h
справа № 2-а-28386/08
категорія 2.31.1
27 квітня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Попової О. Г. ,
при секретарі - Снігірьовій О.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариства "Овруцький молочноконсервний комбінат", управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації
про стягнення 23411,66 грн.,-
встановив:
Позивач звернулась з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, щовона проживає в с. Радчиці Овруцького району Житомирської області, яке відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення Чорнобильської катастрофи, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. За період з 1.02.2003 року по 31.12.2005 рік відповідачами їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що призвело до порушення її прав. Заборгованість по доплаті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39) позивач визначила в розмірі 16165,760 грн., за допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст.37) в розмірі 7245,90 грн., а всього - 23411,66 грн. Посилається на те, що вона отримувала відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила поновити строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, так як її позовна заява розглядається в судах різних інстанцій з 2006 року і внаслідок судової помилки до цього часу остаточне рішення не прийняте. Просила визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністраці щодо виплати допомог та доплат, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 23411,66 грн.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заперечення, які б спростовували позовні вимоги, суду не надали.
Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом, встановлено, що позивач є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням. В спірний період часу проживала в с. Радчиці Овруцького району Житомирської області, яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю. З лютого 2003 року по грудень 2005 року включно працювала в м. Овручі ВАТ " Овруцький МКК", що віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Позов до суду вперше подано в квітні 2006 року.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 30 травня 2006 року в позові ОСОБА_1до ВАТ " Овруцький МКК" та УПСЗН Овруцької РДА відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 17 жовтня 2006 року апеляційну скаргуОСОБА_1відхилено, а постанову Овруцького районного суду від 30 травня 2006 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 5 вересня 2008 року постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 30 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 17 жовтня 2006 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно ст. 37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати. Позивач, проживаючиАДРЕСА_1, яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, є потерпілою від аварії на ЧАЕС і повинна була отримувати вказану допомогу в зазначеному розмірі щомісяця, проте у вказаний позивачем період, вона виплачувалась частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, що підтверджується відповідною довідкою, тобто, права позивача були порушені.
Згідно ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, у зоні гарантованого добровільного відселення отримують доплату в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця. Проте вказана доплата виплачувалась у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі, що підтверджується відповідною довідкою.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Кодекс адміністративного судочинства передбачає річний строк звернення до суду за відновленням порушених прав.
Заборгованість по ст.39 (громадянам, які працювали в зоні радіоактивного забруднення) Закону підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати.
Отже, дії відповідача щодо нарахування та виплати доплат та допомог у розмірах менших, ніж встановлено в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є неправомірними.
Суд визнає поважність причини пропуску строку звернення до суду за відновленням порушеного права і поновлює його.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання заборгованості по доплатам, передбаченим ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 1.02.2003 року по 31.12.2005 року.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і на даний момент є управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, то суд стягує заборгованість з цього відповідача.
Керуючись Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-12 від 28.02.1991 року, Рішенням Конституційного Суду N 6-рп/2007 від 09.07.2007, ст. ст. 86, 99-102, 158 -163, 167, 254 КАС України, суд,-
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати дії відповідача щодо виплати доплат в меншому розмірі, ніж передбачено ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.02.2003 року по 31.12.2005 року -неправомірними.
Зобов"язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_1заборгованість по доплатам, передбаченим ст.ст 37,39 Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.02.2003 року по 31.12.2005 року. .
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.Г. Попова