Іменем України
19.05.09 Справа №16/39-пд-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
, Шевченко Т. М.
при секретарі Савченко Ю.В.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Гладков В.В., довіреність № 302 від 23.03.09;
від третьої особи: Гладков В.В., довіреність № 14 від 14.01.09,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи і апеляційну скаргу Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м. Херсон,
на рішення господарського суду Херсонської області від 05.03.2009р. у справі № 16/39-ПД-09
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Незалежна телекомпанія «Норма - 4», м. Херсон,
до відповідача: Херсонської міської ради, м. Херсон,
третя особа: Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м. Херсон,
про визнання частково недійсним договору оренди нежитлового приміщення та продовження дії договору оренди,
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 879 від 19.05.2009р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий - Антонік С.Г., судді: Мойсеєнко Т.В., Шевченко Т.М., яка прийняла справу до свого провадження.
За заявою представника відповідача та третьої особи розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за його згодою у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.03.2009р. у справі № 16/39-пд-09 (суддя Немченко Л.М.) позов задоволено. Визнано недійсним п.11.5 та п.11.9 договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 625 від 29.08.2007р., укладеного між управлінням комунальної власності та ТОВ «Мале підприємство «Незалежна телекомпанія «Норма-4». Встановлено продовженим договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 625 від 29.08.2007р., укладеного між управлінням комунальної власності та ТОВ «Мале підприємство «Незалежна телекомпанія «Норма-4» до 29.08.2009р.
Рішення суду мотивовано тим, що спірні пункти договору оренди суперечать іншим пунктам договору та ст.26 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», ст.ст.167, 651, 764 ЦК України. Щодо встановлення договору продовженим суд зазначив, що після закінчення дії договору від 29.08.08р. жодна із сторін не звернулася до другої сторони з пропозицією щодо припинення договірних правовідносин, позивач до цього часу користується орендованим майном, отже, договір є продовженим на підставі ст. 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» та ст. 764 ЦК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, Управління комунальної власності Херсонської міської ради звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що суд першої інстанції надав перевагу при вирішенні спору доказам позивача, спір про продовження договору оренди від 29.08.08р. взагалі відсутній. Вважає, що спірні пункти договору не суперечать законодавству, а навпаки, передбачені ст. 651, 773, 782, 783 ЦК України.
У судовому засіданні 19.05.2009р. представник відповідача та третьої особи підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить рішення суду першої інстанції скасувати.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Незалежна телекомпанія «Норма - 4» свого представника у судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, надіслало до суду відзив, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечило, обґрунтовуючи це тим, що пунктом 11.5 договору оренди передбачена можливість односторонньої відмови орендодавця від договору, що є порушенням чинного законодавства і прав орендаря. Зазначає, що п.11.9 вказаного договору суперечить вимогам ст. 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна». Крім того, вказує на продовження дії договору оренди у зв'язку з відсутністю заяв сторін про припинення договірних відносин. Просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами без присутності представника позивача.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, Запорізький апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення - частковому скасуванню у зв'язку з наступним.
Як встановлено матеріалами справи, 29.08.2007р. між Управлінням комунальної власності (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Незалежна телекомпанія «Норма-4» (орендар) було укладено договір оренди комунального майна міської територіальної громади №625, відповідно до якого орендодавець передав у строкове платне користування нежилі приміщення цокольного поверху будинку №16 по вул. Покришена, загальною площею 35,4кв.м, що знаходяться на балансі управління житлового господарства.
Відповідно до п. 11.1 Договору він діє до 29.08.2008р.
Зміна або розірвання цього договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця (п.11.2 договору).
Пунктом 11.4 Договору передбачено, що договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу орендодавця договір оренди може бути достроково розірваний з підстав: орендар використовує об'єкт оренди не за призначенням, передачі орендованого майна в суборенду, орендар не приступив до проведення капітального ремонту в строки, встановлені договором оренди, невнесення орендної плати протягом 3 місяців поспіль.
Також договором встановлено (п.11.5), що у разі відмови орендодавця від договору оренди, він є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.
