Запорізької області
21.05.09 Справа № 7/132/09
Суддя Кутищева Н.С.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток”, м. Донецьк
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “АВТО-СКІФ-ТРАНС”, м.Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Позивача Остапенко С.Л., дов. б/н від 24.12.2008р.
Відповідач не з'явився.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 139709грн.88коп. заборгованості за договором № 64/07 від 04.04.2007р., яка складається з 53240грн. 42 коп. боргу, 2199 грн. 44 коп. пені, 274 грн. 93 коп. 3% річних.
Позивач обґрунтував свої вимоги попереднім договором № 64/07 від 04.04.2007р., ст. ст. 20, 193, 229 ГК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України.
Ухвалою суду від 25.03.2009р. позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначеного на 22.04.2009р. Судове засідання відкладалось до 21.05.2009р.
Ухвала суду від 25.03.2009р. була направлена на адреси сторін в установлений законом строк, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталась, що свідчить про належне і вчасне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду спору.
Представник відповідача в судове засідання 22.04.2009р. не з'явився. 22.04.2009р. від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання в зв'язку з відрядженням директора. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не звертався до нього, на вимогу суду, для проведення звірки взаєморозрахунків сторін.
Сторони по справі № 7/132/09 є юридичними особами, згідно зі ст.28 ГПК України керівник підприємства зобов'язані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу
У відповідності із ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
В продовжене 21.05.2009р. представник відповідача повторно не з'явився без поважних причин.
Клопотання відповідача судом відхилене в зв'язку з його недоцільністю, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення. Крім того, законодавець не наділяє сторону по справі встановлювати пріоритетність судових засідань, директор товариства відповідача повинен був вирішити питання явки в судове засідання компетентного представника.
Враховуючи вищевикладене, спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
Судовий процес завершено оголошенням рішення суду в повному об'ємі.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
04 квітня 2007 року між ТОВ «УТН-Восток»(далі позивач) та ТОВ «АВТО-СКІФ-ТРАНС»(далі відповідач) був укладений договір №64/07 (далі - договір) про купівлю-продаж пального та його відпуску за електронною карткою (далі - товар).
У відповідності з п. 1.1 договору позивач зобов'язаний передати певну кількість пального у власність відповідача, а останній зобов'язується прийняти пальне та сплатити за нього грошову суму на умовах договору.
На виконання умов договору позивачем було здійснено відпуск товару відповідачу на загальну суму 714955, 93 грн., що підтверджується видатковими накладеними, що перелічені позивачем в позовній заяві (копії долучені до матеріалів справи).
Відповідно до п. 4.3 договору остаточний розрахунок за отриманий товар покупцем здійснюється протягом 10 календарних днів місяця, що йде наступним за розрахунком.
Відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання, сплатив за отриманий товар лише 661715, 51 грн.
Заборгованість за договором складає 53240, 42 грн.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів повернення грошових коштів в повному об'ємі відповідач суду не надав.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 04.04.2007р. складає 53240грн. 42коп., підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню, підтверджуються сторонами в акті звірки взаєморозрахунків сторін
Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.
Відповідно до п. 10.1 договору, в разі несвоєчасної сплати або несплати вартості пального, у відповідності до п. 4.1., 4.2, 8.3, 8.4 договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несвоєчасної або несплаченої суми, що зазначена у відповідних рахунках, або від суми заборгованості, що встановлюється на підставі видаткових документах або у чеків терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання товару з АЗС, у відповідності до п 4.3 договору, за кожен день несвоєчасної сплати або несплати.
Позивачем пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 2199 гр. 44коп
Згідно проведеного судом, в судовому засіданні перерахунку пред'явленої до стягнення суми пені, суд встановив, що сума пені, яка підлягає стягненню складає 2129грн. 62 коп.
В решті пред'явленої до стягнення суми пені слід відмовити, як пред'явленій необґрунтовано.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем пред'явлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 274 грн. 93 коп.
Також при перевірці вірності нарахування 3 % річних, судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню складає 266 грн. 20 коп.
В решті заявленої до стягнення суми 3% річних слід відмовити, як пред'явленій необґрунтовано.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.
На повернення з Державного бюджету зайве сплаченого державного мита в розмірі 8 грн. 85 коп. видати довідку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток”.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230-231 ГК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТО-СКІФ-ТРАНС”, юридична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12 (р/р 26005976712811 в філії ЗАТ “Перший Український Міжнародний Банк” м. Запоріжжя, МФО 313623, ЄДРПОУ 3456433, ІПН 345643308297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток”, юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86-а, фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4, (р/р 26004310029901 в ЗФ АКБ “Південний”, МФО 313753, ЄДРПОУ 32183378, ІПН 321833705610) 53240 грн. 42 коп. боргу, 266грн. 20 коп. суми 3% річних, 2129 грн. 62 коп. пені, 556 грн. 36 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Видати довідку на повернення з Державного бюджету зайве сплаченого державного мита в розмірі 8 грн. 85 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток” юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86-а, фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4, (р/р 26004310029901 в ЗФ АКБ “Південний”, МФО 313753, ЄДРПОУ 32183378, ІПН 321833705610) .
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток”, м. Донецьк
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “АВТО-СКІФ-ТРАНС”, м.Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Позивача Остапенко С.Л., дов. б/н від 24.12.2008р.
Відповідач не з'явився.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 139709грн.88коп. заборгованості за договором № 64/07 від 04.04.2007р., яка складається з 53240грн. 42 коп. боргу, 2199 грн. 44 коп. пені, 274 грн. 93 коп. 3% річних.
Позивач обґрунтував свої вимоги попереднім договором № 64/07 від 04.04.2007р., ст. ст. 20, 193, 229 ГК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України.
Ухвалою суду від 25.03.2009р. позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначеного на 22.04.2009р. Судове засідання відкладалось до 21.05.2009р.
Ухвала суду від 25.03.2009р. була направлена на адреси сторін в установлений законом строк, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталась, що свідчить про належне і вчасне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду спору.
Представник відповідача в судове засідання 22.04.2009р. не з'явився. 22.04.2009р. від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання в зв'язку з відрядженням директора. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не звертався до нього, на вимогу суду, для проведення звірки взаєморозрахунків сторін.
Сторони по справі № 7/132/09 є юридичними особами, згідно зі ст.28 ГПК України керівник підприємства зобов'язані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу
У відповідності із ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
В продовжене 21.05.2009р. представник відповідача повторно не з'явився без поважних причин.
Клопотання відповідача судом відхилене в зв'язку з його недоцільністю, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення. Крім того, законодавець не наділяє сторону по справі встановлювати пріоритетність судових засідань, директор товариства відповідача повинен був вирішити питання явки в судове засідання компетентного представника.
Враховуючи вищевикладене, спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
Судовий процес завершено оголошенням рішення суду в повному об'ємі.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
04 квітня 2007 року між ТОВ «УТН-Восток»(далі позивач) та ТОВ «АВТО-СКІФ-ТРАНС»(далі відповідач) був укладений договір №64/07 (далі - договір) про купівлю-продаж пального та його відпуску за електронною карткою (далі - товар).
У відповідності з п. 1.1 договору позивач зобов'язаний передати певну кількість пального у власність відповідача, а останній зобов'язується прийняти пальне та сплатити за нього грошову суму на умовах договору.
На виконання умов договору позивачем було здійснено відпуск товару відповідачу на загальну суму 714955, 93 грн., що підтверджується видатковими накладеними, що перелічені позивачем в позовній заяві (копії долучені до матеріалів справи).
Відповідно до п. 4.3 договору остаточний розрахунок за отриманий товар покупцем здійснюється протягом 10 календарних днів місяця, що йде наступним за розрахунком.
Відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання, сплатив за отриманий товар лише 661715, 51 грн.
Заборгованість за договором складає 53240, 42 грн.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів повернення грошових коштів в повному об'ємі відповідач суду не надав.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 04.04.2007р. складає 53240грн. 42коп., підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню, підтверджуються сторонами в акті звірки взаєморозрахунків сторін
Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.
Відповідно до п. 10.1 договору, в разі несвоєчасної сплати або несплати вартості пального, у відповідності до п. 4.1., 4.2, 8.3, 8.4 договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несвоєчасної або несплаченої суми, що зазначена у відповідних рахунках, або від суми заборгованості, що встановлюється на підставі видаткових документах або у чеків терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання товару з АЗС, у відповідності до п 4.3 договору, за кожен день несвоєчасної сплати або несплати.
Позивачем пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 2199 гр. 44коп
Згідно проведеного судом, в судовому засіданні перерахунку пред'явленої до стягнення суми пені, суд встановив, що сума пені, яка підлягає стягненню складає 2129грн. 62 коп.
В решті пред'явленої до стягнення суми пені слід відмовити, як пред'явленій необґрунтовано.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем пред'явлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 274 грн. 93 коп.
Також при перевірці вірності нарахування 3 % річних, судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню складає 266 грн. 20 коп.
В решті заявленої до стягнення суми 3% річних слід відмовити, як пред'явленій необґрунтовано.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.
На повернення з Державного бюджету зайве сплаченого державного мита в розмірі 8 грн. 85 коп. видати довідку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток”.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230-231 ГК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТО-СКІФ-ТРАНС”, юридична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12 (р/р 26005976712811 в філії ЗАТ “Перший Український Міжнародний Банк” м. Запоріжжя, МФО 313623, ЄДРПОУ 3456433, ІПН 345643308297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток”, юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86-а, фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4, (р/р 26004310029901 в ЗФ АКБ “Південний”, МФО 313753, ЄДРПОУ 32183378, ІПН 321833705610) 53240 грн. 42 коп. боргу, 266грн. 20 коп. суми 3% річних, 2129 грн. 62 коп. пені, 556 грн. 36 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Видати довідку на повернення з Державного бюджету зайве сплаченого державного мита в розмірі 8 грн. 85 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УТН-Восток” юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86-а, фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4, (р/р 26004310029901 в ЗФ АКБ “Південний”, МФО 313753, ЄДРПОУ 32183378, ІПН 321833705610) .
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева