Іменем України
15.05.09 Справа №22/250/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Хуторной В.М. , Шевченко Т. М.
при секретарі Савченко Ю.В.
за участю представників:
- позивача - Діденка Є.В., довіреність № 35/16 від 17.09.08,
- позивача - Севастьянова Р.Ю., довіреність № 35/01 від 12.01.09,
- відповідача - Перкіної В.Ф., довіреність № 21/04/09-1. від 21.04.09,
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2009р.
у справі № 22/250/08
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач», м. Запоріжжя
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Автотехсоюз», м.Запоріжжя
про стягнення коштів
Установив:
За рішенням господарського суду Запорізької області від 12.01.2009р. у справі № 22/250/08 (суддя Скиданова Ю.О.) позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 970,05грн. - 3% річних, 14.863,96грн. збитків від інфляції, 158,34грн. державного мита, 84,96грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 600грн. витрат на оплату послуг адвоката. Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач», м.Запоріжжя (позивач у справі), подав апеляційну скаргу та уточнення до неї, де просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача 1.975,18грн. - 3% річних та 16.955,68грн. - втрат від інфляції за прострочення виконання основного зобов'язання, 59,30грн. - 3% річних та 640,62грн. втрат від інфляції, нарахованих за прострочення оплати судових витрат, 228,79грн. державного мита, 118грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 2.500грн. витрат на послуги адвоката.
На думку заявника судове рішення є незаконними та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню. Посилається на те, що господарським судом неправомірно зменшена сума нарахованих інфляційних та річних за невиконання грошового зобов'язання, яке виникло з рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2007року у справі № 22/271/07.
У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги, що викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві вважає, що судом першої інстанції всебічно та повно розглянуто справу, перевірені розрахунки позивача та прийнято законне рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
У судовому засіданні 23.04.2009р. колегією суддів оголошено перерву з метою підготовки постанови у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2007р. ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач» звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення коштів з ВАТ «Автотехсоюз», за яким було порушено справу №22/271/07. За наслідками розгляду цієї справи 09.08.2007року господарським судом Запорізької області прийняте рішення (а.с.18-20), яким позов задоволений частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 92.654грн. основного боргу, 7.392,01грн. пені, 7.454,98грн. втрат від інфляції, 2.673грн. - 3% річних, 1.103,73грн. державного мита, 117,88грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5.000грн. витрат на послуги адвоката. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.11.2007року вказане рішення залишено без змін (а.с.21-24). 11.03.2008року виконавче провадження з примусового виконання наказу № 22/271/07, виданого 28.12.2007р. на виконання рішення про стягнення коштів з ВАТ «Автотехсоюз» закінчено у зв'язку із задоволенням вимог у повному обсязі (а.с.25). Тобто, відповідачем платіжними дорученнями за №309 від 03.03.2008р., №305 від 29.02.2008р. та №282 від 27.02.2008р. перераховано за належністю стягнуту за рішенням господарського суду суму у повному обсязі.
27.10.2008року ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач» звернувся з позовом до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ВАТ «Автотехсоюз» 19.469,17грн. - втрат від інфляції та 2.230,22грн. - 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання, також до стягнення заявлено 2.846,79грн., що складається з оплаченого державного мита, послуг адвоката та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги обґрунтовані статтею 625 Цивільного кодексу України та тим, що з моменту розрахунку інфляційних і річних (17.06.2007р.) у межах справи №22/271/07 до погашення основного зобов'язання через примусове виконання, сума інфляційних та річних нарахованих на основний борг збільшилася.
Як вже зазначено вище, господарським судом Запорізької області позов задоволено частково. Колегія суддів погоджується з цим висновком, однак вважає, що судом першої інстанції невірно визначені терміни нарахування стягуваних сум та їх розмір.
Так, матеріалами справи встановлено, що сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 92.654грн., а термін, до якого були нараховані річні проценти та інфляційні втрати при розгляді справи №22/271/07, припадає на 16.07.2007р.
Згідно з ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних та річних, розрахованих з 17.06.2007. до фактичного погашення суми основного боргу, є правомірними.
Здійснюючи перевірку правильності нарахування інфляційних та річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», колегією суддів встановлено, що розмір річних та інфляційних у межах даної справи з 17.06.2007р. з урахуванням суми основного боргу у розмірі 92.654грн. складає 16.950,61грн. (інфляційні) і 1.965,78грн. (річні). Розрахунок здійснювався з урахуванням оплати грошових коштів 27.02.2008р., 29.02.2008р. і 03.03.2008р. - дати погашення основного зобов'язання.
Господарським судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що сума основного боргу, на яку слід нараховувати інфляційні та річні, складає- 10.2781,98грн., тобто, суму, яку стягнуто рішенням у справі №22/271/07, без урахування судових витрат, а строк нарахування судом встановлений з 09.11.2007року, тобто, з дня набрання рішенням господарського суду законної сили.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки статтею 625 Цивільного кодексу України чітко встановлено, що інфляційні та річні нараховуються за весь час прострочення. Отже, вказаною статтею визначено, що нарахування річних та інфляційних здійснюється з моменту порушення до фактичного погашення грошового зобов'язання без урахування будь-яких умов. Тобто, у даному випадку наявність рішення господарського суду не може бути підставою для виникнення нового зобов'язання, а тому висновок суду про те, що річні та інфляційні слід нараховувати з моменту набрання рішенням законної сили, є хибним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення річних та інфляційних нарахованих на пеню та судові витрати, оскільки ці суми не можуть вважатись грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України. До того ж статтею 550 цього ж кодексу встановлено, що проценти на неустойку не нараховуються, що виключає їх нарахування на суму пені.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду про зменшення сум відшкодування позивачеві витрат на оплату послуг адвоката.
На думку колегії суддів заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспіврозмірним з сумою позовних вимог, а відтак, зменшення розміру господарським судом є правомірним. Також слід звернути увагу на те, що по суті основного грошового зобов'язання питання було вирішено при розгляді справи №22/271/07, а у даній справі ставиться питання лише про нарахування річних та інфляційних, тобто, сум, які передбачені чинним законодавством, розрахунок яких не потребує спеціальних знань та залучення для цього адвоката.
У даному випадку послуги адвоката слід розглядати, виходячи лише з процесуального аспекту його дій, як-то: складання та подання позовної заяви, оскарження рішення та присутність у судовому засіданні.
Таким чином, до стягнення підлягає 600грн. витрат на послуги адвоката.
Отже, оскільки місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права при визначені строку та розміру втрат від інфляції та річних відсотків, то колегія суддів знаходить підстави для зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач», м.Запоріжжя, задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2009р. у справі № 22/250/08 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Автотехсоюз», м.Запоріжжя, на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач», м.Запоріжжя, 16.950,61грн. втрат від інфляції та 1.965,78грн. - 3% річних, 189,16грн. державного мита, 118грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 600 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
В іншій частині позов залишити без задоволення.».
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Автотехсоюз», м.Запоріжжя, на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач», м.Запоріжжя, 94 грн. державного мита за перегляд справи у господарському суді апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Хуторной В.М. Шевченко Т. М.