26 травня 2009 р.
№ 6/462
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:
Мирошниченка С.В.,
Суддів :
Кота О.В.,
Малетича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2009 року
у справі
№ 6/462 господарського суду м. Києва
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Аверс"
до
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
про
визнання недійсними рішень та заборону вчиняти дії
за участю представників сторін:
позивача
Довгаль О.М.,
відповідача
Жекова Г.І., Бескоровайний О.В.,
У жовтні 2008 року ВАТ "Аверс" звернулось до господарського суду з позовом до АЕК "Київенерго" про визнання недійсним рішення АЕК “Київенерго” від 02.10.2008 р., оформленого протоколом № 243 від 02.10.2008 р. про нарахування ВАТ “Аверс” за актом порушення № 0002312 від 10.09.2008 р. 1/2 від обсягів спожитої електроенергії за період з березня 2008 р. до дня складання акту та рішення АЕК “Київенерго” від 02.10.2008 р., оформленого протоколом № 244 від 02.10.2008 р. про нарахування ВАТ “Аверс” за актом порушення № 0002311 від 10.09.2008 р. 1/3 від обсягів спожитої електроенергії за період з березня 2008 р. до дня складання акту.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.12.2008 року (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення АЕК “Київенерго” від 02.10.2008 р., оформлене протоколом № 243 від 02.10.2008 р. про нарахування ВАТ “Аверс” за актом порушення № 0002312 від 10.09.2008 р. 1/2 від обсягів спожитої електроенергії за період з березня 2008 року до дня складання акту. Визнано недійсним рішення АЕК “Київенерго” від 02.10.2008 р., оформлене протоколом № 244 від 02.10.2008 р. про нарахування ВАТ “Аверс” за актом порушення № 0002311 від 10.09.2008 р. 1/3 від обсягів спожитої електроенергії за період з березня 2008 року до дня складання акту. В іншій частині позову відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції застосував положення п.п. 6.40, 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (далі - Правила) і мотивував його тим, що позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень АЕК "Київенерго" щодо донарахування позивачу плати за спожиту електроенергію за порушення вимог Правил відповідають вимогам закону.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2009 р. (судді: Григорович О.М., Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) рішення господарського суду м. Києва від 18.12.2008 р. у даній справі залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив судові рішення у даній справі скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та припинити провадження у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зробив висновок, з яким погодився і апеляційний господарський суд, про те, що рішення комісії АЕК "Київенерго", прийняті за результатами розгляду актів № 0002311 від 10.09.2008 р., № 0002312 від 10.09.2008 р. про порушення Правил користування електричною енергією та протоколи, яким вони оформлені, є актами ненормативного характеру і мають обов'язковий характер для споживача щодо сплати вартості недорахованої електричної енергії.
Проте, з такими висновками погодитись не можна, виходячи з наступного.
За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст. 16 ЦК України. Одним із таких способів, як указано у п. 10 ч. 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено ст. 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.
Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Оскаржені рішення комісії АЕК "Київенерго" та протоколи, якими вони оформлені за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носять характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.
Оскаржені акти можуть бути використані в якості доказу у разі звернення з позовом до суду відповідачем і підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.
За таких обставин, спори про визнання недійсними рішень комісії, прийнятих за результатами розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією не підлягають вирішенню в господарських судах України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 року у справі № 3/576н.
Враховуючи викладене, постановлені у справі судові акти в частині визнання недійсними рішень комісії АЕК "Київенерго" підлягають скасуванню, а провадження у справі в цій частині припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
В іншій частині судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства.
Зокрема, суд першої інстанції відмітив, що в силу ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Тобто вимога, з якою позивач звертається до суду, повинна кореспондуватися з наведеними підставами звернення до суду, тобто носити характер захисту порушених прав.
Доведення факту порушення прав, відповідно до ст.33 ГПК України, покладається на позивача. Вважаючи свої права порушеними та обираючи спосіб їх захисту, позивач визначає особу відповідача, до якої спрямовані вимоги. Тобто, звернення до суду має на меті захист порушеного права.
Вимога заборонити відповідачу вчиняти дії, спрямовані на припинення повністю або частково постачання позивачу електричної енергії у зв'язку з несплатою позивачем за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до оспорюваних в судовому порядку актів про порушення є вимогою не вчиняти дії в майбутньому.
Оскільки відсутні правові підстави вважати порушеними на момент звернення до суду права позивача, не пов'язані з виконанням рішень відповідача, суд правомірно відмовив у задоволенні позову в цій частині.
За таких обставин, суд касаційної інстанції залишає в силі рішення та постанову судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про заборону відповідачу припиняти постачання електричної енергії.
Керуючись ст.ст. 80, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 18.12.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2009 року у справі №6/462 в частині позовних вимог про заборону припинення постачання електричної енергії залишити без змін.
В решті рішення господарського суду м. Києва від 18.12.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2009 року у справі №6/462 скасувати, в цій частині провадження у справі припинити.
Головуючий
С. Мирошниченко
Судді
О. Кот
М. Малетич