19 травня 2009 р.
№ 6-15/221-06-6119
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представників сторін Л. Жорової (дов. від 26.12.08), І. Ельчібекяна (дов. від 4.01.09), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” і відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” на рішення господарського суду Одеської області від 24 грудня 2008 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 січня 2009 року у справі № 6-15/221-06-6119 за позовом дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз”, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Газінвест” і товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “УкрСпецБудСервіс”, про стягнення 2 558 012 грн. 42 коп. та за зустрічним позовом про стягнення 1 046 407 грн. 26 коп.,
У червні 2006 року дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” про стягнення 2 558 012 грн. 42 коп. боргу та штрафних санкцій з підстав неналежного виконання зобов'язання.
Відповідач позов не визнав стверджуючи, що виконав зобов'язання в частині сплати ціни газу шляхом здійснення розрахунків відповідно до умов договорів доручення та поруки і подав зустрічний позов про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, який дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” не визнала.
Ухвалою від 14 серпня 2006 року господарський суд залучив до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Газінвест” і товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “УкрСпецБудСервіс”.
Справа неодноразово розглядалась господарськими судами і рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2008 року (суддя О. Демешин), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 січня 2009 року, у задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовлено з мотивів безпідставності та недоведеності.
Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” просить рішення та постанову в даній справі скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 230, 231, 235 Господарського кодексу України, статей 526, 528, 556, 599, 625 Цивільного кодексу України, а також статей 42, 47 і 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” також просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 1000 і 1212 Цивільного кодексу України, статей 33-37 Господарського процесуального кодексу України та задовольнити зустрічний позов.
Колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.
Господарськими судами встановлено, що дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” 30 грудня 2003 року уклали договір за № 06/03-3286-ТЕ-23 та додаткові угоди від 15 квітня і 18 травня 2004 року, на умовах яких у 2004 року було поставлено 492 984, 697 тис.м3 природного газу на загальну суму 94 161 687 грн. 90 коп.
У зв'язку з неналежним виконанням акціонерним товариством умов договору поставки, дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” уклала з товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Газінвест” договір доручення від 29 жовтня 2004 року № 14/04-1107 та додаткову угоду до нього від 15 листопада 2004 року № 1 щодо погашення акціонерним товариством дебіторської заборгованості в розмірі 1 000 000 грн.
Згідно пунктів 2.1.1 і 2.1.2 цього договору повірений зобов'язався виконати доручення шляхом стягнення з боржника суми боргу грошовими коштами та передати їх довірителю протягом трьох днів з моменту отримання.
На виконання доручення, повірений уклав з товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “УкрСпецБудСервіс” та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” договір поручительства від 15 листопада 2004 року і в цей же день товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Газінвест” та товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “УкрСпецБудСервіс” склали акт, відповідно до якого поручитель виконав зобов'язання відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” перед дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” за договором від 30 грудня 2003 року на постачання природного газу.
Платіжним дорученням від 16 листопада 2004 року № 12229 відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “УкрСпецБудСервіс” 1 000 000 грн.
Листом від 22 березня 2005 року дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” повідомила відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” про не затвердження звіту повіреного, оскільки вважає дії останнього стосовно стягнення дебіторської заборгованості такими, що не відповідають умовам договору доручення та додаткової угоди до нього, а отже про борг товариства в розмірі 3 579 639 грн. 27 коп.
За таких обставин господарські суди дійшли висновків про виконання відкритим акціонерним товариством “Одесагаз” зобов'язання в частині сплати ціни газу, а факт не прийняття дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” виконання від повіреного не впливає на стан розрахунків з відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” і обґрунтовано відмовили в задоволенні первісного позову.
За правилом статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно.
Не набуття дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” грошових коштів у розмірі 1 000 000 грн. свідчить про відсутність обов'язку цієї особи повернути відкритому акціонерному товариству “Одесагаз” грошові кошти в контексті зустрічного позову як способу захисту від первісного позову.
Окрім того, вимога зустрічного позову про повернення грошових коштів, які становлять різницю між сумою, на яку був поставлений газ та одержаною позивачем сумою, не ґрунтується на статті 1212 Цивільного кодексу України, правила якої регулюють недоговорені відносини. Водночас відносини поставки у 2004 році природного газу внормовані сторонами договором від 30 грудня 2003 року № 06/03-3286-ТЕ-23 та додатковими угодами від 15 квітня і 18 травня 2004 року.
За таких обставин господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Одеської області від 24 грудня 2008 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 січня 2009 року у справі № 6-15/221-06-6119 залишити без змін, а касаційні скарги дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” і відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” без задоволення.
Головуючий, суддя
М. В. Кузьменко
Суддя
І. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій