h
справа № 2-а-28500/08
категорія 2.31.1
29 квітня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхова С.В. ,
при секретарі - Талько А.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, Овруцької міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації
про стягнення 13141,80 грн. та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1. звернулася з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що в періоди з лютого 2003 р. по 31.12.2005 р. їй та її неповнолітній дитині не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а в період з квітня 2004 року по вересень 2005 року включно виплати, передбачені ст. 39 вказаного вище Закону, що призвело до порушення її прав. Заборгованість по доплаті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39) позивач визначила в розмірі 8973,00 грн., а заборгованість по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37) -в розмірі 4168,80 грн., а всього -13141,80 грн.. Посилається на те, що отримувала відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
Позивач в судове засідання не з'явилася. Надіслала заяву в якій просить справу розглянути у її відсутність.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації до суду не з'явився, своїми процесуальними правами, що передбачені ст.49 КАС України, не скористався, щодо причин неявки до суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представники відповідачів - Овруцької міської ради та Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян до суду не з'явилися. Надіслали заяви в яких просять справу розглянути у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1. є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії та в спірний період часу проживала разом зі своєю неповнолітньою дитиною в АДРЕСА_1, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, де і працювала.
Згідно ст.37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Згідно ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати щомісяця.
Проте вказані допомога та доплата виплачувались у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою допомоги та доплат в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача та її неповнолітньої дитини.
Однак позов підлягає частковому задоволенню.
Задоволенню не підлягає позов щодо виплати допомог (ст. 37 Закону) за період з лютого 2003 року по лютий 2005 року, оскільки позивачкою пропущений річний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України.
Заборгованість по допомозі, передбаченій ст.37 Закону, підлягає задоволенню лише за періоди з лютого по грудень 2005 року включно тобто в межах річного строку звернення до адміністративного суду.
Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню за період з квітня 2004 р. по вересень 2005 р. включно, відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України, незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати.
З врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу, а саме :
Розмір мінімальної заробітної плати становив:
з 01.12.2003 р. - 205 грн., з 01.09.2004 р. - 237 грн., 01.01.2005 р. - 262 грн., з 01.04.2005 р. - 290 грн., з 01.07.2005 р. - 310 грн., з 01.09.2005 р. - 332 грн..
Заборгованість буде становить:
1) по допомозі, передбаченій ст. 37 Закону:
- за лютий - грудень 2005 року - (262грн.х40%х2 міс. х 2 чол.) + (290грн. х 40%х3міс.х2чол.)+(310грн.х40%х2міс.х2чол.)+(332грн.х40%х1міс.х2чол.)+(332грн.х40%х3міс.х1чол.) = 2275,20 грн. - отримані кошти згідно постанови КМУ - 39,90 грн. = 2235,30 грн..
2) по доплаті, передбаченій ст.39 Закону;
- за квітень - грудень 2004р. - (205грн. х 2 х 5 міс.) + (237грн. х 2 х 4міс.)=3946 грн. - 89,25 грн. - отримані кошти = 3856,75 грн.;
- за січень - вересень 2005р. - (262грн. х 2 х 3міс.) + (290грн. х 2 х 3міс.) + (310грн. х 2 х 2міс.) + (332грн. х 2 х 1міс.) = 5172грн. - отримані кошти 94,50 грн. = 5077,50грн., а всього - 8934,25 грн. (3856,75грн. + 5077,50грн.).
Отже з врахуванням викладеного вище в спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем по виплатах, передбачених ст.37 Закону становить 2235,30 грн., а по ст.39 Закону - 8934,25 грн., а всього -11169,55 грн.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і на даний час є Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього. В задоволенні позовних вимог до Овруцької міської ради та Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян суд відмовляє.
Керуючись Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 99, 158 -163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1. допомог та доплат у розмірі меншому ніж це визначено ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 2235,30 грн. заборгованості по допомозі, передбаченій ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та 8934,25 грн. заборгованості по доплаті, передбаченій ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а всього 11169,55 грн..
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: С.В. Черноліхов