Запорізької області
12.05.09 Справа № 7/80/09
Суддя Кутищева Н.С.
За позовом: Державного підприємства “Науково-дослідний гірничорудний інститут”, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Приватний вищий учбовий заклад “Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій”, м. Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Від позивача: Мельник Е.Н., дов. № 275 від 07.05.2009р.
Від відповідача: Подколзін Д.О., дов. № 1/09 відд 08.01.2009р.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 7703 грн. 49 коп. боргу за теплову енергію за період з 01.12.2007р. по березень 2008р. включно, що складається 6540грн. 71 коп. у тому числі ПДВ 1090грн. 12 коп. основного боргу, 1162 грн. 78 коп. суми пені.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами викладеними в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування посилається на ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 903ЦК України, ст.ст. 20, 193 ГК України.
Ухвалою від 09.02.2009р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 25.03.2009р., в судовому засіданні оголошено перерву до 09.04.2009р., судове засідання відкладалось до 23.04.2009р., по клопотанню представників сторін продовжувався строк розгляду спору на один місяць. Ухвалою суду від 09.04.2009р. судове засідання відкладалось до 12.05.2009р.
Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, просить суд відмовити в їх задоволенні з наступних підстав: між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Дніпропетровській області (РВ ФДМУ) та Закритим акціонерним товариством «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій»(ЗАТ «ПВНЗ «ЗІЕІТ») 01.12.2006 року було укладено договір № 12/02-2839-ОД та 10 квітня 2007 року укладена додаткова угода до цього Договору на оренду нежитлових приміщень, загальною площею 953м.кв., що знаходяться на балансі Державного підприємства «Науково-дослідний гірничорудний інститут»(НІГРІ). На підставі зазначеного договору оренди, одночасно, між балансоутримувачем ДП «НДГРІ»за ЗАТ «ПВНЗ «ЗІЕІТ», 01.12.2006 року було укладено договір №12/02-289-ОД-«К»на комунальні послуги ті відшкодування витрат на земельний податок. Відповідно до п.4.1. договору №12/02-289-ОД-«К»оплата за спожиту теплоенергію вноситься посезонно, згідно рахунків, що виставляються позивачем, та пред'являються Відповідачу пропорційно площі, що він займає. Але, позивач у своєму позові даний пункт договору перекрутив, та зазначив, що рахунки виставляються пропорційно “орендуємої опалювальної площі». Відповідач вважає, що таке вільне трактування та дописування пунктів договору недопустимо, оскільки це суперечить нормам цивільного та господарського законодавства України. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі статтею 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Згідно зі статтею 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини, зокрема, між юридичними особами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він відповідає вимогам статті 207 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Договір №12/02-289-ОД-«К»на комунальні послуги ті відшкодування витрат на земельний податок було укладено у повній відповідності до вищезазначених норм законодавства. Також слід зазначити, що наказом Фонду державного майна України №1774 від 23.08.2000р. було затверджено «Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю». Згідно даного договору: «Крім пропорційно займаної площі. Договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін.»У відповідності до ч.2 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Жодних пропозицій щодо внесення змін у п. 4.1. від позивача не надходило, але рахунки на протязі грудня 2007-го року - березня 2008-го року було виставлено на підставі жодним документом не підтверджених та не узгоджених розрахунків. Оплата за спожиту теплоенергію відповідачем здійснювалась на підставі наступних розрахунків: загальна площа приміщень позивача складає 25574,5 м.кв. Площа приміщень, що знаходилась у оренді у відповідача складає 953 м.кв. Таким чином, у відсотковому співвідношенні, відповідачем було орендовано 3,7263 % від загальної кількості приміщень позивача. І саме виходячи із таких розрахунків та згідно договору № 12/02-289-ОД-“К” від 01.12.2006р. було здійснено оплату за спожиту теплоенергію позивачеві. На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог (відзив долучений до матеріалів справи).
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За усним клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Судовий процес завершено 12.05.2009р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення по узгодженню з представниками сторін.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд приймає до висновку що в позові слід відмовити, виходячи з наступних підстав :
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Дніпропетровській обл. (РВ ФДМУ) та Закритим акціонерним товариством „Приватний вищий учбовий заклад „Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій"" (ЗАТ ПВУЗ „ЗІЕІТ") 01 грудня 2006 року був укладений договір № 12/02-2839-ОД та 10 квітня 2007 року укладена додаткова угода до цього договору на оренду нежитлових приміщень, загальною площею 953 м2, що знаходяться на балансі Державного підприємства „Науково-дослідний гірничорудний інститут" (ДП „НДГРІ") за адресою: 50086, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, пр.Гагаріна, 57. На підставі зазначеного договору оренди, одночасно, між балансоутримувачем ДП „НДГРІ" та ЗАТ ПВУЗ „ЗІЕІТ" 01 грудня 2006 року був укладений договір № 12/02-2839-ОД-„К" на надання комунальних послуг та відшкодування витрат на земельний податок.
В предметі даного договору (п. 1.1 ) сторони зазначили, що замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) здійснює утримання і технічне обслуговування орендованих приміщень згідно з правилами технічної експлуатації.
П.4.1 договору № 12/02-2839-ОД-„К", сторони встановили що, за виконання наданих послуг по утриманню і технічному обслуговуванню орендованих приміщень, замовник сплачує щомісячно виконавцю суму із розрахунку за один м2 -1 грн. 16 коп. без ПДВ. Ціна договірна. Вартість послуг в місяць складає 1516 грн. 12 коп.
Оплата за теплову енергію проводиться посезонно, згідно виставлених щомісячних рахунків виконавцем і пред'являється замовнику пропорційно займаної ним площі.
Додатковою угодою № 1 сторони встановили, що в зв'язку з збільшенням вартості утримання приміщень і корпусів інституту (подорощення матеріалів, послуг, збільшення заробітної плати і т.д.) розділ 4 договору -розрахунок і порядок оплати підпункт 4.1 слід читати в наступній редакції: “За виконання наданих послуг по утриманню та технічному обслуговуванню орендуємих приміщень замовник сплачує щомісячно виконавцю 2483 грн. 30коп.
Додатковою угодою № 2 від 01.04.2007р., розділ 4 “розрахунок і поряд оплати” п.п. 4.1 (За виконання наданих послуг по утриманню і технічному обслуговуванню орендуємих приміщень “замовник” сплачує щомісячно “виконавцю” суму 1810 грн. 70 коп. з розрахунку 1 грн. 90 коп. за 1 м2 (без врахування ПДВ). Ціна договору.
Суд неодноразово, викладаючи судові засідання і оголошуючи в ньому перерву зобов'язував позивача надати обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми з урахування умов договору і додатків до них.
Позивач належним чином не виконав вимоги суду і обґрунтованого розрахунку не надав. Із долучених до справи позивачем розрахунків не вбачається яким чином проводились такі нарахування, на підставі яких первинних документів бухгалтерської звітності , методик чи закону.
Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються законом “Про теплопостачання”. Крім цього, у сфері постачання та використання теплової енергії обов'язкові для виконання усіма теплопостальними організаціями, незалежно від форм власності, споживачами є правила користування тепловою енергією, затверджені постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007р., які визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.
Згідно п. 20 “Правил користування тепловою енергією” облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживачами або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температур зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
В договорі від 01.12.2006р. сторони зовсім не передбачили такий розділ як облік спожитої теплової енергії, температурний графік.
В розділі “Розрахунок і порядок оплати” цей порядок не конкретизували, поскільки в п. 4.1 зазначено: оплата за теплову енергію проводить посезонно, згідно виставлених щомісячних рахунків, що суперечить одне одному.
Вказана вартість послуг в конкретній сумі, а що це за послуги і чи це є суми для всіх наданих за цим договором послуг, сторони не встановили.
Не визначені в договорі і тарифи на оплату теплової енергії, некоректно в встановлений порядок розрахунку, поскільки не зрозуміло на підставі чого і які можуть братися тарифи для такого розрахунку.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що сторони в договорі фактично не узгодили суттєві умови для договору теплопостачання.
Розрахунок суми заявленої до стягнення, позивачем належними документальними доказами не обґрунтований. Правомірність пред'явлення до стягнення заявленої до стягнення суми боргу в розмірі 6540 грн. 71 коп. позивач належними доказами не підтвердив.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином ця сума заявлена до стягнення безпідставно, в позові слід відмовити.
Відмовляючи в задоволенні основної вимоги, суд залишаються без задоволення і вимоги про стягнення штрафних санкцій.
Судові витрати слід залишити за позивачем, на підставі ст.ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
В позові відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання “22” травня 2009р.
Суддя Н.С. Кутіщева