Справа №22-1817/09
Головуючий у 1-й інстанції: Живлакова Г.О.
Суддя-доповідач: Гончар О.С.
12 травня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Приймака В.М.
суддів Глазкової О.Г., Гончара О.С.,
при секретарі Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Приазовського району Запорізької області, який діє в інтересах держави в особі відділу земельних ресурсів у Приазовському районі Запорізької області, на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання угоди дійсною та визнання права власності на земельну ділянку,-
В жовтні 2007 року ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2. про визнання дійсною договору міни земельної ділянки на пшеницю, та визнання права власності на предмет зазначеної угоди. Зазначала, що в грудні 2004 року між сторонами без нотаріального посвідчення було укладено письмову угоду, відповідно до умов якої позивач передала відповідачеві 6 тон пшениці, а остання передала у власність ОСОБА_1. свою земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 11,4 га.
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2007 року позов ОСОБА_1. до ОСОБА_2. задоволено. Визнано угоду дійсною, а за позивачем визнано також право власності на вказану земельну ділянку.
Прокурор Приазовського району Запорізької області, який діє в інтересах держави в особі відділу земельних ресурсів у Приазовському районі Запорізької області, не погоджуючись із вказаним рішенням оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просив рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 п.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Встановлено, що в грудні 2004 року між сторонами без нотаріального посвідчення було укладено письмову угоду, відповідно до умов якої позивач передала відповідачеві 6 тон пшениці, а остання передала у власність ОСОБА_1. свою земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,4 га. Проте, своє право власності ОСОБА_1. не могла зареєструвати, тому змушена була звернутись до суду про визнання зазначеного правочину дійсним і підтвердження свого права на отриману земельну ділянку в судовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач визнала позовні вимоги. Дане визнання не порушує права інших осіб. Згідно ст.ст. 81, 131 ЗК України передбачено право громадян набувати у власність земельні ділянки за договором міни.
Проте з такими висновками суду не можна погодитись з наступних підстав.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону.
Згідно ст.131 ЗК України громадяни ... мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу
Відповідно до п.п. “б” п.15 Перехідних положень ЗК України до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктом "б" пункту 15, запроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва.
Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
Проте в порушення зазначених положень закону, які забороняли будь-яке відчуження земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі цивільно-правової угоди, суд першої інстанції визнав договір міни дійсним, та визнав право власності на предмет договору за умови, що законом прямо заборонено набуття права власності на зазначену земельну ділянку за наведених позивачем обставин.
Отже суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного прокурором рішення грубо порушив норми матеріального права, неправильно вирішив справу, ухвалив протизаконне рішення, яке підлягає скасуванню, з одночасним ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Приазовського району Запорізької області задовольнити.
Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2007 року у цій справі скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий суддя
суддя
суддя
Приймак В.М.
Глазкова О.Г.
Гончар О.С.