Запорізької області
13.05.09 Справа № 18/40/08-22/159/08-18/205/08
Суддя Носівець В.В.
за позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. 12 Грудня, 25)
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя (69000, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4)
про стягнення 3 734,22 грн.,
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Довгорук І.С. (довіреність № 332 від 03.11.2008 р.);
від відповідача: Селівоненко С.Ю. (довіреність № 541 від 15.04.2009 р., паспорт серії МА № 175984 від 30.09.1997 р.);
27.05.2008 р. заявлені позовні вимоги про стягнення з Бердянського об'єднаного міського військового комісаріату на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж (далі - ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського МРЕМ) 3 734,22 грн. (2 984,90 грн. -основного боргу, 70,57 грн. -3 % річних, 678,75 грн. -втрат від інфляції) на підставі Договору № 59 від 01.01.1998 р., ст.ст. 526, 527, 530, 549, 610-612, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 2, 20, 193, 275-277 Господарського кодексу України (далі -ГК України), ст.ст. 26, 27 Закону України “Про електроенергетику”, пунктів 6.3, 6.11, 10.2. 2) Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 17.10.2005 р. № 910, ст.ст. 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
29.05.2008 р. (суддею Носівець В.В.) порушено провадження у справі № 18/40/08. Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 27.08.2008 р. № 1327 справа № 18/40/08 передавалась на розгляд судді Скидановій Ю.О. Ухвалою суду від 27.08.2008 р. справа № 18/40/08 була прийнята до провадження суддею Скидановою Ю.О. із присвоєнням справі № 18/40/08-22/159/08. Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 24.09.2008 р. № 1493 справа № 18/40/08-22/159/08 була передана на розгляд судді Носівець В.В. Ухвалою суду від 24.09.2008 р. справа № 18/40/08-22/159/08 була прийнята до провадження суддею Носівець В.В. із присвоєнням справі № 18/40/08-22/159/08-18/205/08. Ухвалою суду від 03.11.2008 р. було допущено заміну первісного відповідача - Бердянського об'єднаного міського військового комісаріату, належним відповідачем - Запорізьким обласним військовим комісаріатом. Ухвалою суду від 17.12.2008 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучався Квартирно-експлуатаційний відділ м.Запоріжжя. Ухвалою суду від 02.04.2009 р., зокрема, виключено з числа третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя, а первісного відповідача - Запорізького обласного військового комісаріату, замінено належним відповідачем - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя. В судовому засіданні 13.05.2009 р., за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні 13.05.2009 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги і просив суд задовольнити їх та стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя 3 734,22 грн. (2 984,90 грн. -основного боргу, 70,57 грн. -3 % річних, 678,75 грн. -втрат від інфляції). З урахуванням повідомлення, наданого 24.09.2008 р., зазначив, що 01.01.1998 р. між ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського МРЕМ та Бердянським об'єднаним міським військовим комісаріатом був укладений Договір на користування електричною енергією № 59, згідно умов якого Бердянський об'єднаний міський військовий комісаріат зобов'язувався щомісяця надавати звіт про спожиту електричну енергію та здійснювати оплату за використану електричну енергію у 5-ти денний строк, після дати, вказаної у платіжному документі. На підставі наданих Бердянським об'єднаним міським військовим комісаріатом довідок та актів про використану електричну енергію з листопада 2006 р. по грудень 2007 р. йому були виставлені рахунки на суму 3 112,83 грн. З урахуванням переплати у розмірі 127,93 грн. (станом на 01.12.2006 р.) заборгованість Бердянського об'єднаного міського військового комісаріату перед позивачем, на час звернення ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського МРЕМ із позовною заявою до суду, склала 2 984,90 грн. Позивач звертався із претензією до Бердянського об'єднаного міського військового комісаріату з вимогою сплатити суму заборгованості, проте вказана претензія залишилась без задоволення, у зв'язку із чим позивач вимушений був звернутись до господарського суду. Окрім суми основного боргу у розмірі 2 984,90 грн., ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського МРЕМ просило також стягнути з Бердянського об'єднаного міського військового комісаріату суму втрат від інфляції у розмірі 678,75 грн. і 3% річних у розмірі 70,57 грн. При цьому, у судовому засіданні 13.05.2009 р. представник позивача зауважив, що 12.09.2008 р. Бердянський об'єднаний міський військовий комісаріат оплатив заборгованість за використану електричну енергію у розмірі 2 984,90 грн., даний факт просив враховувати при прийнятті рішення щодо стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя вищезазначених сум. Крім того, в судовому засіданні 02.04.2009 р. позивач надав копії угод про централізоване проведення розрахунків за спожиту електроенергію, з яких вбачається, що саме Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя здійснює розрахунки за спожиту Бердянським об'єднаним міським військовим комісаріатом електроенергію за Договором № 59, починаючи з 2006 р. Таким чином, на думку позивача, саме Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя є належним відповідачем у даній справі.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.05.2009 р. проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 1081 від 13.05.2009 р., та просив позов залишити без задоволення. Зазначив, що відповідно до ч. 4, 5 ст. 43 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування дійсно, зокрема, здійснювали оплату районним (міським) військовим комісаріатам комунально-побутових послуг (освітлення, водопостачання, опалення тощо) за рахунок коштів місцевого бюджету, але із прийняттям Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були внесені зміни і до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, відповідно до яких, зокрема, частину 5 ст. 43 виключено із Закону. Також представник відповідача вказує, що заявлена до стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя заборгованість була нарахована ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського МРЕМ за період з листопада 2006 р. по грудень 2007 р., але відповідач проводить оплату за спожиту електроенергію з 01.01.2008 р. Отже, підстав для визначення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя в якості відповідача по даній справі, на думку його представника, немає.
Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -
01.01.1998 р. ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського МРЕМ (електропостачальна організація і позивач у справі) та Бердянський об'єднаний міський військовий комісаріат (споживач) уклали Договір на користування електричною енергією № 59 (далі -Договір). За умовами п. 2 Договору електропостачальна організація відпускає споживачу електроенергію у відповідності із встановленими для нього планами споживання у межах дозволеної для використання потужності, рівної 7 квт.; підтримує на межі розподілу показники якості електроенергії, згідно ГОСТ 31.09.1997 р. Згідно із підпунктами а), б), д) пункту 3 Договору споживач зобов'язується щомісяця 20-25 числа письмово повідомляти електропостачальній організації показники розрахункових лічильників, встановлених у споживача; своєчасно оплачувати використану електроенергію, а також вносити усі інші платежі за розрахунковий період у відповідності із діючими у цей період нормативними документами; оплата платіжних документів здійснюється споживачем самостійно у 5-денний строк після дати, визначеної у платіжному документі.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, відпускав Бердянському об'єднаному міському військовому комісаріату електроенергію у відповідності із встановленими для нього планами споживання.
Споживач же електроенергії за Договором свої зобов'язання виконав не належним чином. Так, на підставі наданих Бердянським об'єднаним міським військовим комісаріатом довідок та актів про використану електричну енергію за період з листопада 2006 р. по грудень 2007 р. ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського МРЕМ були виставлені рахунки за спожиту електроенергію на суму 3 436,35 грн.
З урахуванням переплати у розмірі 127,93 грн., заборгованість Бердянського об'єднаного міського військового комісаріату перед позивачем, станом на 19.02.2008 р., складала 3 308,42 грн., про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків № 59.
Із претензією від 20.02.2008 р. № 940 позивач звертався до Бердянського об'єднаного міського військового комісаріату з вимогою оплатити суму заборгованості у розмірі 3 308,42 грн. до 26.03.2008 р.
