Іменем України
11.12.08 Справа №21/188/08-16/213/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
, Хуторной В.М.
при секретарі Акімової Т.М.
за участю:
представників позивача - Полув?янова Ю.Л., дов.від 01.09.2008р., і Ляховського Г.С., дов. від 01.09.2009р.
представника відповідача - Кущика А.А., дов. від 01.11.2008р.
керуючого санацією - Тягунова Ю.В.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги керуючого санацією Відкритого акціонерного товариства «Завод Прилив», м. Бердянськ Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2008р.
у справі № 21/188/08-16/213/08
за позовом Приватного підприємства «Азовська торгівельна фірма», м.Бердянськ Запорізької області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Завод Прилив», м.Бердянськ Запорізької області
про стягнення збитків
Установив:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.02.2008 року у справі №21/188/08-16/213/08 (суддя Ніколаєнко Р.А.) позовні вимоги задоволені частково, з відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Завод Прилив», м.Бердянськ Запорізької області, на користь позивача - Приватного підприємства «Азовська торгівельна фірма», м.Бердянськ Запорізької області, стягнуто 57.400грн. збитків, 574грн. - витрат на оплату державного мита та 71грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, керуючий санацією підприємства-відповідача подав апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2008р. у справі №21/188/08-16/213/08 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заявник апеляційної скарги вважає, що господарським судом не досліджено наявності вини відповідача, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зазначив про те, що стягнення збитків можливе лише за наявності вини сторони, а у даному випадку вина відсутня.
Представники у судовому засіданні підтримали вимоги, що викладені в апеляційній скарзі.
Позивач у поданих запереченнях на апеляційну скаргу та його представники просять оскаржене рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення, вважають рішення законним та обґрунтованим. Також звертають увагу на те, що вина відповідача доведена та підтверджується самим відповідачем, відповідач не допускає позивача до орендованих приміщень та утримує його майно. На їх думку відповідач є недобросовісним володільцем майна та зобов'язаний негайно повернути позивачеві належне йому майно.
Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2351 від 10 грудня 2008р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Колодій Н.А. та Хуторного В.М.
За згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, взявши до уваги доводи сторін та їх представників, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2006р. між ПП "Азовська торгівельна фірма" та ВАТ "Завод "Прилив" укладений договір оренди, за умовами якого відповідач, як орендодавець, передав, а позивач, як орендар, прийняв у строкове платне користування цех РТВ та цех термічної обробки металу площею 1396 кв.м, які розміщені по вул. Єгорова, 1 у м. Бердянську Запорізької області.
Вказаний договір укладено строком на рік і разом з тим передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (розділ 9 договору).
У зв'язку з тим, що позивач - ПП «Азовська торгівельна фірма» порушило умови договору оренди в частині не внесення платежів орендної плати, листом від 17.10.2007року за вих. №101 відповідач повідомив його про розірвання укладеного з ним договору оренди, припинення допуску працівників позивача на територію приміщень, що орендувалися, а також запропонував направити представників для вивезення належного позивачеві майна 23.10.2007р. о 9-00 год. (а.с.8).
Дії ВАТ «Завод «Прилив» щодо розірвання договору відповідають положенням укладеного між сторонами договору, а саме, пункту 9.8.
Однак, у зазначений час представники ПП «Азовська торгівельна фірма» для вивезення належного позивачеві майна не з'явились.
В межах своєї господарської діяльності підприємством «Азовська торгівельна фірма» з СПД Котляровим 20.08.2007року було укладено договір №6/08/07, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати комплекс робіт по термічній обробці пружини тарільчатої. Факт передання замовником виконавцеві (позивачеві) пружин підтверджується актом приймання - передавання (а.с. 22).
Також між позивачем у справі та ПП «Рапан» 25.09.2006року укладений договір зберігання, на виконання умов якого ПП «Азовська торгівельна фірма» (зберігач) прийняла від поклажедавця майно загальною вартістю на суму 298.622грн. (а.с.27-32).
