Іменем України
11.12.08 Справа №8/362/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Колодій Н.А. , Хуторной В.М.
при секретарі Акімової Т.М.
за участю представників:
позивача - Немерюка О.А., дов.№03-04-08 від 03.04.2008р.
відповідача - Железняка О.В., дов.№21 від 21.07.2008р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автор Мюзік", м.Київ
на рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2008р.
у справі № 8/362/08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автор Мюзік", м.Київ
до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Гаяне", м.Запоріжжя
про стягнення компенсації за публічне виконання музичних творів без отримання дозволу
Установив:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Автор Мюзік", м.Київ (позивачем), заявлений позов про стягнення з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Гаяне", м.Запоріжжя (відповідача), 25.750грн. компенсації за публічне виконання музичних творів без отримання дозволу.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.09.2008р. у справі № 8/362/08 (суддя Попова І.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2008р. та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
З підстав, викладених в апеляційні скарзі, заявник вважає, що судом не з'ясовані всі обставини справи, порушені норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, зазначає, що судом не взяті до уваги вимоги статей 1, 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", статті 441 Цивільного кодексу України, відповідно до яких лише автору чи іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Відповідач у справі з апеляційною скаргою позивача не погодився, про що зазначив у відзиві на неї, рішення господарського суду вважає обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2353 від 10.12.2008р. справу № 8/362/08 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого, доповідача), Колодій Н.А. та Хуторного В.М.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статей 418, 420 та 421 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці. Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.
Як вбачається з матеріалів справи, за договором ПЦ/ИАП №ПЦ/УАП/01/01-09/06, укладеним 11.09.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автор Мюзік", м.Київ, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продюсерський центр Ігоря Матвієнка", м.Москва, ТОВ. "Автор Мюзік" набуло виключних прав на використання певних музичних творів визначеним у договорі способом.
У статті 1 Закону України "Про авторське право та суміжні права", приписами якої регулюються дані спірні правовідносини, визначено, що виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 15 цього Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: - виключне право на використання твору; - виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. А відповідно до частини третьої цієї статті виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема: відтворення творів та публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Стягнення компенсації за Законом України "Про авторське право та суміжні права" є одним із видів відповідальності за порушення авторського права, який застосовується як альтернативний захід у разі неможливості точного обчислення завданих у зв'язку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником доходу. У визначенні розміру такої компенсації мають враховуватися конкретні обставини справи та загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 Цивільного кодексу України.
Розмір компенсації має визначатися судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно-або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.
В обгрунтування доводів про порушення виключного немайнового права - використання відповідачем в господарській діяльності музичних творів з каталогу, на які позивач має виключні майнові права, заявник апеляційної скарги посилається на акт перевірки, складений його представником 21.03.2008р. За цим актом представник в Запорізькій області Авторського агентства "Чесна музика", представник в Запорізькій області Асоціації "Дім авторів музики в Україні" та представник в Запорізькій області об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" (в одній особі - Немерюк О.А.) в кафе "Люсі" встановив використання 21 березня 2008р. фонограм музичних творів, опублікованих з комерційною метою, у тому числі, "Билетик в кино" та "Романтика" (рос.).
Але, як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, громадянин Немерюк О.А. не є посадовою особою державного департаменту інтелектуальної власності, не призначався на посаду державного інспектора з питань інтелектуальної власності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2002р. №674 (з наступними змінами).
Суд першої інстанції вірно зауважив, що акт перевірки від 21.03.2008р., складений представником позивача, не є актом посадової особи, до повноважень якої віднесено здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності. Тим більше, що акт складений заінтересованою особою - представником позивача.
Матеріали справи свідчать, що за заявою ТОВ. "Чесна музика" Хортицьким райвідділом Запорізького міського управління ГУ МВС України в Запорізькій області проведена перевірка вищезазначених фактів, за результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 51-2 КУАП №000969 від 04.04.2008р.
Згідно з заявою позивача від 28.03.2008р. та протоколів від 04.04.2008р., 21.03.2008р. в залі для відвідувачів кафе "Люсі" незаконно використані як об'єкти права інтелектуальної власності пісні - "Плач и смотри" та "Беги, беги" (рос.) у виконанні групи "Непара" шляхом публічного відтворення за допомогою музичного автомата "Мusik Box", тоді як у позовній заяві зазначене незаконне відтворення інших музичних творів - "Билетик в кино" та "Романтика" (рос.).
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість проведення судової комп"ютерно-технічної експертизи музичного боксу "Торнадо", оскільки в жодному документі, складеному представником позивача, працівником міліції, не вказані ідентифікуючі ознаки музичного автомата "Мusik Box".
Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заявник апеляційної скарги та його представник не довели тих обставин, на які вони посилаються у позові та апеляційній скарзі як на підставу своїх вимог і заперечень.
А тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд-
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автор Мюзік", м.Київ, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2008р. у справі № 8/362/08 залишити без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Колодій Н.А. Хуторной В.М.