Орендар, який бажає продовжити термін користування об'єктом оренди, зобов'язаний письмово повідомити про це орендодавця за 60 календарних днів до закінчення строку договору оренди, в іншому випадку договір пролонгований не буде (п.11.9 договору).
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Херсонської області щодо визнання недійсними пунктів 11.5 та 11.9 договору оренди з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з ч.1, 3 ст.26 якого одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Аналогічна норма також закріплена в ч. 1, 3 ст. 291 ГК України.
Таким чином, у зв'язку з тим, що пунктом 11.5 договору оренди передбачена одностороння відмова орендодавця від договору то він суперечить вказаним нормам законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічна норма міститься у ст.764 ЦК України.
З огляду на зазначене, умова договору, визначена у спірному п. 11.9 договору, суперечить зазначеним нормам законодавства, оскільки в супереч вимог закону зобов'язує позивача за 60 днів до закінчення договору письмово повідомити про бажання продовжити договір і встановлює наслідки неповідомлення - не пролонгація договору.
Статтею 271 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
За таких підстав колегія суддів вважає, що в частині визнання недійсними п.11.5. та п. 11.9 договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 625 від 29.08.2007р. господарський суд Херсонської області вірно застосував норми матеріального і процесуального права та дійшов правильного обґрунтованого висновку.
Щодо встановлення продовженим спірного договору оренди колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст..2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Стаття 20 ГК України, ст. 16 ЦК України закріплюють, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним зі способів захисту цивільного права та інтересу є визнання недійсними угод з підстав, передбачених законом.
Отже, аналізуючи наведені вище норми права, колегія суддів відзначає, що позивачем у справі є особа, яка звертається до господарського суду з метою захисту порушеного або оспорюваного права та інтересу.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою -посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
У позовній заяві позивач просить суд встановити продовженим договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 625 від 29.08.2007р., укладеного між управлінням комунальної власності та ТОВ «Мале підприємство «Незалежна телекомпанія «Норма-4» до 29.08.2009р.
Тобто в даному випадку, позивач фактично звертається до суду з вимогою про встановлення певного факту, а саме факту продовження строку оренди та відповідно продовження відносин з оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Херсон, вул.. Покришена, 16, що виникли в силу факту укладення договору №625 від 29.08.07р.. оренди об'єктів нерухомості.
Вимога про визнання договору продовженим не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належать повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності фактів, що мають юридичне значення, на відміну від місцевих загальних судів, які розглядають справи за заявами про встановлення наявності чи відсутності фактів, що мають юридичне значення, в окремому провадженні.
Факт, що має юридичне значення, може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.
Такий висновок не суперечить положенням Конституції України, зокрема щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі.
Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Так, із змісту ст.12 ГПК України вбачається, що господарським судам підвідомчі саме справи у спорах, невичерпний перелік яких, наведений вказаною нормою, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції та справи про банкрутство.
Отже, господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право. Так, наприклад, у випадку порушення права позивача користуватись орендованим приміщенням, він має право подати позов про усунення перешкод у користуванні приміщенням; може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця (ч.2 ст.28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.396 ЦК України. Під час вирішення відповідних спорів, зокрема, зазначених, суд має встановити наявність чи відсутність відповідних правомочностей - володіти та користуватись спірним приміщенням у відповідний період, а, отже, і з'ясувати чи має місце факт продовження строку дії договору і встановити чи діяв він у відповідний період.
З огляду на наведені обставини справи та норми законодавства України колегія судів дійшла висновку, що у цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п.1.ч.1 ст.80 ГПК України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м. Херсон, підлягає частковому задоволенню. Рішення господарського суду Херсонської області від 05.03.2009р. у справі № 16/39-пд-09 підлягає частковому скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.3 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м.Херсон, задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від 05.03.2009р. у справі №16/39-пд-09 скасувати частково. Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсними п. 11.5 та п. 11.9 договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 625 від 29.08.2007р., укладеного між управлінням комунальної власності та ТОВ «Мале підприємство «Незалежна телекомпанія «Норма-4».
В частині встановлення продовженим договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 625 від 29.08.07р., укладеного між управлінням комунальної власності та ТОВ «Мале підприємство «Незалежна телекомпанія «Норма-4», провадження у справі припинити.
Шевченко Т. М.