Головуючий у 1 інстанції - Рябуха В.Ф.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
Україна
Іменем України
12 травня 2009 року справа № 2-а-65/09/1216
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ястребової Л.В.
суддів: Колеснік Г.А., Шаптала Н.К.
при секретарі за участю сторін - позивача представника відповідача
Козловій О.М. Не з'явився, надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю Не з'явився
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу
судовому засіданні Управління Пенсійного фонду України в АДРЕСА_1 районі Луганської області
на постанову
АДРЕСА_1 районного суду Луганської області
від
04 березня 2009 року
по адміністративній справі
№ 2-а-65/09/1216
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в АДРЕСА_1 районі Луганської області
про
визнання дій та бездіяльності посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в АДРЕСА_1 районі Луганської області незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в АДРЕСА_1 районі Луганської області на постанову АДРЕСА_1районного суду Луганської області від 04 березня 2009 року у справі № 2-а-65/09/1216 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в АДРЕСА_1 районі Луганської області «про визнання дій та бездіяльності посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в АДРЕСА_1 районі Луганської області незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Повний текст ухвали складено 15.05.2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в АДРЕСА_1 районі Луганської області, в якому просив суд визнати дії відповідача незаконними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач вважає, що йому як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 2 групи необхідно виплачувати основну пенсію в розмірі який дорівнює 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 % від розміру мінімальної пенсії за віком з 01.01.2007 року.
Постановою АДРЕСА_1 районного суду Луганської області від 04 березня 2009 року позов задоволено.
Судом встановлено наявність у позивача права на отримання пенсії у розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % від розміру мінімальної пенсії за віком і дійшов до висновку про необхідність здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2007 року.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про день слухання справи було повідомлено належним чином.Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд відбувається в межах поданої відповідачем апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
АДРЕСА_1 належить (віднесений) до категорії 1 як особа, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, його визнано інвалідом 2 групи, що підтверджується відповідними посвідченнями.
Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК з 10.01.2006 року позивачу встановлена 2 група інвалідності.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно частини третьої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частина 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523 (з наступними змінами та доповненнями).
Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19 гривень 91 копійка, визначеним Кабінетом Міністрів України, зокрема постановою № 1 від 3 січня 2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету”, (а з 1 вересня 2004 року - 22 грн. 30 коп.), колегія судів не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих визначень неможливо.
Наведена частина статті викладена із змінами згідно із Законами України № 2532-12 від 1 липня 1992 року, та № 3285-12 від 17 червня 1993 року (в редакції Закону № 230/96 від 6 червня 1996 року), тоді як частина третя, яка визначає обчислення і призначення пенсії по інвалідності змінена Законом № 3108-15 від 17 листопада 2005 року (набрав чинності 13 грудня 2005 року) і регулює безпосередньо правила обчислення пенсій за нормами статті 54 спеціального закону.
Колегія судів зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.
Колегія суддів не бере до уваги положення частини третьої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01.01.2007 року - 380 грн, з 01.04.2007 року - 387 грн., з 01.10.2007 року - 395 грн. Зазначена стаття була змінена Законом України № 749 від 15.03.2007 року та існує в новій редакції з 28.03.2007 року якою прожитковий мінімум на одну особу, яка втарила працездатність визначений з 01.01.2007 року - 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн.
При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії Управління Пенсійного фонду України в АДРЕСА_1 районі Луганської області неправомірними щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу у розмірах передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % від розміру мінімальної пенсії за віком з 01.01.2007 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в АДРЕСА_1 районі Луганської області на постанову АДРЕСА_1районного суду Луганської області від 04 березня 2009 року у справі № 2-а-65/09/1216 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в АДРЕСА_1 районі Луганської області «про визнання дій та бездіяльності посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в АДРЕСА_1 районі Луганської області незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Повний текст ухвали складено 15.05.2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: