Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Драги В.П.,
суддів
Кліменко М.Р., Кармазіна Ю.М.
за участю прокурора засудженого
Сушко Т.М. ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні 4 липня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 17 квітня 2005 року.
Вироком Столбцовського районного суду Мінської області Республіки Бєларусь від 11 квітня 2001 року засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця
ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого,
раніше судимого:
-12.08.1999р. за ч. 2 ст. 203 КК Республіки Бєларусь на 6 міс. позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання 17.09.1999р.
- за ч. 4 ст. 87 КК Республіки Бєларусь (1960р.) - на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 96 КК Республіки Бєларусь (1960р.) - на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 192 КК Республіки Бєларусь (1960р.) - на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 39 КК Республіки Бєларусь (1960р.) за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна і відбуттям покарання в колонії суворого режиму з відрахуванням строку покарання з 06.05.2000р.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, справа щодо яких не розглядається.
Ухвалою судової колегії у кримінальних справах Мінського обласного суду Республіки Бєларусь від 15 червня 2001 року вирок Столбцовського районного суду Мінської області від 11 квітня 2001 року щодо ОСОБА_1 змінено, його дії перекваліфіковано з ч. 3 ст. 96 КК РБ (1960р.) на ч. 3 ст. 218 КК РБ (1999р.) з призначенням покарання - 7 років позбавлення волі, з ч. 1 ст. 192 КК РБ (1960р.) на ч. 1 ст. 380 КК РБ (1999р.) з призначенням покарання - 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 39 КК РБ (1960р.) за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з конфіскацією майна.
Постановою президії Мінського обласного суду Республіки Бєларусь від 14 квітня 2004 року вирок Столбцовського районного суду Мінської області від 11.04.2001р. і ухвалу Мінського обласного суду Республіки Бєларусь від 15.06.2001р. щодо ОСОБА_1 змінено, його дії з ч. 4 ст. 87 КК РБ (1960р.) перекваліфіковано на ч. 4 ст. 205 КК РБ (1999р. в ред. Від 22.07.2003р.) з призначенням покарання - 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 39 КК РБ (1960р.) за сукупністю злочинів, передбачених ч. 4 ст. 205, ч.3 ст. 218, ч. 1 ст. 380 КК РБ (1999р.), остаточно призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4, керівником і організатором яких був ОСОБА_2, в період з жовтня 1999 року по квітень 2000 року, систематично на автомобільній дорозі “ІНФОРМАЦІЯ_4»: у ІНФОРМАЦІЯ_5, у ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 і ІНФОРМАЦІЯ_9 районах Мінської області при русі і в місцях стоянок для водіїв, проникали в напівпричепи вантажних автомобілів, що рухались транзитом з ІНФОРМАЦІЯ_10, а також до автомобілів, які рухались внутрішніми маршрутами, звідки таємно викрадали товарно-матеріальні цінності, а всього, маючи єдиний умисел, таємно викрали у складі організованої групи чуже майно в особливо великому розмірі на загальну суму 18.908.750, 23 руб.
При цьому група діяла на підставі розробленого плану і розподілу ролей. Керівник визначав місце вчинення злочинів, їх виконавців, керував групою з використанням радіостанції, забезпечив виконавців ременями безпеки та іншими предметами (ножі, ліхтарі, рукавички, лом, пристосування з металевим крюком та інше), що застосовувались при проникненні до автомобілів під час їх руху. Група орендувала квартири та гаражі, куди звозилось викрадене майно, мала декілька автомобілів, які використовувались при вчиненні злочинів. В групі також вівся контроль за приходом викраденого і його розпорядженням.
ОСОБА_1 в організованій злочинній групі безпосередньо здійснював проникнення до автомобілів, викрадав з них майно і займався його реалізацією.
Зокрема, 19.10.1999р. ОСОБА_1 разом з іншими учасниками групи на стоянці біля кафе “ІНФОРМАЦІЯ_11» проникли до автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_12 під управління водія ОСОБА_5, звідки таємно викрали належні ОСОБА_6 гроші та майно на загальну суму 108027 руб.
13.11.1999р. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4 шляхом пошкодження тенту, вартістю 150 руб., проникли до автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_13» під керуванням водія ОСОБА_7, звідки таємно викрали майно в особливо великому розмірі на суму 15221 доларів США, що становить 4657626 руб., належне ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_14».
В ніч з 29 на 30 листопада 1999р. ОСОБА_1 у складі групи під час руху автомобіля шляхом пошкодження тенту, вартістю 260 руб., проникли в напівпричіп автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_15» під керуванням водія ОСОБА_8, звідки таємно викрали майно ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_16» в особливо великому розмірі на суму 5311,84 доларів США, що становить 1657294, 1 руб.
Він же у складі групи в ніч з 1 на 2 грудня 1999р. під час руху шляхом пошкодження замка, вартістю 3000 руб., проникли в напівпричіп автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_17» під керуванням водія ОСОБА_9, звідки таємно викрали майно ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_18» на загальну суму 994, 5 долара США, що становить 311278, 5 руб.
Він же у складі групи в ніч з 23 на 24 січня 2000р. під час руху шляхом пошкодження тенту, вартістю 30000 руб., проникли в напівпричіп автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_19» під керуванням водія ОСОБА_10, звідки таємно викрали майно ЗАО “ІНФОРМАЦІЯ_20» на загальну суму 4510,1 доларів США, що становить 1560494, 6 руб.
Він же у складі групи в ніч з 27 на 28 січня 2000р. під час руху шляхом пошкодження тенту, вартістю 13860 руб., проникли в напівпричіп автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_21 під керуванням водія ОСОБА_11, звідки таємно викрали майно ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_22» на загальну суму 31764,5 руб.
Він же у складі групи 02.02.2000р. під час руху шляхом пошкодження тенту, вартістю 7067,5 руб., проникли в напівпричіп автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_23» під керуванням водія ОСОБА_12, звідки таємно викрали майно ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_24» у великому розмірі на суму 1778489, 5 руб.
Він же у складі групи в ніч з 5 на 6 лютого 2000р. під час руху шляхом пошкодження тенту, вартістю 164000 руб., проникли в напівпричіп автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_25» під керуванням водія ОСОБА_13, звідки таємно викрали майно ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_26» в особливо великому розмірі на суму 3402510, 85 руб.
Він же у складі групи в ніч з 7 на 8 лютого 2000 року під час руху шляхом пошкодження тенту проникли в напівпричіп автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_27» під керуванням водія ОСОБА_14, звідки таємно викрали майно ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_28» на загальну суму 524520 руб.
Він же у складі групи в ніч з 12 на 13 лютого 2000 року під час руху шляхом пошкодження тенту, вартістю 164000руб., проникли в напівпричіп автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_19» під керуванням водія ОСОБА_15, звідки таємно викрали майно ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_29» на загальну суму 492480 руб.
Він же у складі групи в ніч з 11 на 12 березня 2000 року під час руху шляхом пошкодження тенту, вартістю 27525 руб. РФ або 405178 руб., проникли в напівпричіп автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_30» під керуванням водія ОСОБА_16, звідки таємно викрали майно ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_31» у великому розмірі на загальну суму 1443037 руб. та умисно знищили і пошкодили майно ТОВ“ІНФОРМАЦІЯ_32» на загальну суму 672,5 німецьких марок або 139079, 75 руб., всього пошкодивши і знищивши ІНФОРМАЦІЯ_33 на суму 544247 руб.
Він же у складі групи в ніч з 18 на 19 березня 2000 року під час руху шляхом пошкодження тенту, вартістю 150000 руб., проникли в напівпричіп автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_33» під керуванням водія ОСОБА_17, звідки таємно викрали майно ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_34» на загальну суму 269705 руб.
Він же у складі групи 29.03.2000року приблизно о 1 год. на стоянці біля кафе проникли в напівпричіп автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_35 під керуванням водія ОСОБА_18, звідки таємно викрали майно УП “ІНФОРМАЦІЯ_36» на загальну суму 98778 руб.
Він же у складі групи в ніч з 7 на 8 квітня 2000року під час руху шляхом пошкодження тенту, вартістю 50000руб., проникли в напівпричіп автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_37 під керуванням водія ОСОБА_19, звідки таємно викрали майно ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_38» на загальну суму 903528 руб. та умисно знищили та пошкодили майно на суму 13550, 25 руб., всього пошкодивши і знищивши майна на суму 130834,25 руб.
Він же у складі групи 12.04.2000року в період з 2.30 год. до 6.00 год. на стоянці біля ІНФОРМАЦІЯ_39, пошкодивши тент, вартістю 2224,6 руб., проникли в напівпричіп автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_17» під керуванням водія ОСОБА_20, звідки таємно викрали майно ІП “ІНФОРМАЦІЯ_40» на загальну суму 276072,9 руб., майно ІП “ІНФОРМАЦІЯ_41» на загальну суму 47010,1 руб., майно ПКП “ІНФОРМАЦІЯ_42» на загальну суму 556566,48 руб., а всього майно у великому розмірі на суму 879649, 48 руб.
Він же у складі групи 15.04.2000року приблизно о 4 год. під час руху шляхом пошкодження тенту, вартістю 17918, 4 руб., проникли в напівпричіп автомобіля “ІНФОРМАЦІЯ_15» під керуванням водія ОСОБА_21, звідки таємно викрали належне ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_43» майно на загальну суму 799567,2 руб.
