керованого ним автомобіля з автомобілем ВАЗ 21063 д. н. з. 80468 МА, яким керував Коновалов С. В., і що спричинило потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді косого перелому нижньої третини тіла грудини з невеликим зміщенням уламків.
У своїй апеляції засуджений ОСОБА_2 просить про пом'якшення додаткового покарання з урахуванням того, що він раніше не судимий, має на утриманні дитину, яка є інвалідом другої групи, і що його співмешканка хворіє, а позбавлення права керувати транспортними засобами позбавляє його можливостей утримувати сім'ю та відшкодовувати потерпілому шкоду, оскільки він не має іншої спеціальності.
Прокурор приніс заперечення на апеляцію засудженого, вважаючи вирок суду, у тому числі щодо призначення додаткового покарання засудженому, законним і обґрунтованим, звернувши увагу, що згідно висновку медичної комісії ОСОБА_2 страждає хронічним алкоголізмом, потребує лікування, яке йому не протипоказане.
Заслухавши доповідь судді, пояснення і промови учасників апеляційного розгляду справи: - засудженого ОСОБА_2 і його захисника адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляцію, - прокурора, який заперечує доводи апеляції, заслухавши останнє слово засудженого, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, яким суд дав вірну оцінку. Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України, що апелянт та інші учасники судового розгляду не оспорюють.
При призначенні покарання засудженому сул v відповідності з вимогами ст. 65 КК України вірно врахував ступінь тяжкості вчиненого
3
злочину, дані про особу винного, а також обставини, що пом'якшують його покарання і призначив ОСОБА_2 за вказаним законом покарання в межах санкції кримінального закону. При цьому суд вірно врахував обставини, що пом'якшують покарання засудженого, на які є посилання у апеляції: його позитивну характеристику, щире каяття та сприяння розкриттю злочину і обґрунтовано на підставах, передбачених ст. 75 КК України, звільнив засудженого від відбування основного покарання з випробуванням, що також учасники судового розгляду справи не оспорюють.
Доводи, викладені у апеляції засудженого про суворість призначеного судом додаткового покарання заслуговують на увагу
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, яке йому слід відбувати реально, суд у вироку послався на те, що згідно медичного висновку засуджений потребує протиалкогольного лікування і будь-яких інших обґрунтувань і мотивів такого рішення у вироку не навів, хоча санкцією ч. 1 ст. 286 КК України передбачено можливість призначення основного покарання із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і без такого.
Такий порядок вирішенням даного питання є неприпустимим, оскільки кримінальним законом не передбачено, що наявність захворювання у винної особи, у тому числі і захворювання на алкоголізм, є підставою для призначення кримінального покарання.
Колегія суддів знайшла, що суд при вирішенні даного питання не звернув уваги на обставини справи, які мають істотне значення для вирішення цього питання.
За встановлених обставин справи від злочину тяжких наслідків не настало. Фактично ОСОБА_2 має сім'ю і на його утриманні є дитина - інвалід 2-ї групи. Можливість керувати транспортним засобом (стаж керування автомобілем близько 30 років) для засудженого є основним джерелом доходу в його сім'ї, оскільки він не має іншої спеціальності. Дані про ці обставини є у матеріалах справи (а. с. 103-107, 13)/. Суд не звернув уваги на ці дані, зокрема щодо особи засудженого, і не дав їм належної оцінки/при вирішенні питання про призначення додаткового покарання винного.
Крім того, до апеляційного суду подано клопотання жителів м. Монастирище та депутатів Монастирищенської міської ради про пом'якшення покарання" ОСОБА_2, в якому також відмічається позитивна характеристика засудженого та дані про сімейний стан, наявність дитини-інваліда та потрібність сім'ї ОСОБА_2 в можливості користуватися транспортним засобом, а також, зазначається про те, що
4
ОСОБА_2 пройшов курс лікування від алкоголізму в Уманській психіатричній лікарні №1 і на даний час не вживає спиртного.
На вказаних обставин, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції ОСОБА_2 покарання можливо і необхідно пом'якшити.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, -
ухвалила:
апеляцією засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
вирок Монастирищенського районного суду від 18 лютого 2008 року відносно ОСОБА_2 змінити
Пом'якшити ОСОБА_2 покарання і вважати його засудженим за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
В решті вирок Монастирищенського районного суду від 18 лютого 2008 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.