Так, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договорами позивачеві Приватним підприємством «Рапан» надіслана претензія з вимогою повернути майно та сплатити пеню у розмірі 37.626,37грн. за несвоєчасне виконання умов договору зберігання та претензія від СПД Котлярова, де останній вимагає повернути пружини у кількості 20шт. або сплатити їх вартість та оплатити пеню у розмірі 37.400грн. за невиконання умов договору на виконання робіт.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем платіжним дорученням №265 від 23.05.2008року перераховано СПД Котлярову 37.400грн. пені, нарахованої за договором №6/08/07, а дорученням за №265 від 26.05.2008року перераховано 20.000грн. вартості пружин, прийнятих за договором. Але вимога ПП «Рапан» щодо оплати неустойки та повернення майна не була задоволена позивачем.
На підставі отриманих від своїх контрагентів претензій з вимогами оплатити неустойку, позивач у справі звернувся до ВАТ «Завод Прилив» з позовом про стягнення завданих збитків на загальну суму 95.026,37грн. (37.400грн. + 20.000грн. + 37.626грн.). Позовні вимоги обґрунтовані статтями 224, 225 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Статтєю 225 встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Як на підставу відшкодування збитків позивач посилається на те, що ВАТ «Завод «Прилив» безпідставно та незаконно утримує належне йому майно, що в свою чергу завдає збитки підприємству.
Однак колегія суддів не може погодитись з цим твердженням та висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Так, відповідно до умов договору оренди від 30.09.2006року у разі припинення або розірвання договору оренди орендар (позивач) зобов'язаний повернути майно орендодавцеві (відповідачеві) у стані, яким воно є, але не в гіршому ніж на момент передання його в оренду. Зазначене свідчить і про те, що орендар зобов'язаний звільнити орендовані приміщення від свого майна.
Однак, з моменту отримання повідомлення про розірвання договору позивачем до 05.11.2007року не вжито заходів щодо вивезення належного йому майна (акт про не допуск).
До того ж орендарем, відповідачем у справі, було письмово запропоновано позивачеві з'явитись до нього його представникам з метою вивезення майна саме 23.10.2007року, що в свою чергу було проігноровано орендарем (а.с.8). Таким чином, у даній ситуації не можна вважати дії орендодавця неправомірними та такими, що порушують будь-які господарські зобов'язання та утворюють склад правопорушення.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,
визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Притягнення до відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов, їх сукупність утворює склад правопорушення, який є підставою правової відповідальності. Склад правопорушення, визначний законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом -правовідношення по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону правопорушення складає вина. Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, які утворюють склад правопорушення, звільняє боржника (відповідача) від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Колегія суддів зазначає, що відповідач - ВАТ «Завод «Прилив» не має будь- яких зобов'язань щодо передання майна з орендованих приміщень перед позивачем ні в силу укладеного договору оренди, ні в силу положень законодавства.
У разі наявності майна Приватного підприємства «Азовська торгівельна фірма» на території орендованих приміщень, останній не позбавлений права звернутись до орендаря з відповідними вимогами у встановленому законом порядку.
Понесені збитки позивача не мають причинного зв'язку з діями ВАТ «Завод «Прилив», а за таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню. Посилання позивача на статті 224 та 225 Господарського кодексу України є безпідставними, оскільки у даному випадку відповідач не порушив жодних зобов'язань перед позивачем. Таким чином, висновок господарського суду не відповідає обставинам справи, а тому рішення підлягає скасуванню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог на позивача покладаються витрати відповідача по сплаті державного мита за перегляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 287грн. згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу керуючого санацією Відкритого акціонерного товариства «Завод Прилив», м. Бердянськ Запорізької області, задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 10.10.2008року у справі №21/188/08-16/213/08 скасувати та прийняти нове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ПП «Азовська торгівельна фірма», м. Бердянськ Запорізької області, на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод Прилив», м.Бердянськ Запорізької області, 287грн. державного мита за перегляд справи у суді апеляційної інстанції.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області.
Хуторной В.М.