Справа № 22ц - 632/08 Головуючий першої інстанції: Пісоцький О.М.
Категорія: 23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.
Іменем України
27 березня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Буренкової К.О.,
суддів: Довжук Т.С., Козаченка В.І.,
при секретарі судового засідання: Аніщенко Д.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 січня 2008 року, ухвалене за його позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,
встановила:
У вересні 2007 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» (далі ТОВ - «Агрофірма «Вісла») про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та вилучення її з чужого незаконного володіння.
Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що в 2005 р. уклав з відповідачем договір оренди належної йому на праві приватної власності земельної ділянки площею 7,12 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району строком на 10 років.
Посилаючись на те, що на договорі оренди землі та на актах приймання - передачі об'єкту оренди й визначення меж земельної ділянки в натурі не зазначено дату їх складання, а також на те, що йому не вручено, передбачені пунктом 43 договору оренди план або схему земельної ділянки та кадастровий план з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, позивач просив суд визнати договір оренди земельної ділянки недійсним та витребувати належну йому земельну ділянку з незаконного володіння відповідача.
В подальшому позивач змінив свої вимоги й, посилаючись на наявність заборгованості по орендній платі в сумі 115 грн. 64 коп. та невиконання відповідачем вимог пункту 43 договору оренди, просив суд розірвати його, стягнути зазначену суму заборгованості та судові витрати.
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 січня 2008 р. в позові ОСОБА_1відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що судом дана невірна оцінка доказам по справі, не повно встановлені дійсні обставини спору, висновки суду не відповідають вимогам закону, а тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі Державного акту про право приватної власності на землю, виданого 14 грудня 2001 р. Новоселівською сільською радою Арбузинського району Миколаївської області, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,12 га (а.с. 10). У 2005 р. він уклав з ТОВ «Агрофірма «Вісла» договір оренди цієї земельної ділянки, за яким передав в оренду відповідачу належну йому земельну ділянку на 10 років. 29 травня 2006 р. даний договір було зареєстровано в Миколаївській філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Відповідно до умов договору відповідач щороку, до 31 грудня зобов'язаний сплачувати позивачеві орендну плату в розмірі 945 грн. 66 коп.3а 2006 р. позивач отримав після відрахування податку з доходів 851 грн., а за 2007 р. відповідно - 831 грн. (а.с. 35-37).
За таких обставин та з урахуванням положень ст. 8.1.1, ст. 9.1.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» суд обґрунтовано вважав, що відповідачем зобов'язання щодо виплати орендної плати виконуються належним чином й заборгованість по орендній платі відсутня.
Також суд правильно прийшов до висновку, що посилання позивача на невиконання відповідачем вимог п. 43 договору є безпідставними, оскільки умови цього пункту не стосуються обов'язків орендаря та їх виконання.
Таким чином відсутні передбачені ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» підстави для розірвання договору, а тому суд вірно відмовив позивачу у задоволенні позову.
Доводи апелянта про наявність заборгованості по орендній платі спростовується наведеним вище і суперечать вимогам Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а тому не можуть бути взяті до уваги.
Колегія суддів не може погодитись й з посиланнями в апеляційній скарзі на укладення договору шляхом обману, на невірність грошової оцінки земельної ділянки, відсутність дати підписання договору та інші обставини, які, на думку позивача, свідчать про недійсність договору, оскільки це не було предметом судового розгляду, а крім того не є підставою для розірвання угоди.
З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 січня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.