26 травня 2009 р.
№ 02-02/739
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
ВАТ "Племзавод "Тростянець"
на постанову
від 02.02.09 Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 02-02/739 господарського суду Чернігівської області
за позовом
ВАТ "Племзавод "Тростянець"
до
приватного підприємства "Даймлер"
про
визнання договору купівлі-продажу недійсним
У справі взяли участь представники сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10.12.08 (суддя Мурашко І. Г.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.09 (колегія суддів у складі Григоровича О.М., Гольцової Л.А., Рябухи В.І.), зустрічну позовну заяву від 02.12.08 повернуто позивачу - ВАТ "Племзавод "Тростянець".
Позивач у поданій касаційній скарзі просить прийняті судові акти скасувати посилаючись на порушення судами норм процесуального права, а саме ст.ст.60,63,101,103 ГПК України. Скаржник вважає, що прийняті судові акти не дають йому можливість реалізувати своє право на подання зустрічного позову для розгляду його з первісним, оскільки суд першої інстанції відмовив йому у прийнятті зустрічного позову. Підставами такої відмови в ухвалі вказано відсутність необхідних додатків, зокрема документів, що засвідчують повноваження особи, яка підписала позов, доказів, що підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, доказів надсилання відповідачеві копій зустрічного позову та доданих до неї документів.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанції було встановлено наступне.
У грудні 2008 року до господарського суду Чернігівської області ВАТ "Племзавод "Тростянець" було подано зустрічну позовну заяву №417 від 02.12.08 для її розгляду разом з первісним позовом по справі 10/186 господарського суду Чернігівської області. У зустрічному позові вказано, що додатками до нього є довіреність представника, докази про сплату державного мита, докази про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення, докази направлення стороні копії зустрічного позов та додатків. Проте у матеріалах справи міститься акт канцелярії суду від 08.12.08 (а.с. 2), в якому вказано про відсутність у поштовому відправленні, яке надійшло від ВАТ "Племзавод "Тростянець" жодного документу, вказаного в додатку.
Київський апеляційний господарський суд обґрунтував правомірність відмови суду попередньої інстанції у прийнятті зустрічного позову тим, що дати, зазначені на копіях квитанцій та чеці (а.с.12-14), підтверджують, що сплата державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а також надіслання копії позову іншій стороні відбулося 15.12.08, тобто після винесення господарським судом Чернігівської області ухвали про повернення позовної заяви.
Відповідно до ст.60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Стаття 57 ГПК України у пунктах 2, 3, 31 визначає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують зокрема відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до п. 2, 3, 31 ч. 1 ст. 57 ГПК України позивач до позовної заяви повинен додати документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно зі ст. 61 ГПК України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею. Перевіривши відповідність поданої заяви вимогам закону, він або відмовляє в прийнятті позовної заяви (ст. 62), або повертає її без розгляду (ст. 63), або приймає до провадження.
Отже, статтею 63 ГПК України визначені імперативні вимоги до позовної заяви, недотримання яких тягне за собою її повернення. Подаючи зустрічний позов ВАТ "Племзавод "Тростянець" порушив пункти 1, 4, 6, 10 ч. 1 цієї статті, про що викладено в ухвалі та постанові судів попередніх інстанцій.
Зауваження скаржника про відсутність у нього коштів для сплати необхідних витрат, пов'язаних з розглядом справи, колегією суддів до уваги не приймаються оскільки про них не могло бути відомо судді господарського суду Чернігівської області при винесенні оскаржуваної ухвали, а крім того ГПК України не передбачає подання позовної заяви з відстрочкою виконання вимог, визначених ст. 63 ГПК України.
Те, що ВАТ "Племзавод "Тростянець" вчасно не додав необхідних документів до зустрічної позовної заяви, свідчить про те, що ним не було дотримано правил подачі зустрічного позову зазначених в ст. 60 ГПК України. Це свідчить про те, що судом першої інстанції було підставно повернено зустрічну позовну заяву без розгляду, а судом апеляційної інстанції - залишено апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене, підстави для скасування чи зміни актів судів попередніх інстанцій відсутні.
Проте колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу ВАТ "Племзавод "Тростянець" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Чернігівської області від 10.12.08 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.09 у справі №02-02/739 - без змін.
Головуючий , суддя В. Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун