Іменем України
04.12.08 Справа №13/61-пд
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Шевченко Т. М. , Хуторной В.М.
при секретарі Бредіхіна Ю.Ю.
за участю представників:
позивача -не з'явився
відповідача - Анісімова В.В., дов. №07/1506-08 від 07.10.2008р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовський», с. Озеряни Генічеського району Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 23.09.2008р.
у справі №13/61-пд
за позовом Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовський», с. Озеряни Генічеського району Херсонської області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м. Херсон
про визнання недійсним укладених між сторонами угод про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості
Установив:
За рішенням господарського суду Херсонської області у справі №13/61-пд від 23.09.2008р. (суддя Гридасов Ю.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено, скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 26.05.2004року.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не обґрунтовані посилання на те, що угоди укладені під впливом помилки та те, що відповідач, застосувавши погрози, спонукав позивача укласти угоди про реструктуризацію заборгованості.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 23.09.2008р. у справі №13/61-пд та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Заявник апеляційної скарги зазначає, що при укладенні спірних угод позивач помилився щодо обставин реальної дійсності, а саме про дійсну наявність такої заборгованості. Позивач вважає, що ним не була прийнята заборгованість його правопопередника, яка виникла за послуги електропостачання, оскільки відсутні будь-які документи на підтвердження цієї заборгованості. Також позивач посилається на те, що відносно визнаної угодами заборгованості минув строк позовної давності. Заявник також зазначив, що відключення підприємства від мережі електропостачання зупинило б господарську діяльність підприємства та спричинило збитки.
Просить скасувати рішення та визнати угоди недійсними.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвали суду сторонам.
Колегія суддів, враховуючи достатність матеріалів справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника заявника апеляційної скарги.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
За розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №2297 від 03 грудня 2008р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Хуторного В.М. та Шевченко Т.М.
Обговоривши доводи заявника апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1.2 статуту СТОВ. “Приазовський” створено в процесі реорганізації та є юридичним правонаступником КСП “Приазовський”.
Товариство набуло статусу юридичної особи та зареєстровано у якості суб'єкта підприємницької діяльності 03.03.2000р.
12 квітня 2000р. між позивачем та відповідачем укладено договір №1196 на користування електричною енергією, на підставі якого відповідач постачав електроенергію позивачеві на об'єкти, зазначені у додатку до цього договору, серед яких, зокрема, і для населення сіл Озеряни, Комісарівка, Перекоп, школа, дитсадок, вуличне освітлення, господарські об'єкти тощо (а.с.70-75 т.2).
8 квітня 2002 року сторони уклали новий договір №1196 на постачання електричної енергії, за яким постачання електроенергії здійснювалося лише на господарські об'єкти СТОВ. “Приазовський” (а.с. 76-80 т.2).
23 липня 2002р. між ВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” (кредитором) та ТОВ. “Приазовський” (боржником) укладено угоду №1196/1 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості (а.с.46 т.1), за умовами якої боржник визнає у повному обсязі заборгованість перед кредитором, що утворилась за договором про постачання електричної енергії №1196 від 12.04.2000р. у розмірі 1.716.817,12грн. станом на 01.07.2002р. відповідно до акту звірки розрахунків №1196/7 від 01.07.2002р. Боржник зобов'язався сплатити в період з липня 2002р. по липень 2004р. 1 716 817,12грн., з яких: 1 036 788,13грн. - заборгованість за активну спожиту електроенергію; 79543,62грн. - податок на додану вартість від вказаної суми; 94802,69грн. - заборгованість понаддоговірне споживання; 113756,47грн. - пеня; 305735,7грн. - інфляція; 86190,51грн. - 3% річних. У даній угоді врахована заборгованість відповідача перед позивачем на суму 34570,90грн. за зерно 2001р. Дана угода підписана керівниками позивача та відповідача і скріплена печатками обох сторін угоди.
Повідомленням від 17.07.03р. №1196 відповідач попередив позивача про припинення 22.07.03р. постачання позивачеві електроенергії, оскільки останній не погасив заборгованість за електроенергію на суму 3258,65грн. + 1031260,80грн. без ПДВ (а.с.90 т.4).
05 вересня 2003р. відповідач надіслав телефонограму про відключення об'єктів відповідача від електропостачання без попередження у зв'язку з невиконання графіку реструктуризації боргу та не укладенням нового графіку до 10.09.03р. (а.с.44,т.1).
10.09.2003р. між ВАТ “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго”
(Кредитор) та ТОВ “Приазовський”(Боржник) укладено угоду №1196/1 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості (а.с.8 т.1), за умовами якої Боржник визнає у повному обсязі заборгованість перед Кредитором у сумі 1 723 193,65грн., відповідно до акту звірки розрахунків №1196 від 01.08.2003р., де 1029984,17грн. - заборгованість за активну спожиту електроенергію; 90357,11грн. -податок на додану вартість від вказаної суми; 107150,88грн. - понаддоговірне споживання; 71119,12грн. -пеня; 333393,05грн. -інфляція; 91189,23грн. -3% річних. Згідно з п.2.1 спірної угоди боржник зобов'язався, починаючи з 10.09.2003р. щомісячно протягом 8 місяців перерахувати на рахунок Кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким наступив строк оплати, з обов'язковим перерахуванням коштів за поточне споживання активної електроенергії. Дана угода також підписана керівниками та скріплена печатками сторін угоди.
Оскільки спірні угоди були укладені до 01.01.2004року, то господарським судом правомірно застосовані положення Цивільного кодексу Української РСР.
Так, позивач посилається на укладення угод під впливом помилки та внаслідок погрози.
Згідно зі статтями 56 та 57 Цивільного кодексу Української РСР угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки. Угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угод недійсними суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і застосування передбачених законом наслідків.
У спірних угодах про реструктуризацію боргу не зазначено періоду виникнення заборгованості. Однак, з матеріалів справи, а саме з актів звірок взаємних розрахунків (а.с. 88-90 т.3, а.с.78,79 т.5) вбачається що заборгованість, яка є предметом спірних угод, розрахована за період з 11.08.1997р. та відповідно до 01.07.2002р. та до 01.08.2003р. Наявність заборгованості позивача перед відповідачем також підтверджується актом звірки за період з 01.01.2003р. до 01.08.2003р. з якого вбачається, що заборгованість на 01.08.2003року складає 1.295.764,28грн. (а.с.80 т.5).
Споживання електроенергії до 12 квітня 2000р. здійснювалося правопопередниками позивача, а саме: КСП «Приазовський» та КСАП «Приазовський» на підставі договорів на користування електричною енергією №1196 від 03.01.1991р. та від 10.07.1997р. (а.с.61-69, т.2). Факт правонаступництва позивача підтверджується Статутом позивача та повідомленнями Генічеської районної державної адміністрації (а.с.36 т.3, а.с. 20 т.4). Також згідно з вимогами ч.5 ст.59 Господарського кодексу України у разі перетворення суб'єкта підприємницької діяльності в інший, до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права та обов'язки попереднього суб'єкта господарювання. Про правонаступництво свідчить також однаковий ідентифікаційний код підприємств-правопопередників і позивача.
Відповідно до висновків судової експертизи заборгованість СТОВ.«Приазовський» за спожиту електроенергію за період з 01.01.1997р. по 01.07.2002р. станом на 01.07.2002р., при умові зарахування сум оплати, відображених в аналітичному обліку (за первинними документами) саме підприємства-позивача становить - 1.213.025,86грн. з урахуванням пені та санкцій за наднормативне споживання електричної енергії, а за рахунками без урахування пені і наднормативного споживання - 495.754,55 гри. (додаток №1 до висновку, а.с.19 т.5).
Заборгованість СТОВ. «Приазовський» за спожиту електроенергію за період з 01.01.1997р. по 01.09.2003р. станом на 01.09.2003р. за умови зарахування сум оплати, відображених в аналітичному обліку (за первинними документами) підприємства-позивача становить - 1.192.163,68грн., а за рахунками без урахування пені і наднормативного споживання - 474.892,37грн. (додаток №1 до висновку, а.с.20 т.5).
За угодою №1196/1 від 23.07.2002р. позивач визнав заборгованість у сумі 1.716.817,12грн., а за угодою №1196/1 від 10.09.2003р. визнав заборгованість у сумі 1.723.193,56грн.
