Справа № 22-ц-363 Головуючий у 1-й інстанції- Аршук Т.М.
Категорія 30 Суддя-доповідач - Смирнова Т.В.
« 31» березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Смирнової Т.В.,
суддів - Ільченко О.Ю.,
Ведмедь Н.І.,-
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
та осіб, які беруть участь у справі - ОСОБА_1,ОСОБА_2.,-
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 січня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 , треті особи: управління містобудування та архітектури Конотопської міської ради , Конотопська лінійна СЕС на Південно-Західній залізниці
про усунення перешкод у здійсненні права власності , знесення самовільних забудов і стягнення моральної шкоди
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 доОСОБА_1, треті особи : управління містобудування та архітектури Конотопської міської ради, Конотопська лінійна СЕС на Південно -Західній залізниці
про стягнення моральної шкоди , -
Рішенням суду в задоволенні позовних вимогОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення в повному обсязі його позову , поклавши всі судові витрати на відповідачку.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповно з»ясував обставини по справі, які мають значення для її розгляду та невірно застосував норми матеріального та процесуального права , суд не взяв до уваги надані ним докази про порушення відповідачкою його права на користування власністю.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення ОСОБА_2 колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і уточнивши та збільшивши свої позовні вимоги прохав зобов»язати ОСОБА_2 зняти насип грунту, який був зроблений нею по всій території провулку АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на рівень не менше 20 см, засипати оглядову яму ,яка залишилась після зносу незаконно збудованого гаражу, прибрати лавочку, заборонити стоянку автомобілів між їх садибами та стягнути з відповідачки на його користь 5.000 грн. моральної шкоди.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідачка самовільно, без його згоди побудувала до стіни його сараю гараж, а також облаштувала вигрібні ями безпосередньо біля його літньої кухні та огорожі і входу на його присадибну ділянку , через що стічні води зі зливних ям проникають в сарай, льох , від чого руйнуються стіни та підлога будівель. Крім того, відповідачка з боку своєї садиби зробила насип на проїзну частину провулку, через що стічна вода потрапляє до фундаменту його огорожі, стін сараю та літньої кухні і від цього теж руйнуються.
ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом про стягнення моральної шкоди, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 без відповідного дозволу перебудував свою літню кухню під гараж ,який знаходиться на близькій відстані від її житла, чим порушив вимоги ДБН. Крім того, незаконно облаштував у своєму подвір»ї вигрібні ями, від яких іде сморід. Також, своїми діями порушує її спокій , чим завдає моральних страждань.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову , суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні не здобуто доказів того, щоОСОБА_2. створює перешкоди у здійсненні позивачем його права власності , крім того вимоги щодо стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню як недоведені.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову , суд послався на те, що позивачка по зустрічному позову ОСОБА_2 не надала і в судовому засіданні не здобуто доказів того, що погіршення стану її здоров»я сталося внаслідок того, що ОСОБА_1 було незаконно переобладнано літню кухню під гараж і яких саме моральних страждань вона зазнала внаслідок цього, тому і в задоволенні її позову про стягнення моральної шкоди було відмовлено. Судові витрати залишено за сторонами.
Колегія суддів вважає, що не з всіма доводами судового рішення можливо погодитись, тому що вони суперечать наданим доказам , на що посилається апелянт.
З матеріалів справи , пояснень сторін в судовому засіданні вбачається, що сторони є сусідами , їхні садиби розташовані навпроти одна одної через дорогу.
Між сторонами існують конфліктні стосунки, через що, вони звертались зі скаргами один на одного до різних інстанцій з приводу допущених порушень при будівництві гаражів, зливних ям та з інших підстав.
За приписами контролюючих органів як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 були вимушені знести або переобладнати незаконно здубовані будівлі гаражів, зливних ям .
ОСОБА_1 свої вимоги щодо відшкодування моральної шкоди обґрунтував тим, що з оглядової ями гаражу ОСОБА_2 підтоплюється його сарай , погріб ,внаслідок чого він несе витрати на ремонт, втрачає час , хвилюється та нервує, чим зазнає моральної шкоди на відшкодування якої просив стягнути суму 3.000 грн. , а пізніше збільшив цю вимогу до 5.000 грн.
Відмовляючи в задоволенні цих вимог суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що не надано доказів вини ОСОБА_2 у підтопленні будівель в господарстві ОСОБА_1Останній відмовився від проведення відповідної експертизи з цього питання , не надавши відповідних доказів щодо підтоплення своїх будівель саме з вини ОСОБА_2
Колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині є вірним, оскільки всупереч вимогам ст.60 ЦПК України ОСОБА_1 не довів тих обставин, якими обґрунтовував свій позов щодо стягнення моральної шкоди.
Для стягнення компенсації моральної шкоди за ст.1167 ЦК України необхідно довести наявність такої шкоди, неправомірність дій та вину особи, до якої заявлено вимогу.
Ці підстави не були доведені в справі і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Цілком вірно суд відмовив в позові про зобов»язання ОСОБА_2 не ставити в провулку між садибами автомобілі, оскільки в неї немає у власності автомобіля.
Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_2 надала суду фотознімки на підтвердження того факту, що оглядова яма на місті знесеного нею гаража відсутня, і цього апелянт не спростував належними доказами. Тому скарга в цій частині є необґрунтованою, а висновок суду що ОСОБА_2 повністю розібрала гараж, засипала оглядову та вигрібну ями відповідає фактичним обставинам, що також підтверджується в запереченні на апеляційну скаргу Конотопської лінейної СЕС.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне частково скасувати рішення суду про відмову в задоволенні позову про усунення перешкод у здійсненні права власності ОСОБА_1, оскільки висновки суду суперечать наданим доказам.
Зокрема, з акту огляду прилеглої території по вул.Деповська,38а в м.Конотопі від 22.12.2008 р., складеного начальником відділу контролю за дотриманням містобудівного законодавства управління містобудування та архітектури Конотопської міськради та начальником відділу капітального будівництва міського управління ЖКГ ( а.с.97) вбачається, що зі сторони садиби ОСОБА_2 в сторону садиби ОСОБА_1 мається уклін, створений штучним насипом ,тобто рівень садиби ОСОБА_1нижче рівня садиби ОСОБА_2
З наданих апеляційному суду фотознімків вбачається, що відведення опадів з покрівель будівель ОСОБА_2 зроблено на вулицю і, таким чином , з врахуванням зазначеного укліну дороги стічні води стікають до садиби ОСОБА_1, що безумовно перешкоджає йому в користуванні садибою.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 частково визнала цей факт та погодилась вжити заходів для відведення води , яка витікає з її садиби , шляхом влаштування канави.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відстань між садибами складає біля 4-х метрів . Незважаючи на це ОСОБА_2 за межами своєї садиби встановила лавку. ОСОБА_1 просив суд зобов»язати ОСОБА_2 прибрати лавку, яка йому заважає при виїзді автомобілем з свого двору.
Суд відмовив в задоволенні цих вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не довів , що лавка створює йому перешкоди. Проте, з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки лавка встановлена на землі загального користування ,тому при її встановленні ОСОБА_2 слід було враховувати думки та інтереси сусідів , а не діяти самочинно.
Не врахувавши зазначеного , суд допустив невідповідність висновків судового рішення обставинам справи , тому в цій частині рішення слід скасувати відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.309, 313-315,317,319 ЦПК України , колегія суддів, -
Апеляційну скаргуОСОБА_1- задовольнити частково.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 січня 2009 року про відмову ОСОБА_1 в позові про усунення перешкод в здійсненні права власності - частково скасувати.
Зобов»язати ОСОБА_2 вжити заходів для водовідведення стічних вод біля свого подвір»я та зобов»язати її прибрати лавку з вулиці.
В іншому рішення суду залишити без зміни.
Це рішення набирає законної сили з моменту проголошення та з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців .
Головуючий -
Судді -