Листом від 27.03.2008 р. № 346 Бердянський об'єднаний міський військовий комісаріат повідомив, що оплату за спожиту ним електроенергію з 01.01.2008 р. здійснює Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя, про що свідчать укладені між ВАТ “Запоріжжяобленерго” та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя Угоди про централізоване проведення розрахунків за спожиту електроенергію від 19.01.2006 р. № 1, від 25.01.2008 р. № 1, від 14.01.2009 р. № 1.
Оскільки станом на 27.05.2008 р. ані Бердянський об'єднаний міський військовий комісаріат, ані Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя суму боргу не сплатили, позивач звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.
Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Військові комісаріати утворюються та діють у відповідності до Положення про військові комісаріати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1235 (далі -Положення).
Згідно із п. 1 Положення військові комісаріати є місцевими органами військового управління. Військові комісаріати утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах. Військові комісаріати утворюються та ліквідуються наказами Міністра оборони…
Відповідно до п. 7 Положення військові комісаріати є юридичними особами, мають рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Однак, телеграмою ТВО начальника штабу Сухопутних військ Збройних Сил України від 28.03.2008 р. № 116/2/2/3935 до військових комісаріатів доведено, що відповідно до довідок Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України районним (міським) військовим комісаріатам надана організаційно-правова форма “відокремлений підрозділ” юридичної особи, а обласним військовим комісаріатам запропоновано видати довіреності, в яких визначити повні чи часткові функції юридичної особи для районних (міських) військових комісаріатів.
Отже, господарський суд Запорізької області під час розгляду даної справи цілком правомірно встановив, що Бердянський об'єднаний міський військовий комісаріат не може виступати відповідачем у даній справі, оскільки не має статусу юридичної особи. Натомість, статус юридичної особи мають обласні військові комісаріати.
Згідно із п. 13 Положення особовий склад військових комісаріатів, а також транспорт і матеріально-технічні засоби цих комісаріатів утримуються за рахунок кошторису Міноборони…
Разом з цим, з 01.01.2006 р. оплата за бюджетною програмою “Утримання, експлуатація, обслуговування казармено-житлового фонду, будівель, споруд та об'єктів, що належать Збройним Силам України” не здійснюється безпосередньо військовими частинами, установами, а також військовими комісаріатами. Зазначені видатки здійснюють за всі військові частини гарнізону відповідні квартирно-експлуатаційні частини (відділення) гарнізонів.
У відповідності до вимог сумісної директиви від 09.12.2005 р. Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/4/1837 та Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/18/2050 з 01.02.2006 р. бухгалтерський облік будівель та споруд, закріплених за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, покладається на постачальні органи квартирно-експлуатаційної служби (квартирно-експлуатаційні відділи міст та квартирно-експлуатаційні частини районів).
На виконання зазначеної директиви вищого командування, Командувачем військ Південного оперативного командування видано телеграму-розпорядження від 27.12.2005р. № 303/22/1/398, у пункті 5 якої, зокрема, зобов'язано до 25.01.2006 р. сумісно з постачальниками квартирно-експлуатаційних відділів міст (квартирно-експлуатаційних частин районів) скласти додаткові угоди по договорам на постачання комунальних послуг з постачальниками по кожній військовій частині. До 01.02.2006 р. передати постачальникам квартирно-експлуатаційних відділів міст (квартирно-експлуатаційних частин районів) існуючу дебіторсько-кредиторську заборгованість за бюджетною програмою “Утримання, експлуатація, обслуговування казармено-житлового фонду, будівель, споруд та об'єктів, що належать Збройним Силам України” за актами звірки, які мають підписати три сторони: постачальник, військова частина, квартирно-експлуатаційний відділ міста (квартирно-експлуатаційна частина району).
Існуюча у Бердянського об'єднаного міського військового комісаріату перед ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського МРЕМ дебіторсько-кредиторська заборгованість, зокрема, за Договором на користування електричною енергією від 01.01.2006 р. № 59 була передана за відповідними угодами, копії яких знаходяться у матеріалах справи, Квартирно-експлуатаційному відділу м. Запоріжжя.
У зв'язку із викладеним, господарським судом Запорізької області було цілком правомірно та обґрунтовано допущено заміну первісного відповідача належним - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя.
Отже, на момент звернення із позовом до суду відповідач мав перед позивачем, заборгованість у сумі 2 984,90 грн.
Але, після звернення позивача до суду, Бердянський об'єднаний міський військовий комісаріат 12.09.2008 р. оплатив заборгованість за використану електричну енергію у розмірі 2 984,90 грн., що підтверджено банківською випискою та актом звірки розрахунків від 23.09.2008 р. № 59. Отже, предмет спору, у цій частині позовних вимог, відсутній.
Згідно із п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 984,90 грн. основного боргу, підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем саме у визначений зобов'язанням термін наданої позивачем електричної енергії на суму 2 984,90 грн., підтверджений доказами та визнаний відповідачем.
У зв'язку із викладеним, позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції за період часу з 12.12.2006 р. по 15.05.2008 р. в розмірі 678,75 грн. та 3% річних за період часу з 12.12.2006 р. по 15.05.2008 р. в сумі 70,57 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача сума втрат від інфляції за період часу з 12.12.2006 р. по 15.05.2008 р. складає 678,75 грн.
Наданий позивачем розрахунок суми втрат від інфляції за період часу з 12.12.2006 р. по 15.05.2008 р., в частині стягнення 591,84 грн. за період часу з січня 2007 р. по квітень 2008 р. є обґрунтованим. Зважаючи на викладене, вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 591,84 грн. втрат від інфляції, підлягає задоволенню судом. В частині ж стягнення з відповідача 86,91 грн. втрат від інфляції, в позові слід відмовити, у зв'язку із необґрунтованістю нарахованої суми.
Відповідно до розрахунку позивача 3% річних за період часу з 12.12.2006 р. по 15.05.2008 р. складає 70,57 грн.
Наданий позивачем розрахунок 3% річних за період часу з 12.12.2006 р. по 15.05.2008 р., в частині стягнення 65,76 грн. 3% за період часу з 21.12.2006 р. по 15.05.2008 р., є обґрунтованим. Зважаючи на викладене, вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 65,76 грн. 3%, підлягає задоволенню судом. В частині ж стягнення з відповідача 4,81 грн. 3% річних, в позові слід відмовити, у зв'язку із необґрунтованістю нарахованої суми.
Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя не надав господарському суду належних доказів на підтвердження своєї позиції стосовно того, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя не є належним відповідачем у даній справі. У зв'язку із цим, господарський суд вважає твердження відповідача відносно того, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя повинен проводити оплату за спожиту позивачем електроенергію, лише починаючи з 01.01.2008 р., хибною, з обставин, встановлених судом та описаних вище.
Таким чином, витрати на утримання будинків та споруд, закріплених за військовими комісаріатами Запорізької області, здійснюються або за рахунок коштів державного бюджету через Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя, або за рахунок коштів місцевого бюджету, а у зв'язку із змінами до ст. 43 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, з 01.01.2008 р. тільки за рахунок коштів державного бюджету через Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя.
Судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 24, 27, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі, в частині стягнення 2 984 (двох тисяч дев'ятсот вісімдесяти чотирьох) грн. 90 коп. основного боргу, припинити.
3. Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя (69000, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Бердянського міського району електричних мереж (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. 12 Грудня, 25; код ЄДРПОУ 00130926; п/р № 260054184 в ЗОД АППБ «Аваль», МФО 313827) 591 (п'ятсот дев'яносто одну) грн. 84 коп. втрат від інфляції; 65 (шістдесят п'ять) грн. 76 коп. 3% річних; 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 49 коп. державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4. В іншій частині позову -відмовити.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, 28.05.2009 р.