Судом не приймається до уваги посилання позивача на ту обставину, що спірні угоди укладені помилково, оскільки відповідно до статті 56 Цивільного кодексу УРСР (чинного на час підписання угоди) помилка - це неправильне, спотворене уявлення особи про факти і обставини реальної дійсності.
Для визнання угоди недійсною, як укладеної під впливом помилки, недостатньо того, щоб особа помилялася у фактах і обставинах, що відносяться до угоди. У даному разі необхідно, щоб помилка мала істотне значення. Так, п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» вказує, що під помилкою в цьому випадку треба розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета або інших істотних умов угоди, які вплинули на її волевиявлення і при відсутності яких по обставинах справи можна вважати, що угода не була б укладена.
У випадку, що розглядається, помилка в мотивах угоди не має істотного значення і тому не може бути підставою для визнання угоди недійсною.
Статутом СТОВ «Приазовський» передбачено, що він є правонаступником КСП Приазовський» у зв'язку з реорганізацією КСП «Приазовський».
За приписами пункту 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, правонаступництво є однією з підстав зміни кредитора у зобов'язанні.
Згідно зі статтею 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам- правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення), або в результаті ліквідації.
Приєднання передбачає припинення діяльності однієї юридичної особи і передачу всіх прав і обов'язків іншій особі, що і сталося при правонаступництві ВАТ «Приазовський». Зазначене вказує на те, що при здійснені правонаступництва ВАТ «Приазовський» набув тих обов'язків, які мало попереднє підприємство, зокрема, й зобов'язання по оплаті спожитої електроенергії.
При цьому посилання позивача на те, що ним при правонаступництві не приймалось такої заборгованості за передаточним балансом, не можуть вважатись підставою для припинення зобов'язань та звільняти його від обов'язку щодо цієї заборгованості, оскільки законодавство містить підстави припинення зобов'язання, не внесення заборгованості до передаточного балансу при приєднанні підприємства.
Таким чином, з моменту припинення юридичної особи-попередника та державної реєстрації записів до установчих документів змін про правонаступництво новою юридичною особою, остання набуває прав та обов'язків за зобов'язаннями попередника в силу правонаступництва та відповідає за існуючими зобов'язаннями. Доказом набуття особою прав та обов'язків за договором є його установчі документи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції
щодо відсутності правових підстав для визнання угод недійсними у зв'язку із укладенням їх під впливом помилки, оскільки, як зазначено вище, підприємство-позивач є правонаступником та у цьому разі мав усвідомлювати прийняття обов'язків особи-попередника. Наявність заборгованості підтверджується актами звірок.
Щодо визнання угод недійсними внаслідок погрози, то колегія суддів не вважає повідомлення енергопостачальної організації про припинення подачі енергії (а.с.48, 49 т.1) погрозами, оскільки енергопостачальна організація, надсилаючи ці повідомлення позивачеві діяла відповідно до Розпорядження Кабміну України від 07.04.2001р. за №133, відповідно до якого у енергопостачальних компаній відсутні обмеження права відключення від джерел енергопостачання споживачів, які мають заборгованість з оплати електричної енергії, тому вони мають право припиняти постачання електричної енергії усім споживачам, які своєчасно не розраховуються за спожиту електроенергію. Таким чином, вказані повідомлення є попередженням про відключення за порушення зобов'язань щодо оплати електричної енергії.
Також позивач посилається на те, що строк позовної давності відносно заборгованості, визначеної у спірних угодах на момент укладання сплинув. Однак ці твердження є необґрунтованими, оскільки позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу. Положення щодо строку позовної давності не можуть бути застосовані при укладанні угод, оскільки у даному випадку не йдеться мова про захист порушеного права, а лише визначається заборгованість та порядок її погашення.
За вказаних обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції про скасування заходів, вжитих ухвалою від 26.05.2004р., оскільки відповідно до статті 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом із зазначенням про це в рішенні.
Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовський», с.Озеряни Генічеського району Херсонської області, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 23.09.2008року у справі №13/61-пд, залишити без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Шевченко Т. М. Хуторной В.М.