Справа №22ц-555/08 Головуючий у 1-й інстанції Саєнко В.В.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Буренкова К.О.
27 березня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Буренкової К.О., суддів Довжук Т.С., Козаченка В.І.,
при секретарі судового засідання Аніщенко Д.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Первомайського міськрайонного суду від 16 січня 2008 p., ухвалене за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, збитків, спричинених інфляцією, 3% річних від простроченої суми та моральної шкоди,
встановила:
В жовтні 2007 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, збитків, спричинених інфляцією, 3% річних від простроченої суми та моральної шкоди.
Позивач зазначав, що 20 липня 2004 р. між ним та відповідачем було укладено договір позики, за умовами якої він передав відповідачу 15400 грн., які останній зобов'язався повернути не пізніше 20 жовтня 2004 р. На підтвердження вказаних зобов'язань відповідач надав йому письмову розписку. Однак в обумовлений договором строк відповідач позичені кошти не повернув.
В листопаді 2007 р. позивач звернувся з доповненнями позовної заяви, в якій просив стягнути на його користь з відповідача 7407 грн. збитків, спричинених інфляцією, 3% річних в зв'язку з простроченням виконання зобов'язання. Крім цього, ОСОБА_1 зазначав, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язань по даній угоді йому спричинена моральна шкода, компенсацію якої він оцінив в 3000 грн.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просив суд задовольнити його уточнені позовні вимоги в повному обсязі і стягнути на його користь судові витрати.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду від 16 січня 2008 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановлено стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_5 6900 грн. в погашення боргу за договором позики, 102 грн. збитків, спричинених інфляцією, 207 грн. в рахунок 3% річних від простроченої суми, а також 81 грн. судових витрат.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції змінити та задовольнити його уточнені вимоги в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що суд не дав належної оцінки наявним в справі доказам, в зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, 20 липня 2004 сторони уклали договір позики, за умовами якого ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 15400 грн., які зобов'язався повернути до 20 жовтня 2004 р. На підтвердження даних обставин відповідач надав позивачу розписку (а.с.12). Однак дане зобов'язання відповідач в повному обсязі не виконав.
Встановивши ці обставини справи, суд на підставі ст. ст. 526, 625, 1046, 1049 ЦК прийшов до вірного висновку, що на відповідача слід покласти обов'язок сплатити позивачу залишок боргу за договором позики, збитки, спричинені інфляцією за весь час прострочення, та 3% річних від простроченої суми.
Проте, визначаючи суму боргу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд не дав належної оцінки наявним в справі доказам.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 в лютому 2006 р. та у вересні 2007 р. повернув позивачу у рахунок боргу 1500 грн. (а.с. 14-15).
Що стосується копій грошових переказів «Аваль-експрес» за квітень-липень 2006 р. на загальну суму 7000 грн., то суд першої інстанції помилково вважав, що вони є доказом повернення відповідачем позивачу вказаного боргу, оскільки в цих переказах отримувачем коштів зазначено не позивача, а іншу особу (а.с. 16-17, 40). В зв'язку з чим сума боргу ОСОБА_2 на користь позивача становить 13000 грн. (14500 - 1500 = 13000 грн.)
За наведених обставин колегія приходить до висновку, що рішення слід змінити, стягнувши на користь позивача з відповідача 13000 боргу, 3% річних від простроченої суми, що складе 390 грн., та 192 грн. у рахунок збитків, спричинених інфляцією.
Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди із-за їх безпідставності, оскільки умовами договору позики стягнення такої шкоди не передбачено.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Первомайського міськрайонного суду від 16 січня 2008 р. в частині стягнення основного боргу, збитків, спричинених інфляцією, 3% річних від простроченої суми змінити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 13000 грн. основного боргу за договором позики, 192 грн. збитків, спричинених інфляцією, 390 грн. в рахунок 3% відсотків річних від простроченої суми.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.