Всього організованою групою зазначеним способом було викрадено майна в особливо великому розмірі на суму 18.908.750, 23 руб. та пошкоджено і знищено майна у великому розмірі на загальну суму 1.637.152,00 руб.
Крім того, ОСОБА_1, перебуваючи 7 грудня 1999 року в АДРЕСА_1, маючи умисел на підробку документа, який видається підприємством і надає права, з метою використання цього документа для приховання злочину і збуту викраденого в ніч з 29 на 30 листопада 1999 року майна, вніс завідомо неправдиві відомості в товарну накладну №НОМЕР_1 про те, що ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_44» (яке було ліквідоване у 1997 році) в особі ОСОБА_1 є постачальником авто-шин в кількості 100 шт., і пред'являв цю накладну при перевезенні викрадених шин.
За згодою ОСОБА_1 його, на підставі “Конвенції про передачу засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання» від 6 березня 1998 року, передано в Україну для відбування покарання.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 17 квітня 2006 року визнані зазначені вище судові рішення, ухвалені щодо ОСОБА_1 в Республіці Бєларусь.
Зокрема, визнано, що у вчинених ним на території Республіки Бєларусь діях є склад злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 194, ч. 1 ст. 358 КК України, за якими йому призначено покарання: за ч. 5 ст. 185 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч. 1 ст. 194 КК України - 3 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 358 КК України - 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено покарання - 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на незаконність постановлених щодо нього судових рішень в Республіці Бєларусь і не врахування, на його думку, апеляційним судом Чернігівської області положень Конвенції про неможливість погіршення становища засудженого, просить змінити тільки ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 17 квітня 2006 року, доповнивши її роз'ясненням, згідно з яким наслідки його засудження за ч. 5 ст. 185 КК України належить вважати такими, що відповідають тяжкому, а не особливо тяжкому злочину, зокрема, в частині режиму відбування ним покарання та умов можливого звільнення від нього в подальшому.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_1 на підтримання касаційної скарги, висновок прокурора про необхідність залишення ухвали апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, при вирішенні питання про визнання судових рішень Республіки Бєларусь щодо ОСОБА_1 і приведення їх у відповідність до законодавства України апеляційним судом дотримано положень Європейської Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, Конвенції про передачу засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання, підписаної Державами-учасниками Співдружності Незалежних Держав 6 березня 1998 року та вимог кримінально-процесуального законодавства України.
Дії, вчинені ОСОБА_1 на території Республіки Бєларусь, як убачається з матеріалів справи, є злочинами, які за кримінальним законодавством України підпадають під ознаки ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 194, ч. 1 ст. 358 КК України (2001р.)
Що стосується доводів засудженого ОСОБА_1 у касаційній скарзі про незаконність постановлених щодо нього судових рішень судами Республіки Бєларусь, то питання про обґрунтованість засудження відповідно до положень ст. 13 Європейської Конвенції від 21.03.1983р. і ст. 15 Конвенції СНД від 06.03.1998р. не можуть бути предметом розгляду судами України, а відносяться до компетенції відповідного суду держави постановлення вироку. Скарга засудженого ОСОБА_1, в якій зазначалося про необґрунтованість засудження, як видно з матеріалів справи, перевірялася судовою колегією у кримінальних справах Мінського обласного суду, і ухвалою цього суду від 15.06.2001р. визнана безпідставною.
При вирішенні питання щодо покарання апеляційний суд Чернігівської області, як убачається із його ухвали, виходив із положень ст. 12 Конвенції від 06.03.1998 року.
Призначене ОСОБА_1 за судовими рішеннями Республіки Бєларусь покарання, у тому числі остаточне у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна за видом і розміром є сумісним із законодавством України і співвідноситься із покаранням, передбаченим КК України за вчинення аналогічних злочинів.
Підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання колегія суддів не знаходить.
Не може бути задоволено і прохання ОСОБА_1 про внесення доповнень, змін чи уточнень до ухвали апеляційного суду Чернігівської області з визначенням правових наслідків його засудження не за Кримінальним Кодексом України в частині встановлення тяжкості злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, режиму відбування покарання і умов можливого звільнення від нього, оскільки згідно зі ст. 14 Конвенції від 06.03.1998р. щодо особи, переданої для відбування покарання в Державу виконання вироку (Україну), настають такі ж правові наслідки засудження, як і щодо осіб, засуджених на її території за вчинення таких же діянь.
Отже, підстав для скасування чи зміни ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 17 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 немає.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 17 квітня 2006 року щодо нього - без зміни.
судді: