Рішення від 22.05.2009 по справі 4/134/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.09 Справа № 4/134/09

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3)

До відповідача Приватного підприємства “Антіс”, (69084, м. Запоріжжя, вул. Базова, 3)

Про стягнення 100 005,67 грн. основного боргу за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК140308/2 від 14.03.2008 р., 9 600,54 грн. пені, 30 001,70 грн. штрафу, 1 200,06 грн. річних відсотків, 8 000,43 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 33 820,31 грн. індексації ціни товару

Суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

від позивача: Ковальова Э.Г., довіреність № 17 від 24.02.2009 р.

від відповідача: не з'явився

Заявлені позовні вимоги про стягнення 100 005,67 грн. основного боргу за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК140308/2 від 14.03.2008 р., 9 600,54 грн. пені, 30 001,70 грн. штрафу, 1 200,06 грн. річних відсотків, 8 000,43 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 33 820,31 грн. індексації ціни товару

Ухвалою суду від 24.03.2009 р. порушено провадження у справі № 4/134/09, судове засідання призначено на 28.04.2009 р.

В судовому засіданні 28.04.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 22.05.2009р.

У судовому засіданні 22.05.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.04.2009р. суду пояснив, що ним не було отримано копії позовної заяви з додатками. У зв'язку з чим відповідачу в судовому засіданні було надано копію позовної заяви № 35/09-юр від 20.03.2009р., про що свідчить розписка про отримання від 28.04.2009р., яка підписана представником відповідача Уткіним О.Є., довіреність ВМС № 377088 від 14.04.2009р. (копія в матеріалах справи). Суд зобов'язав відповідача надати в наступне судове засідання письмовий відзив на позовну заяву, нормативне і документальне обґрунтування заперечень на позов.

В судове засідання 22.05.2009р. представник відповідача не прибув, вимоги суду не виконав.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка сторін чи їх представників в судове засідання не звільняє від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вирішив розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві № 35/09-юр від 20.03.2009р., обґрунтовує їх ст. 173, 193, 199, 230 ГК України, ст. 509, 525, 526, 549, 625 ЦК України, суду пояснив наступне. 14.03.2008р. між ТОВ “Корпорація” Агросинтез” та приватним підприємством “Антіс” в особі директора Хулахсиза Юрія Антоновича укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК140308/2. Відповідно до умов Договору позивач (постачальник за договором) зобов'язався передати у власність відповідача (покупець за договором) товар (гібридне насіння соняшнику), відомості про який зазначено у п. 1.2 Договору, а саме: “Дніпр”, “Косово”, “Днестр”, на загальну суму 100 000,00 грн. Позивач зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі про що свідчить видаткова накладна № А-00000135 від 18 березня 2008 року та довіреність відповідача на отримання ТМЦ серія ЯОБ № 295026 від 14 березня 2008 року. Згідно із п. 2.4. Договору вартість Договору складається із ціни товару та суми процентів за користування товарним кредитом і становить 100 005,67 грн. Проте, відповідач зобов'язання за Договором не виконав, в зв'язку з чим, станом на 20.03.2009р., за відповідачем рахується заборгованість з основного боргу в сумі 100005,67грн. Згідно із п. 2.6. Договору, вартість товару, яку покупець сплачує постачальнику, визначена на день підписання Договору, тому у випадку якщо на дату платежу курс Євро збільшиться більш ніж на 2 % від курсу на дату укладення Договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику проіндексовану суму відповідного платежу. Проіндексована сума платежу визначається як (А1/А0)*СП, де А1 - офіційний курс ЄВРО на дату платежу, А0 - курс ЄВРО на дату укладення Договору, СП - сума платежу; СПС -проіндексована сума платежу. Сума індексації ціни товару по Договору складає 33 820,31 грн. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь позивача 100 005,67 грн. основного боргу за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК140308/2 від 14.03.2008 р., 9 600,54 грн. пені, 30 001,70 грн. штрафу, 1 200,06 грн. річних відсотків, 8 000,43 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 33 820,31 грн. індексації ціни товару.

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що 14 березная 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація” Агросинтез” (надалі позивач) та приватним підприємством “Антіс” (надалі - відповідач) укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК140308/2 (надалі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар відомості про який зазначено у п. 1.2 Договору, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість та проценти за користування товарним кредитом в сумі та на умовах передбачених Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору позивач зобов'язався передати відповідачу гібридне насіння соняшнику, а саме: “Дніпр”, “Косово”, “Днестр”, на загальну суму 100 000,00 грн.

Згідно із п. 4.1. Договору позивач зобов'язався передати товар відповідачу не пізніше 31.02.2008р.

п. 2.1. Договору передбачено, що позивач надає товарний кредит в розмірі вартості отриманого та неоплаченого відповідачем Товару на період: з дати отримання Товару відповідачем (але не раніше 01.04.2008 р.) до 25.10.2008 р.

Згідно з п. 2.2. Договору за користування товарним кредитом відповідач сплачує позивачу проценти у розмірі 0,1 % річних від вартості отриманого і неоплаченого товару за кожен день користування товарним кредитом.

Відповідно до п. 2.4. Договору вартість Договору складає ціна Товару (п. 1.2. Договору) та суми відсотків за користування товарним кредитом -(Додаток №1 до Договору /копія в матеріалах справи/).

Згідно з п. 3.1. Договору умови поставки та місце передачі Товару: EXW (франко-склад Постачальника) (м. Запоріжжя, вул.. Виборзька, 12).

п. 4.1. Договору передбачено, що позивач зобов'язався повністю передати відповідачу Товар не пізніше 31.03.2008р.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч. 1 ст. 694 ЦК України).

На виконання Договору позивач відвантажив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № А-00000135 від 18 березня 2008 року та довіреністю відповідача на отримання ТМЦ серія ЯОБ № 295026 від 14 березня 2008 року (копії в матеріалах справи).

Відповідач в свою чергу зобов'язання за Договором не виконав, у зв'язку з чим, станом на 20.03.2009р. за відповідачем рахується заборгованість по Договору, з урахуванням п. 2.4. Договору, в сумі 100005,67грн.

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 100005,67грн. відповідач суду не надав.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків від 20.03.2009р., який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, відповідно до якого, станом на 20.03.2009р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 100005,67грн. (копія в матеріалах справи).

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 100005,67грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 33820,31грн. індексації ціни товару.

Пунктом 2.6. Договору передбачено, що вартість товару, яку покупець сплачує постачальнику, визначена на день підписання Договору, тому у випадку якщо на дату платежу курс Євро збільшиться більш ніж на 2 % від курсу на дату укладення Договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику проіндексовану суму відповідного платежу. Проіндексована сума платежу визначається як (А1/А0)*СП, де А1 - офіційний курс ЄВРО на дату платежу, А0 - курс ЄВРО на дату укладення Договору, СП - сума платежу; СПС -проіндексована сума платежу.

Згідно розрахунку позивача сума індексації ціни товару складає 33820,31грн.

Судом встановлено, що вимоги про стягнення індексації ціни товару є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені та штрафу позивач обґрунтовує п. 5.3.1 Договору, відповідно до якого за порушення строку оплати за Договором відповідач оплачує позивачу пеню у розмірі 0,25 %, але не більше розміру, передбаченого законодавством, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також додаткового штрафу у розмірі 30% вартості Договору за кожний факт порушення строку платежу.

Відповідно до розрахунків позивача сума пені за період часу з 26.10.2008р. по 20.03.2008р. складає 9600,54 грн. та штрафу 30001,70 грн.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений, отже вимоги в частині стягнення пені та штрафу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних, яка складає за період з 26.10.2008 по 20.03.2008р. 1200,06грн. та витрат від інфляції за період з листопада 2008р. по лютий 2009р. в сумі 8000,43грн.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3% річних та витрат від інфляції, встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Антіс”, (69084, м. Запоріжжя, вул. Базова, 3, п/р № 26003000075001 в філії ВАТ КБ “Надра” ЗРУ м. Запоріжжя, МФО 313968, код ЄДРПОУ 32937368) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез”, (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, п/р № 26008976712744 в Запорізькій філії “Перший український міжнародний банк”, МФО 313623, код ЄДРПОУ 30345439) 100005(сто тисяч п'ять) грн. 67 коп. основного боргу; 33820(тридцять три тисячі вісімсот двадцять)грн. 31 коп. індексації ціни товару; 30001(тридцять тисяч одна) грн. 70 коп. -штрафу; 1200(одна тисяча двісті) грн. 06коп. 3% річних; 8000(вісім тисяч)грн. 43 коп. інфляційних витрат; 1826(одна тисяча вісімсот двадцять шість)грн. 28коп. державного мита, 118(сто вісімнадцять)грн. 00коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.05.2009р.

Суддя Н.Г. Зінченко.

Попередній документ
3731217
Наступний документ
3731219
Інформація про рішення:
№ рішення: 3731218
№ справи: 4/134/09
Дата рішення: 22.05.2009
Дата публікації: 02.06.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію